Ухвала
Іменем України
28 жовтня 2019 р.
м. Київ
Справа № 629/1353/19
Провадження № 51 - 5284 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 травня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 липня 2019 року,
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 травня 2019 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Орілька Лозівського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, особи з інвалідністю 3 групи, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-11.12.2006 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК до 5 років позбавлення волі, на підставі статей 75, 76, 104 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки, 24.12.2008 року постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області, звільнений від відбування покарання у зв'язку із закінченням випробувального строку. 30.07.2010 року ухвалою колегії судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Харківської області постанова про звільнення від відбування покарання скасована;
-05.09.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК до 5 років 2 місяців позбавлення волі;
24.12.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 309 КК до 5 років 2 місяців позбавлення волі. 04.08.2015 на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харків звільнений умовно-достроково на не відбутий строк покарання 1 рік 3 місяці 1 день;
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Стягнуто на користь держави процесуальні витрати у розмірі 429 грн за проведення експертиз.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 липня 2019 року вказаний вирок залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він 11 лютого 2019 року близько 08:00 год., знаходячись у кімнаті гуртожитку № 1/3 ОСОБА_6 , розташованої у будинку АДРЕСА_2 , помітив на столі ноутбук, який належить ОСОБА_6 , таємно викрав зі столу вказаної кімнати ноутбук марки «Asus X553SA-XX021D», чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_6 на зальну суму 3 520 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеність винуватості засудженого та правильність кваліфікації його дій, просить судові рішення щодо ОСОБА_5 змінити у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість. Зазначає, що при призначенні покарання ОСОБА_5 судом не враховано ряд пом'якшуючих покарання обставин, а тому призначено надмірно суворе покарання.
Мотиви суду
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кримінально-правова оцінка його діянь у касаційній скарзі не оспорюється.
Доводи касаційної скарги захисника про невідповідність призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого через суворість, не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Як убачається з долученої до касаційної скарги копії вироку, при призначенні засудженому покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд урахував ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є середньої тяжкості, дані про особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, з 2008 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання психостимуляторів із шкідливими наслідками, з червня 2018 року - з приводу синдрому залежності від алкоголю, невійськовозобов'язаний, не одружений, дітей не має, утриманців не має, має слабкі соціальні зв'язки, характеризується формально за місцем проживання.
Обставинами, що пом'якшують покарання судом визнано щире каяття, а обтяжуючою обставиною - рецедив злочинів.
З огляду на це, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання, наближеного до мінімального, встановленого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, яке слід відбувати реально.
Таким чином, визначивши засудженому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, суд не порушив вимог статей 65-67 КК України, оскільки вказане покарання відповідає конкретним обставинам справи, характеру й тяжкості вчиненого, є справедливим, а також необхідним і достатнім для попередження вчинення нових злочинів.
Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без зміни, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника і вважає, що у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 травня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 липня 2019 року.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3