Справа № 344/19266/19
Провадження № 2-а/344/654/19
28 жовтня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Татарінової О.А.,
секретаря Мельницької Л.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 про примусове видворення в країну походження та затримання з поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення видворення за межі території України, -
28.10.2019 року Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 про примусове видворення в країну походження та затримання з поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення видворення за межі території України. Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.09.2019 року до УДМС України в Івано-Франківській області надійшло інформування відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБУ в Івано-Франківській області про те, що 28.10.2019 року з Державної установи «Коломийська виправна колонія № 41» звільняється засуджений громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по закінченню строку відбування покарання.
З метою з'ясування правового статусу та підстав подальшого перебування на території України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , УДМС в Івано-Франківській області проведено відповідну перевірку. У ході перевірки встановити час та обставини прибуття в Україну ОСОБА_1 , не вдалося. У базі даних осіб та транспортних засобів, які перетинають державний кордон «Аркан» інформація про особу з установчими даними « ОСОБА_1 » за період з 01.01.2011 відсутня. Зі слів ОСОБА_1 він прибув на територію України в червні 2007 року. Разом з тим встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території України незаконно у 2007 році вчинив особливо тяжкий злочин, передбачений п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України. 17.03.2008 року відповідач був засуджений Апеляційним судом Одеської області до 13 років позбавлення волі. Паспортний документ, що дає право на перетин державного кордону у відповідача відсутній. Під час відбування покарання відповідач не звертався до дипломатичного представництва країни своєї громадянської належності - Республіки Молдова в Україні щодо виготовлення йому документа, що дає право на перетин державного кордону з метою повернення на батьківщину. Зазначені вище обставини свідчать про те, що відповідач після звільнення з установи виконання покарань перебуває на території України нелегально та не має правових підстав для подальшого перебування в Україні.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримав, просив такий задовольнити.
В судовому засіданні відповідач - громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 та його представник заперечили щодо задоволення позову, зазначивши, що рішення про повернення до країни походження щодо ОСОБА_1 позивачем не приймалось. Крім того, відповідач має намір самостійно звернутись до консульства з метою отримання паспорту та виїхати до Республіки Молдова. На час виготовлення документів буде проживати у товариша в Тисменицькому районі.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Республіки Молдова.
З копії листа Управління СБУ в Івано-Франківській області щодо проведення спільних заходів від 25.09.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 звільняється з ДУ «Коломийська ВК № 41».
Відповідно до копії протоколу № МІФ 000004 від 28.10.2019 року громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.10.2019 року о 11 год. 53 хв. у зв'язку з вчиненням правопорушення передбаченого ст. 203 КУпАП для вирішення питання про поміщення особи до ПТПІ.
Згідно копії довідки серії І-ФР № 07900 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 01.08.2007 року по 28.10.2019 року звідки звільнений після відбуття строку покарання.
На момент звільнення з ДУ «Коломийська виправна колонія №41» у відповідача був відсутній паспортний документ, що дає право на перетин державного кордону, а також правові підстави для подальшого перебування на території України.
Під час відбування покарання відповідач не звертався до дипломатичного представництва країни своєї громадянської належності - Республіки Молдова в Україні щодо виготовлення йому документа, що дає право на перетин державного кордону з метою повернення на батьківщину.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
В силу вимог ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Згідно з частиною 1 статті 30 Закону № 3773-VI Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців.
Статтею 31 Закону № 3773-VI визначено вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країни де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Також забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.
Наведений перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
З аналізу наведених норм вбачається, що примусове видворення з України іноземця на підставі винесеного рішення адміністративного суду застосовується, якщо рішення про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання такого рішення.
Таким чином, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства повинні передувати дві обставини: перша - прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; друга - ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Тобто, обов'язковим є попереднє прийняття компетентним органом рішення про примусове повернення.
Адміністративний суд не має повноважень на примусове видворення іноземця чи особи без громадянства до прийняття компетентним органом щодо цього іноземця чи особи без громадянства рішення про примусове повернення.
Зазначене узгоджується також з позицією, викладеною в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25.06.2009 № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні».
Крім того, аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.12.2016 у справі № 359/7066/16-а.
Відповідно до ст. 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Між тим, частина 1 статті 289 КАС України визначає що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Таким чином, затримання іноземця або особи без громадянства та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, можливо також з метою ідентифікації.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідач знаходиться на території України без законних на те підстав, існує ризик його втечі, працівниками УДМС в Івано-Франківській області для здійснення його ідентифікації необхідна достатня кількість часу, позовні вимоги є підставними, з огляду на що слід затримати громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , з метою його ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.
В частині задоволення позовних вимог про затримання відповідача з метою забезпечення примусового видворення суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку з передчасністю такої вимоги, оскільки доказів на підтвердження того, що стосовно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове видворення представником позивача суду не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Враховуючи, що позовні вимоги є частково обґрунтовані, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він самостійно звернеться за отриманням паспорта та покине територію України, оскільки належних доказів щодо його матеріального стану суду не надано.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 6, 7, 9, 72-77,241-246, 289, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Затримати громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду допустити до негайного виконання.
Належним чином завірену копію рішення суду невідкладно видати особам, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя О.А. Татарінова