про повернення апеляційної скарги
Справа № 120/1596/19-а
28 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємство "Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року позовні вимоги задоволено частвово.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 02 жовтня 2019 року залишено апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом десяти днів усунути недоліки апеляційної скарги.
24.10.2019 на адресу суду надійшло клопотання від відповідача про продовження терміну для усунення недоліків.
Підставою для продовження апелянт зазначає, відсутність фінансування.
Досліджуючи дане клопотання, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб'єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Таким чином, враховуючи зазначене колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження терміну для усунення недоліків.
Згідно з ч.1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Отже, станом на 28.10.2019 вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, достатніх заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ні через канцелярію суду, ні поштовим зв'язком.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємство "Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.