Головуючий суддя у першій інстанції : Дерех Н.В.
25 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/7119/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Кузьмича С.М.., Затолочного В.С.
за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі № 500/673/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання до вчинення дій, -
22.03.2019р. позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі подання про повернення сплачених коштів у розмірі 6909,16 гривень.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.05.2019р. позов задоволено. Суд зобов'язав пенсійний орган сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Теребовлянському районі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6909 грн. 16 коп., який сплачений згідно квитанції №67 від 04.03.2019р.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.05.2019р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 04.03.2019р. придбав квартиру яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 04.03.2019р.
Зокрема, під час купівлі квартири позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 1 % від вартості об'єкта купівлі-продажу, що підтверджується квитанцією від 04.03.2019р. № 67 на суму - 6909,16 грн.
На письмове звернення ОСОБА_1 щодо повернення коштів із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна пенсійний орган направив лист № 4075/08 від 18.03.2019р. про те, що фонд не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно та не наділений повноваженнями визначати осіб, які придбавають нерухоме майно вперше та відсутній орган до компетенції якого входить надання документів про визнання громадянина особою, що придбаває нерухоме майно вперше. (а.с. 9 )
п.9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетом і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають його вперше.
Отже, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлений виняток: громадяни, які придбавають житло вперше.
Як видно із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 вперше придбав нерухоме майно та сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6909,16 грн. хоча, був звільнена від сплати даного збору, що підтверджено Інформаційною довідкою від 19.03.2019р. за № 1115 виданою Міським бюро технічної інвентаризації.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 03.09.2013 року №787.
Зазначений Порядок визначає процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі.
Відповідно до п.5 зазначеного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що повернення коштів повинно бути здійснено з дотриманням ряду умов, визначених чинним законодавством, а в даному випадку, за поданням органу Пенсійного фонду.
Разом з цим запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, держава зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному ж випадку - всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Доводи апелянта про неможливість встановлення достовірності даних того, що позивачем вперше придбано житло, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, держава зобов'язана забезпечити його реалізацію.
ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому, за відсутності на даний час відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше, органи Пенсійного фонду України зобов'язані доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, а тому помилково сплачений ним збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладення договору купівлі-продажу квартири підлягає поверненню.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.11.2018р. у справі № 813/1126/17.
Доводи апелянта не спростовують висновки колегії суду.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі № 500/673/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя С.М. Кузьмича
Суддя В.С. Затолочний
Постанова складена в повному обсязі 02.10.2019р.
У зв'язку із перебуванням судді Кузьмича С.М. згідно наказу № 628-к/тм від 18.09.2019р. у відпустці в період з 03.10.2019р. по 18.10.2019р., та судді Затолочного В.С. у відрядження 11.10.2019р. згідно наказу № 654-к/тм від 08.10.2019р. та згідно наказу № 651-к/тм від 07.10.2019р. у відпустці в період з 15.10.2019р. по 25.10.2019р., постанова в повному обсязі надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень - 28.10.2019р.