Справа № 341/1703/19
Провадження № 1-кс/349/601/19
іменем України
25 жовтня 2019 року м. Рогатин
Слідчий суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув клопотання слідчого слідчого віддлення Галицького відділення поліції Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Галицького відділу Тисменицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні № 12019090140000318 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
Відповідно до поданого клопотання слідчий за погодженням з прокурором просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно: автомобіль марки «ВАЗ 2106», номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 , жителю с. Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області та який перебуває у користуванні ОСОБА_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_3 ; ключ від замка запалювання автомобіля марки «ВАЗ 2106», номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_5 .
Згідно з клопотанням 02 жовтня 2019 року близько 14.00 год. поблизу магазину «Продукти» в с. Крилос Галицького району по вул. Галицькій 8 ОСОБА_7 незаконно заволодів автомобілем марки "ВАЗ 2106", червоного кольору, реєстраційний № НОМЕР_5 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 . Наступного дня близько 00:50 год. автомобіль марки «ВАЗ 2106» номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 виявлено в лісовому масиві в с. Крилос Галицького району. Окрім того, 03 жовтня 2019 року ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 на автомобіль марки «ВАЗ 2106», номер шасі НОМЕР_7 , реєстраційний № НОМЕР_6 та ключ від замка запалювання вказаного транспортного засобу. У кримінальному провадженні згаданий транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключ від замка запалювання визнано речовими доказами.
Слідчий , користувач майна у судове засідання не прибули.
Перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, зокрема витяг з ЄРДР, протокол огляду місця події, постанову про визнання речовими доказами, рапорт, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2019 року розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 289 КК України за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом.
Відповідно до постанов слідчого слідчого відділення Галицького відділення поліції від 03 жовтня 2019 року вище зазначені речі визнано речовими доказами.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «ВАЗ 21061», номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 його власником є ОСОБА_8 .
Згідно ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Пунктом 1 частини другої статті 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
За змістом ч.3 ст.168 КПК України слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною третьою статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.п.1,2 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи існування сукупності підстав вважати, що вказані в клопотанні речі, в тому числі транспортний засіб, є доказами злочину, зберегли на собі сліди злочину, можливість використання їх як доказів у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження, як речових доказів приходжу до висновку про задоволення клопотання.
З метою збереження речових доказів приходжу до висновку, що вказаний захід забезпечення є доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України,
Клопотання слідчого слідчого віддлення Галицького відділення поліції Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Галицького відділу Тисменицької місцевої прокуратури ОСОБА_9 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12019090140000318 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучені у даному кримінальному провадженні:
автомобіль марки «ВАЗ 2106», номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 , жителю с. Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області та який перебуває у користуванні ОСОБА_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_3 ; ключ від замка запалювання автомобіля марки «ВАЗ 2106», номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_5 .
Роз'яснити ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , що згідно ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1