ЄУН 174/540/19
н/п 2/174/282/2019
17 жовтня 2019 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Борцової А.А.,
з участю секретаря - Шарапової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованої та виплаченої суми державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям,-
ДСГП Вільногірської міської ради Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованої та виплаченої суми державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям вказуючи, що за заявою ОСОБА_1 № 1733 від 05.12.2017 року та рішення УСЗН ДСГП від 19.12.2017 року «Про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї» відповідачці призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям на період з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року. При подачі заяви відповідачці було повідомлено про необхідність повідомляти органи, які призначають і здійснюють виплату державної соціальної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на призначення та виплату допомоги, про що свідчить її підпис в заяві.
Відповідно до листа Вільногірської міської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 06.04.2018 року за № 128-01-10 відповідачку з 14.03.2018 року було знято з реєстрації як безробітну особу з причин передбачених абз.2 пп.2 п.37 Порядку № 198 (припинення реєстрації у разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості).
Згідно з п.25 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250, виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім'ї, з причин передбачених абз. 17,19,20,21,22 пп.1 та пп. 2 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 - з місяця, що настає за місяцем, в якому припинено реєстрацію безробітного за інформацією центрів зайнятості.
Згідно з наказом ДСГП від 16.04.2018 року № 102-ОД-18 «Про припинення виплати ОСОБА_1 » відповідачці припинено виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з 01.04.2018 року та виконано розрахунок переплати соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з 01.04.2018 року до 30.04.2018 р.
Згідно розрахунку УСЗН ДСГП від 16.04.2018 року за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року сума переплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям становить 1229,56 грн.
УСЗН ДСГП вжито заходів щодо досудового врегулювання спору з даного питання та було направлено повідомлення та запропоновано добровільно ОСОБА_1 повернути надміру нараховану та виплачену суму державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, однак станом на 11.06.2019 року добровільних дій зі сторони відповідачки з повернення надміру нарахованої допомоги на розрахунковий рахунок ДСГП не було.
Просять стягнути з ОСОБА_1 на користь департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області надміру нараховану та виплачену суму державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в розмірі 1229,56 грн. та сплачений ними судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10.07.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення (викликом) сторін, сторонам роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.
Представник позивача Регент Д.А. в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 50).
Відповідачка в судове засідання не з'явилася вдруге, копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви, доданими до неї документами та судовою повісткою надіслані судом у відповідності до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку (а.с. 42,49) та повернуті в зв'язку з закінченням строку зберігання, тому відповідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, відповідачка вважається такою, що належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи судом у відповідності до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала, тому суд, відповідно до ч.8 ст.178, ст.ст.280-281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно копії заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг № 1733 від 05.12.2017 року, ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення та просила призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям (а.с.4,5)
Також, при подачі вказаної заяви ОСОБА_1 подала декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 05.12.2017 року, де в розділ ІІ «Доходи членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей)» внесла відомості про свої доходи: заробітну плату за місцем роботи в Центрі дитячої творчості (а.с.6,7).
Згідно копії рішення від 19.12.2017 року «Про призначення допомоги сім'ям з дітьми» ОСОБА_1 призначена допомога з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року в розмірі 365,22 грн. на місяць (а.с.8).
Згідно копії рішення від 19.12.2017 року «Про призначення допомоги малозабезпеченим сім'ям» ОСОБА_1 призначена соціальна допомога з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року в розмірі 1229,56 грн. на місяць (а.с.9).
З листа Вільногірського міського центру зайнятості від 06.04.2018 року № 128-01-10, вбачається, що ОСОБА_1 з 14.03.2018 року була знята з реєстрації як безробітна особу з причин передбачених абз.2 пп.2 п.37 Порядку № 198 (невідвідування без поважних причин ТО протягом 30 днів) (а.с.10).
Згідно копії розрахунку переплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року сума переплати ОСОБА_1 становить 1229,56 грн. (а.с. 11).
Згідно копії наказу від 16.04.2018 року за № 102-ОД-18 «Про припинення виплати ОСОБА_1 », відповідачці припинено виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з 01.04.2018 року (а.с.12).
Згідно повідомлення від 17.04.2018 року, № 2011/01-78/18-04.3/5 позивач повідомляв ОСОБА_1 про те, що їй надміру нарахована державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям у сумі 1229,56 грн. та пропонував добровільно внести виплачені суми переплати на рахунок позивача (а.с. 13).
Згідно ст. 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», законодавство про державну соціальну допомогу складається з Закону України «Про прожитковий мінімум», цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини з надання державної соціальної допомоги.
У відповідності до п. 25 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 24.02.2003 року (в редакції, яка діяла на момент існування правовідносин) виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім'ї, з причин, передбачених абзацами 17 (крім припинення реєстрації у разі працевлаштування самостійно), 19-22 пп.1, пп.2 п.37 Порядку реєстрації , перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013 року № 198 (який діяв на момент існування правовідносин) з місяця, що настає за місяцем, у якому припинено реєстрацію безробітного, за інформацією центрів зайнятості.
Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ч. 1 ст. 1215 ЦК України).
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року N 6-91цс14, яка може враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 05.12.2017 року, звернулася до позивача з заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, при цьому подала декларацію про доходи та майновий стан, на підставі наданих документів їй було призначено допомогу малозабезпеченим сім'ям з 01.12.2017 р. по 31.05.2018 р. в розмірі 1229,56 грн.. При цьому відповідачка перебувала на обліку в Вільногірському центрі зайнятості як безробітна, а 14 березня 2018 року була знята з реєстрації з причин передбачених абз. 2 пп.2 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу № 198 (який діяв на момент існування правовідносин), дана обставина є підставою для припинення виплати раніше призначеної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до п. 25 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям № 250 від 24.02.2003 року, в добровільному порядку відповідачкою кошти не повернуті, а тому надмірно отримана нею сума державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в розмірі 1229,56 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, а позов задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп. слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
На підставі ст. ст. 1212, 1215 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 133, 141, 223, 247, 263- 265, 280-283 ЦПК України, суд,-
Позов Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованої та виплаченої суми державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 , в РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, м. Вільногірськ, вул. Ю.М. Устенка, 29, код ЄДРПОУ 23928609) надмірно нараховану та виплачену суму державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в розмірі 1229,56 грн. (одна тисяча двісті двадцять дев'ять гривень 56 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області 1921 грн. 00 коп. судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий - суддя : підпис А.А. Борцова