Справа № 676/3014/19
28 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Кам'янець-Подільського районного відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області Волощука Вадима Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 вересня 2019 року - без змін.
15.10.2019 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що відповідач не заявив клопотання про зменшення витрат на отримання правової допомоги в сумі 4228,8 грн, також позивач поніс витрати у зв'язку із забезпеченням прибуття його представника до суду в сумі 1348,67 грн. Тому, позивач просить суд ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з відповідача вказаних витрат.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
За приписами ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 по справі №826/1216/16 зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За змістом постанови Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №821/1594/17 необхідно встановлювати факт надання правничої допомоги саме у даній справі.
На підтвердження витрат на правничу допомогу в загальні сумі 4228,8 грн позивач надав акт виконаних робіт від 07.10.2019 із відповідним розрахунком.
Для підтвердження понесених витрат на прибуття до суду в сумі 1348,67 грн надано розрахунок витрат пального та договір позички наземного транспортного засобу від 20.10.2018.
Суд зазначає, що з наданих позивачем документів неможливо встановити факт понесення позивачем вказаних витрат, адже позивачем не надано жодних доказів оплати послуг адвоката чи вартості пального.
Відтак, суд вважає заявлені позивачем до стягнення з відповідача судові витрати документально не підтвердженими, а отже відсутні підстави для відшкодуванні таких витрат.
Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.