Справа №175/4619/18-ц
Провадження №2/175/1496/18
25 жовтня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
за участі секретаря Лукієнко В.Г.,
розглянувши у судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову до пред'явлення зустрічної позовної заяви по цивільній справі №175/4619/18-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні житловим будинком шляхом виселення, -
В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні житловим будинком шляхом виселення.
23 жовтня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову до пред'явлення зустрічної позовної заяви, в якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2 згідно Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 12.11.2009 року, та зобов'язався подати зустрічну позовну заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю та розподіл спільного сумісного майна подружжя відповідно до вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України в десятиденний строк.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява про забезпечення зустрічного позову до пред'явлення зустрічної позовної заяви, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як роз'яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову у виді накладення арешту, суд, на підставі наданих ОСОБА_1 доказів має дійти висновку про те, що такі дії реально може бути вчинено. Наявність ризику вчинення будь-якою особою дій, які у подальшому зможуть призвести до неможливості виконання відповідного судового рішення, має бути не ілюзорним, а підтверджуватись доказами, які б давали сторонньому незалежному спостерігачу зробити висновок про реальність такого ризику.
Із доданих до заяви про забезпечення позову матеріалів випливає, що 18 липня 2018 року ОСОБА_2 зареєструвала на своє ім'я право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 12 листопада 2009 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевич Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за №8112, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №134144261 сформованої 13 серпня 2018 року.
Зазначаючи у заяві про забезпечення зустрічного позову про ймовірність продажу ОСОБА_2 . вищевказаного будинку, ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу на підтвердження реального існування цього ризику (наприклад, оголошення чи рекламні відомості з інтернет-сайтів або спеціалізованих друкованих видань щодо продажу чи підготовки власником до продажу конкретного майна, тощо).
Надаючи оцінку таким обставинам провадження у справі, суд вказує на те, що заява ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення зустрічного позову задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованою.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не надано переконливих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), а тому враховуючи вищевикладене суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову до пред'явлення зустрічної позовної заяви по цивільній справі №175/4619/18-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні житловим будинком шляхом виселення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Озерянська Ж.М.