№ 207/3400/19
№ 1-кс/207/2272/19
28 жовтня 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське клопотання старшого слідчого Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 будучи особою відносно якої в Баглійському районному суді м Дніпродзержинська на розгляді знаходяться обвинувальні акти по кримінальних провадженнях: № 12016040780001031 від 06.07.2016 року за ч. 1 ст. 190 КК України, № 12016040780002005 від 27.12.2016 року за ч. 2 ст. 185 КК України, № 12017040780001645 від 07.12.2017 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.186 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 будучі раніше судимою за вчинення злочинів проти чужої власності, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала та знову скоїла корисливі злочини за наступних обставин.
13.09.2019 року приблизно о 18 год. 00 хв. у ОСОБА_6 , яка перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , де на той час проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_7 та своїми дітьми ОСОБА_8 , 2003 року народження та ОСОБА_9 , 2015 року народження, у відношенні яких вона позбавлена батьківських прав, раптово виник прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме речей, які придбала її рідна сестра ОСОБА_10 та передала в користування дітям ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливою метою та корисливим мотивом, скориставшись тим, що інших мешканців квартири не було вдома та ніхто не спостерігає за її діями, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрала майно, яке належить потерпілій ОСОБА_10 , вартість якого відповідно до висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 4694-19 від 21.10.2019 року, становить:
-мобільний телефон «Samsung SM-J400F Galaxy 14 Duos ZKD», вартістю 3241,00 гривень, який знаходився в чохлі бампері для мобільного телефону «Intaleo», вартістю 231,50 гривень;
-дитячий трьохколісний велосипед «Titan 16», вартістю 1925,03 гривень, а всього на загальну суму 5397,53 гривен.
Після чого, ОСОБА_6 з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім того, 01.10.2019 року приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_6 маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, прийшла під вікна квартири АДРЕСА_2 , яка належить її матері ОСОБА_7 та в якій ОСОБА_6 тривалий час вже не проживає у зв'язку з тим, що раніше вчиняла крадіжки з вказаного житла, в результаті чого ОСОБА_7 заборонила останній з'являтися до вказаного помешкання.
Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_6 , підійшла до вікна спальної кімнати квартири, рукою розбила скло та проникла в середину квартири. Перебуваючи в квартирі, ОСОБА_6 скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_7 та інші мешканці відсутні вдома, за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, таємно, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи, що своїми діями здійснює незаконне вилучення чужого майна поза волею власника, викрала майно потерпілої ОСОБА_7 , а саме:
- ТВ-тюнер «Т2» «Lorton» серійний номер 0918Т218МІNІ006283, вартість якого відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 4681-19 від 21.10.2019 року, становить 294,90 гривень.
Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_6 з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло.
25.10.2019 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав у повному обсязі та просив клопотання задовольнити.
Дослідивши матеріали клопотання, докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрювану ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_5 , суд вважає що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення у своєму клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, що цілком підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме показаннями потерпілих, свідка та протоколом пред'явлення особи для впізнання, письмовими доказами (ар.с.7-14; 20-24), а також при розгляді клопотання підтверджено самою підозрюваною ОСОБА_6 . В судовому засіданні також доведено існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на потерпілих та свідка, враховуючи той факт, що потерпілі є близькими родичами підозрюваної. Зазначений факт на думку суду, підтверджений матеріалами справи, оскільки ОСОБА_6 ніде не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, раніше судима: 17.07.2008 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з випробуванням на 1 рік; 04.03.2011 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнена з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців, 03.02.2011 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 3 ст. 357 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., 21.03.2018 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі, а також зараз в Баглійському районному суді м. Дніпродзержинська на розгляді знаходяться обвинувальні акти по кримінальних провадженнях: № 12016040780001031 від 06.07.2016 року за ч. 1 ст. 190 КК України, № 12016040780002005 від 27.12.2016 року за ч. 2 ст. 185 КК України, № 12017040780001645 від 07.12.2017 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.186 КК України.
За змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Ч. 2 ст. 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Під час досудового слідства встановлено, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідка, перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судом оцінено репутацію підозрюваної, а саме остання не працює, не має постійного джерела прибутку, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, за які кримінальним кодексом України встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років (за ч.3 ст.185 КК України), та до п'яти років позбавлення волі (за ч.2 ст.185 КК України) відповідно, раніше судима, продовжує вчиняти інші кримінальні правопорушення, може незаконно впливати на свідка та потерпілих, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не з'являтись за викликом слідчого, що може призвести до затягування досудового слідства та неможливості його проведення в розумні строки та своєчас ного розгляду справи у суді.
Окрім цього, суд приймає до уваги, що вищезазначені кримінальні правопорушення вчинено в період, коли ОСОБА_6 перебувала на домашньому арешті, обраному їй у якості запобіжного заходу ухвалою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.09.2019року.
Враховуючи зазначені обставини, застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість вчиненого кримінального правопорушення як самостійну підставу утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності із іншими підставами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту (справа «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, підозрюваного необхідно звільнити з-під варти, якщо він зможе забезпечити достатні гарантії явки до суду (органу досудового розслідування), в тому числі, через внесення застави.
Враховуючи дані про особу підозрюваної, тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрювану такі обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з свідками, потерпілими.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Відповідно до ст.209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через покорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст.29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, суд -
Клопотання слідчого Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українки, громадянки України, підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , встановити 60 днів, до 26 грудня 2019 року.
Розмір застави визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрювану наступні обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з свідками, потерпілими.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчої судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваній ОСОБА_6 під розпис.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1