Справа № 344/14830/19
Провадження № 2/344/3816/19
28 жовтня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Бабій О.М.,
секретаря Орнат Л.І.,
за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини,-
Позивач звернулась в суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов мотивувала тим, що 27 квітня 2011 року у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківської області вона уклала шлюб з відповідачем. В шлюбі у сторін народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначила, що причиною розірвання шлюбу стало те, що приблизно з початку 2015 року у сторін почали виникати труднощі у питаннях виховання дитини та спільного ведення сімейного життя. Відповідач не бажав приймати участь у вихованні дитини, а також приймати участь у фінансових потребах сім'ї. Вважає, що шлюб носить формальний характер, а непроживання подружжя разом більше трьох років вказує на неможливість збереження такого шлюбу.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу та залишення дитини на проживанні з матір'ю, однак не визнала підстави позову, про які позивач зазначила у позовній заяві.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно повторно виданого свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 03 жовтня 2018 року (а.с. 8), сторони зареєстрували шлюб 27 квітня 2011 року у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківської області, актовий запис № 438.
В шлюбі у сторін народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Сторони не підтримують сімейних стосунків, шлюб їх існує формально. Збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Тому такий шлюб з урахуванням приписів ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України зберігати не доцільно.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦПК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі ст. 141 СК мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ст.157 СК питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Представник відповідача щодо проживання дочки ОСОБА_4 з матір'ю не заперечувала.
Враховуючи що сторони, як батьки дитини добровільно вирішили питання визначення місця її проживання, представник відповідача позов визнала, проживання дитини з матір'ю не суперечить інтересам малолітньої дитини, суд приходить до висновку, що повні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, малолітню дочку ОСОБА_4 залишити на проживанні з матір'ю.
В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
На підставі наведеного, ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 89, 141, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 27 квітня 2011 року у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківської області, актовий запис № 438, - розірвати.
Малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживанні з матір'ю ОСОБА_1 .
Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бабій О.М.
Повний текст рішення складено та підписано 28 жовтня 2019 року.