28 жовтня 2019 року
м.Київ
справа № 278/2062/19
провадження № 51-5255впс19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні подання Житомирського апеляційного суду про направлення до іншого суду апеляційної інстанції кримінального провадження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з апеляційною скаргою прокурора на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 10 вересня 2019 року,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Житомирського апеляційного суду про направлення згаданого кримінального провадження з Житомирського апеляційного суду до іншого суду апеляційної інстанції.
Подання мотивовано тим, що провести автоматизований розподіл зазначеного кримінального провадження неможливо у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів, які мають право брати участь у даному кримінальному провадженні.
Шість з восьми суддів, які входять до складу судової палати з розгляду кримінальних справ брали участь у цьому провадженні під час досудового розслідування і відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК не мають права брати участі у апеляційному розгляді цього провадження, суддя ОСОБА_7 перебуває у відпустці.
Враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, а системою під час автоматизованого розподілу 15 жовтня 2019 року обрано тільки одного суддю ОСОБА_8 , тому неможливо сформувати склад суду для розгляду вищезазначеної апеляційної скарги.
Учасникам судового провадження у порядку, передбаченому КПК, направлено повідомлення про час і місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Клопотань про відкладення дати розгляду подання не надійшло.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені у поданні, Суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Як убачається з матеріалів подання, 15 жовтня 2019 року до Житомирського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених за ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України з апеляційною скаргою прокурора на вирок Житомирського районного суд Житомирської області від 10 вересня 2019 року.
З протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями та звіту про неможливість розподілу справи між суддями вбачається, що призначення суддів для розгляду апеляційної скарги не відбулося у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів, які мають право брати участь у цьому провадженні.
За даними Житомирського апеляційного суду наразі в палаті з розгляду кримінальних справ працює вісім суддів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Шість з восьми суддів судової палати ( ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 ) відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК не мають права брати участь у апеляційному розгляді цього провадження, оскільки брали участь у ньому під час досудового розслідування.
Судді ОСОБА_7 не здійснюється розподіл справ/матеріалів відповідно до положень Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Житомирському апеляційному судіу зв'язку з його відпусткою.
Відповідно до ч. 4 ст. 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
З врахуванням вищезазначених обставин неможливо визначити з числа суддів палати з розгляду кримінальних справ трьох суддів для апеляційного розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , і, виходячи з положень Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Житомирському апеляційному суді, відсутня можливість визначити склад колегії суддів з числа суддів судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду.
Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК у разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
За таких обставин, враховуючи, що в Житомирському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для її судового розгляду, Суд вважає, що з урахуванням положень ст. 34 КПК подання Житомирського апеляційного суду слід задовольнити та направити це провадження на розгляд Вінницького апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 34 КПК, Суд
постановив:
Подання Житомирського апеляційного суду задовольнити.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з апеляційною скаргою прокурора на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 10 вересня 2019 року направити на розгляд з Житомирського апеляційного суду до Вінницького апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3