28 жовтня 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 201/5872/19 (пр. № 1-кп/201/779/2019), відомості про яке 09 травня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650001150, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки і мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з професійно-технічною освітою, незаміжньої, раніше не судимої відповідно до ст. 89 КК України, працюючої заготівельником у ПП «Куценко», обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
Обвинувачена ОСОБА_4 07 травня 2019 приблизно о 20.00 годині, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , в коридорі на тумбочці побачила грошові кошти в розмірі 570 гривень, 1 купюра номіналом 500 грн., 1 купюра номіналам 50 грн., 1 купюрою номіналом 20 грн., які належали ОСОБА_5 , та визначила їх об'єктом свого злочинного посягання, і в неї виник злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна.
Далі, обвинувачена ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу, взяла з тумбочки грошові кошти в сумі 570 гривень, 1 купюра номіналом 500 грн., 1 купюра номіналам 50 грн., 1 купюрою номіналом 20 гри., які належать ОСОБА_5 та, поклавши їх у кишеню штанів, одягнених на неї, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, залишила місце вчинення злочину, та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, тим самим, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 570 гривень.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнала у повному обсязі та підтвердила фактичні обставини щодо вчиненого нею діяння та викладених у обвинувальному акті.
Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв'язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченої у мотивувальній частині вироку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченої ОСОБА_4 , яка на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, раніше не судима відповідно до ст. 89 КК України, займається суспільно-корисною працею, свою вину визнала у повному обсязі та щиро розкаялася у скоєному, повністю відшкодувала завдану майнову шкоду, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом'якшують її покарання. Обтяжуючих покарання обвинуваченої ОСОБА_4 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останньої від відбування покарання з випробувальним терміном, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочину середньої тяжкості, його конкретним обставинам і наслідкам, даним про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка свою вину визнала у повному обсязі і щиро розкаялася у скоєному, повністю відшкодувала завдану шкоду, раніше не судима відповідно до ст. 89 КК України, а також обставинами, що пом'якшують її покарання і відсутності таких, що її обтяжують, а отже, зазначені дані у своїй сукупності свідчать про недоцільність призначення обвинуваченій іншого покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, а також пов'язаного з реальним його відбуттям, враховуючи обставини, спосіб та розмір викраденого майна, при цьому, призначення такого покарання є необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати принципам справедливості, достатності і співрозмірності призначення покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного їй покарання, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на неї обов'язки у виді: періодичного з'явлення для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомлення уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи і навчання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1