Іменем України
24 жовтня 2019року
м. Київ
справа № 404/7712/17
провадження № 51-3430 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 квітня 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 15 серпня 2019 року стосовно нього,
встановив:
Кіровський районний суду м. Кіровограда вироком від 11 квітня 2019 року визнав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має середню освіту, не працює, не одружений, раніше судимий, останній раз вироком від 18 травня 2016 року Кіровоградського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 3 роки,
винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано частину невідбутого покарання за вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2016 року та остаточно визначено покарання 4 роки 6 місяців.
Цим же вироком ОСОБА_4 визнано невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України та виправдано у зв'язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 15 серпня 2019 року зазначений вирок стосовно ОСОБА_4 змінено в частині зарахування строку попереднього ув'язнення: зараховано в строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 09 вересня 2017 року по 12 грудня 2018 року та з 11 квітня 2019 року по день вступу вироку в законну силу. В решті вирок залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він у період з 03 червня 2016 року по 31 серпня 2017 року, у період відбування покарання у виді іспитового строку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів з метою власної наживи, вчинив таємне викрадення чужого майна за наступних обставин.
03 червня 2016 року в період часу з 07 год. по 17:40 год. ОСОБА_4 , шляхом віджиму пластикового вікна, із застосуванням «Фомки», яку він заздалегідь заготував, проник до буд. АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_5 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 13885,24 грн. та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
04 липня 2016 року в період часу з 07:45 год. по 16:55 год. ОСОБА_4 , шляхом віджиму пластикового вікна, із застосуванням «Фомки», яку він заздалегідь заготував, проник до буд. АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_6 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 17758,58 грн. та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
14 квітня 2017 року в період часу з 12:00 год. по 16:00 год. ОСОБА_4 , шляхом віджиму пластикового вікна, із застосуванням «Фомки», яку він заздалегідь заготував, проник до буд. АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_7 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 9400,76 грн. та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
27 квітня 2017 року в період часу з 07:40 год. по 11:30 год. ОСОБА_4 , шляхом віджиму пластикового вікна, із застосуванням «Фомки», яку він заздалегідь заготував, проник до буд. АДРЕСА_5 . Перебуваючи у вказаному домоволодінні, ОСОБА_4 таємно викрав планшет марки Acer «Tablet B1-7307», та, оскільки під час пошуку матеріальних цінностей, які можна викрасти, був помічений потерпілим ОСОБА_8 , залишив місце вчинення злочину спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1516,67 грн. розпорядившись викраденим на власний розсуд.
02 червня 2017 року в період часу з 07:30 год. по 19:00 год. ОСОБА_4 , шляхом віджиму пластикового вікна, із застосуванням «Фомки», яку він заздалегідь заготував, проник до буд. АДРЕСА_6 , звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_9 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 6350,00 грн. та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
06 червня 2017 року в період часу з 12:00 год. по 14:00 год. ОСОБА_4 , шляхом віджиму пластикового вікна, із застосуванням «Фомки», яку він заздалегідь заготував, проник до буд. АДРЕСА_7 , звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_10 , чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 29411,52 грн. та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
13 червня 2017 року в період часу з 07:30 год. по 18:00 год. ОСОБА_4 , шляхом віджиму пластикового вікна, із застосуванням «Фомки», яку він заздалегідь заготував, проник до буд. АДРЕСА_8 , звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_11 , чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 16792,44 грн. та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
24 липня 2017 року в період часу з 13:30 год. по 17:00 год. ОСОБА_4 , шляхом віджиму пластикового вікна, із застосуванням «Фомки», яку він заздалегідь заготував, проник до буд. АДРЕСА_9 , звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_12 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 4466,66 грн. та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
03 серпня 2017 року в період часу з 06:30 год. по 17:00 год. ОСОБА_4 шляхом віджиму пластикового вікна, із застосуванням «Фомки», яку він заздалегідь заготував, проник до буд. АДРЕСА_10 , звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_13 , чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3100,00 грн. та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
07 серпня 2017 року в період часу з 10:30 год. по 13:20 год. ОСОБА_4 шляхом віджиму пластикового вікна, із застосуванням «Фомки», яку він заздалегідь заготував, проник до буд. АДРЕСА_11 , звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_14 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 19163,44 грн. та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
15 серпня 2017 року в період часу з 10:00 год. по 18:00 год. ОСОБА_4 шляхом віджиму пластикового вікна, із застосуванням «Фомки», яку він заздалегідь заготував, проник до буд. АДРЕСА_12 , звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_15 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 17032,15 грн. та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
31 серпня 2017 року в період часу з 13:30 год. по 18:30 год. ОСОБА_4 шляхом віджиму пластикового вікна, із застосуванням «Фомки», яку він заздалегідь заготував, проник до буд. АДРЕСА_13 , звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_16 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 34357,12 грн. та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду стосовно нього в частині визнання його винним за ч. 3 ст. 185 КК України, а кримінальне провадження в цій частині закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, в решті судові рішення залишити без зміни. Даючи власну оцінку доказам, відмінну від їх оцінки судами, засуджений вважає, що справу стосовно нього розглянуто неповно, однобічно і упереджено, викладені у вироку висновки суду містять суперечності та не відповідають фактичним обставинам справи, його винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України не доведена. Стверджує, що всупереч вимогам ст. 419 КПК України апеляційний суд належним чином не розглянув його апеляційну скаргу з приводу незаконності вироку, невідповідності його фактичним обставинам справи, недоведеності винності засудженого та не навів переконливих відповідей на доводи апеляційної скарги.
Суд, перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися ст. ст. 412-414 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень в касаційному порядку. При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, доводи засудженого ОСОБА_4 щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваних судових рішень стосовно нього по суті зводяться до неповноти судового розгляду та незгоди з висновками судів щодо фактичних обставин даного кримінального провадження, які з огляду на положення ч. 1 ст. 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, засуджений вказує на однобічність і упередженість судового розгляду та неналежну оцінку доказів судами, що не відповідає критеріям, визначеним у ст. 412 КПК України. При цьому основний обсяг касаційної скарги становить цитування мотивувальної частини вироку.
Водночас відповідно до вимог ч. 1 ст. 409 КПК України неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Зі змісту ухвали апеляційного суду видно, що наведені в касаційній скарзі засудженого доводи, які за змістом аналогічні доводам апеляційної скарги його захисника ОСОБА_17 , були предметом ретельної перевірки під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Залишаючи апеляційну скаргу захисника без задоволення, апеляційний суд навів у своїй ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення, зазначивши при цьому, зокрема, що у вироку суд першої інстанції навів всі встановлені обставини, а також виклав оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів, та, розглянувши справу в межах пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, дійшов правильного висновку про доведеність його винності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
При цьому посилань на істотні порушення кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни оспорюваних судових рішень, як і доводів щодо неправильного застосування кримінального закону чи явної несправедливості призначеного ОСОБА_4 покарання касаційна скарга не містить.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 квітня 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 15 серпня 2019 року стосовно нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3