Ухвала
28 жовтня 2019 року
м. Київ
провадження № 51-4495зно19
Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши заяву засудженого ОСОБА_2 про перегляд вироку Апеляційного суду Закарпатської області від 18 січня 2002 року та ухвали Верховного Суду України від 02 квітня 2002 року щодо нього за нововиявленими обставинами,
встановив:
10 вересня 2019 року суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду заяву засудженого ОСОБА_2 залишив без руху і надав строк для усунення недоліків через її невідповідність вимогам ч. 2 ст. 462 КПК. Також засудженому було роз'яснено, що у разі невиконання вимог ухвали про залишення заяви
без руху в установлений строк, така заява повертається особі, яка її подала.
Як убачається з розписки, що надійшла на адресу касаційного суду, копію цієї ухвали засуджений ОСОБА_2 отримав 19 вересня 2019 року, однак протягом установленого судом строку недоліків заяви не усунув.
За правилами ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення
за нововиявленими обставинами, яку не оформлено згідно з вимогами ст. 462 КПК, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа
не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про те, що заява засудженого
ОСОБА_2 підлягає поверненню.
Враховуючи викладене і керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429, ч. 3 ст. 464 КПК,
постановив:
Заяву засудженого ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Закарпатської області від 18 січня 2002 року та ухвали Верховного Суду України від 02 квітня 2002 року повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
