Справа № 404/4550/19
Номер провадження 2-а/404/261/19
22 жовтня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
за участі секретаря - Коноваленко К.О.,
учасники справи : не з"явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Татаренко Артема Олеговича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
У липні 2019 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 №469143 від 30.06.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Позовну заяву мотивує тим, що дана постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону . 30.06.2019 року його було зупинено відповідачем на в'їзді до м. Миколаїва на трасі М-14, у напрямку руху до м. Миколаїв, одразу після того, як він на своєму транспортному засобі виїхав із заправної станції WOG. На його прохання повідомити причини зупинки відповідачем було зазначено, що перевищив допустиму швидкість руху на 23 км./год., при цьому надати докази того, з якою швидкістю він рухався інспектор відмовився. Розуміючи, що не міг рухатись з перевищенням швидкості, оскільки тільки що виїхав із заправки WOG, не став сперечатись з відповідачем, надав йому посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортно засобу. Інспектор із документами прослідував до автомобіля патрульної поліції, а приблизно через 20 хвилин приніс оскаржувану постанову, запропонував розписатись з приводу ознайомлення його з правами передбаченими ст. ст. 268, 289 КУпАП та отримання ним копії постанови і повернув документи. Свідками цих події була його дружина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які чомусь жодним чином не фігурують у справі про адміністративне правопорушення, хоча були безпосередніми свідками подій.
Постанову винесено «на місці вчинення правопорушення» (просто на дорозі у автомобілі патрульної поліції) та відразу після того, як правопорушення, ніби-то, було вчинено. За таких умов, не мав часу та, відповідно, фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП , зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо.
Звертає увагу, що відповідач йому не надав докази вч инення ним правопорушення , так як на під"їзді до міста відсутній був знак 5.70 "Фото-, відеофіксація порушень ПДР". Більш того, з постанови взагалі не можна встановити місце скоєння, так як в ній зазначено лише м. Миколаїв, а справа розглянута в м. Миколаїв вул. Веселинівська, 55А. Також не зазначено швидкості з якою він рухався . Вважає, такі дії відповідача грубим порушенням його прав, а відтак порушені права підлягають захисту в судовому порядку.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про скасування постанови.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 липня 2019 року адміністративний позов залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків, які позивач усунув.
Згідно ухвали судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 липня 2019 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження. Призначено судове засідання, з викликом сторін.
На підставі ч. 2 ст. 49 КАС України, до участі в адміністративній справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції.
В судове засідання позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності та додаткові пояснення після ознайомлення з відзивом відповідача. Зазначив, що останній надав до суду ксерокопії документів , які не засвідчені, а також не зазначено про те, що оригінали знаходяться у відповідача, що є порушенням вимог ст. 94 КАС України. Відзив на позов відповідач йому не направляв, з ним ознайомився в суді. Крім того, до відзиву надано дві фотокартки з дорожніми знаками, на яких чітко видно, що на задньому плані розташовані дерева на яких відсутнє листя. В той же час, на фото лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів від 30.06.2019 року видно, що дерева вкриті листям. В позові ним було зазначено, що на під"їзді до м. Миколаїв відсутній знак 5.70 "Фото-, відеофіксація порушень ПДР", тобт о це свідчить про те, що відповідач надав фото наявності знаку на в"їзді у місто вже в іншу пору року, а відповідно суду надано недостовірні дані. Фото дорожнього знаку, в свою чергу підтверджує ту обставину, що він на своєму автомобілі виїхав із заправної станції, і не міг бачити дорожній знак , який позначає населений пункт, так як на фото чітко видно виїзд із заправної станції дорожній знак "стоп", перед яким він зупинився, що в принципі не давало йому можливості набрати швидкості у 78 км/год. Звертає увагу суду, на маркування лазерного вимірювача на який представником відповідача надано сертифікат та докази повірки, так як і у фото, і постанові у справі фігурує лазерний вимірювач швидкості ТгuСam №ТС 000763 без позначень LТІ 20/20 .
Відповідач- поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції старший сержант поліції Татаренко А. О. в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлявся, його представник направив до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, так як вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не надав суду необхідних належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені у позові. Вважає, що оскаржувана постанова складена інспектором у відповідності до вимог Інструкції. Так, лазерний вимірювач швидкості ТгuСam LТІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Виробник приладу ТгuСam (LТІ, США) застосував алгоритм шифрування АЕS з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі ТгuСam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування АЕS забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі ТгuСam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом ТгuСam. Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом ТгuСam, у тому числі під час її пред'явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.
Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим. Використання лазерного вимірювача швидкості ТгuСam органами Національної поліції України, а саме працівниками управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04.10.2018 року. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму. Наявність дорожніх знаків, які попереджають про місця розміщення технічних засобів автофіксації правопорушень на в'їзді до міста Миколаїв по вул. Веселинівська в р-н буд. 55-А підтверджується вимогою (приписом) від 28.01.2019 року № 111 , а також фотознімками відповідних дорожніх знаків, які долучено до відзиву на адміністративний позов.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, повідомлялась належно, письмових пояснень не подали.
Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом із оскаржуваної постанови встановлено, що 30 червня 2019 року, 16:36 хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Hyundai Tukson, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Миколаєві та перевищив дозволену швидкість на 28 км/год., прилад вимірювання швидкості ТгuСam ТС 000763, чим порушив п. 12.4 ПДР України.
По факту вчинення правопорушення 30 червня 2019 року поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції Татаренко А. О. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №469143, якою прийнято рішення до ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення -штраф у розмірі 255,00 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП (а.с.18).
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
02.07.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року.
Згідно п. 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Нормами ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені частиною першою, другою і третьою статті 122 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Щодо посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, суд зазначає наступне. Так, у пункті 2.4 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. Дане твердження спростовується п.1 p. III Інструкції №1395, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення, частиною 4 статті 258 КУпАП. у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП та статтею 133 Конституції України, відповідно до якої систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
На підставі вищевказаного, суд зазначає, що поліцейським, як посадовою особою Управління, правомірно було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову на місці вчинення правопорушення.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 12.4 Правил, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48 (пункт 1.10 ПДР). Дорожній знак 5.45 "Початок населеного пункту" визначає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах (підрозділ 5 розділу 33 ПДР).
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Таким чином, у ході розгляду даної справи необхідно встановити чи здійснювався позивачем рух на транспортному засобі зі швидкістю, що перевищує п'ятдесят кілометрів на годину та саме в межах населеного пункту.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
На підтвердження порушення позивачем п.12.4 ПДР відповідач надав фото з приладу TruCAM ( а.с. 32).
Дійсно, вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний TruCAM LTI 20/20 № ТС000763, використовувався під час фіксації дій позивача, та зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12, затверджений сертифікатом №UA-MI/1-2903-2012, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29.08.2012, пройшов повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Однак, суд звертає увагу , що прилад "Трукам", який інспектор Соловей тримав в руках повинен бути стаціонарно вмонтованим та спростовуються приписами ст. 40 Закону № 580-VIII в якій визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Отже, відповідно до наведеної норми, працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін "монтувати/розміщувати" не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати в руках. Також, законодавчо не визначено порядок використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції, а лист Департаменту патрульної поліції від 04.10.2018 №11299/41/2/02-2018 , який надає відповідач ( а.с. 38), не є нормативно-правовим актом.
Також, суд вважає, що перевірка швидкості повинна відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком, що здійснюється відеофіксація (дорожній знак "5.70"), так як це визначено ч.2 ст. 40 Закону №580-VIII (інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці).
Позивач стверджував, що на під"їзді до м. Миколаїв був відсутній знак 5.70 "Фото-, відеофіксація порушень ПДР". При цьому, надані відповідачем до відзиву ще дві фотокартки з дорожніми знаками( а.с. 33-34), на яких чітко видно, що на задньому плані розташовані дерева на яких відсутнє листя, в той же час, на фото лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів від 30.06.2019 року видно, що дерева вкриті листям.
Тобто, суд погоджується із позицією позивача про те, що відповідач надав фото наявності знаку на в"їзді у місто вже в іншу пору року, а відповідно суду надано недостовірні дані. Фото дорожнього знаку, в свою чергу підтверджує ту обставину, що він на своєму автомобілі виїхав із заправної станції, і не міг бачити дорожній знак , який позначає населений пункт, так як на фото чітко видно виїзд із заправної станції дорожній знак "стоп", перед яким він зупинився, що в принципі не давало йому можливості набрати швидкості у 78 км/год.
Суд також звертає увагу , на маркування лазерного вимірювача на який представником відповідача надано сертифікат та докази повірки, так як і у фото, і постанові у справі фігурує лазерний вимірювач швидкості ТгuСam №ТС 000763 без позначень LТІ 20/20 .
Відповідачем також надано фото правопорушення, на якому визначено адресу місця скоєння правопорушення: м. Миколаїв, вул.Веселинівська 55А, дата скоєння 30.06.2019, час 16:57:00. Дані, що містяться на фото правопорушення не співпадають із даними скоєння правопорушення, що зазначені в оскаржуваній постанові ( 30.06.2019 року, 16:36 год .; а також м. Миколаїв) ( а.с. 18).
Надане фото із засобу TruCAM є єдиним доказом на підтвердження перевищення позивачем обмеження швидкості руху у населеному пункті, однак дані у оскаржуваній постанові на співпадають із даним фото.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, не надано, а відтак є підстави перебачені п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 271, 272, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Татаренко Артема Олеговича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 30 червня 2019 року серії ДП18 №469143 відносно ОСОБА_1 .
Справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відомості про учасників справи: позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
відповідач: поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції старший сержант поліції Татаренко Артем Олегович, місцезнаходження: вул. Новозаводська, 1-Б/1, м. Миколаїв; третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції, місцезнаходження: вул. Новозаводська, 1-Б/1, м. Миколаїв.
Повне судове рішення складено 22.10.2019 року
Суддя Кіровського О. В. Бершадська
районного суду
м.Кіровограда