ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
29 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/494/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Мишкіної М.А.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019, суддя в І інстанції Коваль С.М., повний текст якого складено 27.09.2019 в м. Одесі
у справі № 915/494/19
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут”
про стягнення коштів у сумі 47 122 064 грн. 41 коп.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
ПАТ “НАК “Нафтогаз України” у поданій до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення господарського суду Миколаївської області скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Cтаттею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктами 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно п.п. 4 п. 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, за подання та розгляд апеляційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір в сумі 1 008 525 грн.
Разом з тим, скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Таким чином, скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 ГПК України.
За змістом ч.1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що до апеляційної скарги ПАТ “НАК “Нафтогаз України” не додано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 259 260 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі № 915/494/19 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 1 008 525 грн. протягом 10 днів з дня вручення копії зазначеної ухвали.
3. Роз'яснити скаржнику, що відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані не поважними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Бєляновський В.В.
судді Богатир К.В.
Мишкіна М.А.