Справа № 240/8173/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
28 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Іскра" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року (повний текст якого складено 29 липня 2019 року у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Управління Держпраці у Житомирській області до Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Іскра" про застосування заходів реагування,
в травні 2019 року Управління Держпраці у Житомирській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Іскра" про застосування заходів реагування.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року позов задоволено, а саме: застосовано до Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Іскра" заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме: зупинено роботу та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки:
- АЗС;
- кран-балку;
- роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;
- роботи із збереження та переробки зерна, до усунення порушень, зазначених в акті від 06.05.2019 №791/10-0019.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, відповідачем зазначено, що на сьогоднішній день більшість порушень, зазначених в акті, було усунуто. А відтак, враховуючи принцип пропорційності, в задоволенні позову має бути відмовлено.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що на підставі наказу №918 від 26.04.2019 та направлення на перевірку №791/10 від 26.04.2019 посадовою особою Управління Держпраці у Житомирській області було проведено планову перевірку Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Іскра".
За результатом перевірки складено Акт №791/10-0019 від 06.05.2019 в якому міститься інформація про те, що один примірник акту 07 травня 2019 року направлено листом (а.с. 27).
Згідно Акту перевірки №791/10-0019 вбачається, що посадовою особою Управління Держпраці у Житомирській області під час перевірки було виявлено та зафіксовано, що Приватним (приватно-орендним) сільськогосподарським підприємством "Іскра" допущено порушення:
- роботодавець виконує роботи підвищеної небезпеки, та експлуатує устаткування підвищеної небезпеки без наявних дозвільних документів, а саме: газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах (АЗС), обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі (АЗС); Вантажопідіймальні крани і машини (кран-балка без інвентарного номера що знаходиться майстерня підприємства), порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженою постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1107, що є порушенням статті 21 Закону України "Про охорону праці" №2694
- роботодавець виконує роботи підвищеної небезпеки, та експлуатує! устаткування підвищеної небезпеки без наявних дозвільних документів, а саме: роботи що виконуються на висоті понад 1,3 метра роботи із збереження та переробки зерна, зварювальні роботи, порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки таї на експлуатацію (застосування)., машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- виконавчий директор підприємства та посадові особи які відповідають за справний стан у підрозділах підприємства не пройшли навчання та перевірку знань за нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до їхніх функціональних обов'язків;
- працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, а також роботи, де є потреба у професійному доборі, не всі пройшли попереднє спеціальне навчання відповідних нормативно-правових актів охорони праці;
- відсутній акт опосвідчення стану безпеки електроустановок;
- відсутній паспорт на заземлюючі пристрої;
- відсутні виміри опору ізоляції, перехідних опорів, повного опору петлі фаза-нуль;
- відсутній журнал обліку та зберігання засобів захисту;
- засоби захисту, крім ізолювальних підставок, діелектричних килимів, переносних заземлень, захисних огороджень, плакатів і знаків безпеки, не пройшли випробовування згідно з нормами експлуатаційних випробувань;
- не проведено технічне опосвідчення (дефектоскопію) резервуарів складу ПММ;
- не проведено ідентифікацію складу ПММ, як об'єкта підвищеної небезпеки,
- працівники, під час прийняття на роботу та періодично, не проходять на підприємстві інструктажі з питань охорони праці;
- відсутнє проходження стажування (дублювання) працівників до ОП початку самостійної роботи;
- автомобільний транспорт випускається на лінію без технічного огляду;
- не проводиться перед рейсовий медичний огляд водіїв;
- відсутня відповідна інформація перед в'їздом на територію підприємства ( схема, план, обмеження швидкості тощо), про розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, пожежних водоймищ тощо;
- відсутні інструкції з охорони праці по видам робіт та за професіями;
- облік нещасних випадків не ведеться, відсутній журнал;
- витрати на охорону праці менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік
- автомобільний транспорт випускається на лінію без технічного огляду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подальша робота Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Іскра" з виявленими перевіркою порушеннями створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону праці", державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Так, підпунктом 16 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2015 №96 (далі - Положення №96) визначено, що Держпраці, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.
Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Відповідно до абзацу 1 пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Статтею 39 Закону України "Про охорону праці" визначено, що передумовою заборони, зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуску та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт є створення суб'єктом господарювання загрози життю та здоров'ю працівників.
Так, в обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що ним усунуті майже всі недоліки, які зазначені в акті від 06.05.2019 року, а саме: отримано акт опосвідчення стану безпеки електроустановок; отримано паспорт на заземлюючі пристроїв; розроблені виміри опору ізоляції, перехідних опорів, повного опору петлі фазануль; для працівників проведено на підприємстві інструктажі з питань охорони праці.
Водночас, колегія суддів зазначає, що приватним сільськогосподарським підприємством "Іскра" надано наступні додатки до апеляційної скарги: копія посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці № НОМЕР_4, видана ОСОБА_1 ; копія посвідчення № НОМЕР_1 про право виконання робіт з підвищеною небезпекою, видана ОСОБА_1 ; копія посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці, № НОМЕР_2, видана ОСОБА_2 ; копія посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці, № НОМЕР_3, видана ОСОБА_3 ; копія протоколу № 531 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці; копія протоколу № 537 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці; копія протоколу № 149 про закінчення навчання операторів заправних станцій та АГЗП; копія Сертифікату підтвердження компетентності № НОМЕР_6 від 12 вересня 2016 року, виданий фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 ; копія дозволу НОМЕР_5, який надає право фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 виконувати роботи підвищеної небезпеки.
Колегія суддів вважає, що вищевказані докази усунення порушень, які були надані відповідачем, не несуть у собі інформації щодо повного усунення порушень, які стали підставою для звернення позивача до суду, а лише підтверджують декілька усунень Акту перевірки суб'єкта господарювання від 06 травня 2019 року № 791/10-0019.
Тобто, існують порушення, які продовжують створювати небезпеку для життя та здоров'я людей.
Окрім того, суд апеляційної інстанції враховує, що будь-яких заперечень до акту відповідач не мав, а відтак останній погодився з викладеними порушеннями.
Посилання апелянта на те, що ним не було отримано ані ухвали про відкриття провадження, ані позовної заяви з додатками судова колегія вважає безпідставним, оскільки в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви 07 червня 2019 року.
До того ж, твердження відповідача про те, що суд першої інстанції не мав права розглядати вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.
Статтею 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до цієї норми суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У даній справі характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, справа віднесена до категорії справ незначної складності відповідно до ст. 263 КАС України.
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що дана категорія справ є справою незначної складності для якої пріоритетним є швидке вирішення, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а також у зв'язку з відсутністю клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Стосовно доводів апелянта про те, що позивачем було подано позовну заяву до закінчення строку усунення порушень вказаного у приписі № 791/10-0019. Як вже зазначалось вище, згідно частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Отже, Управління Держпраці у Житомирській області на підставі акту від 06 травня 2019 року, складеного за результатами перевірки відповідача мало право звернутися з відповідним позовом до адміністративного суду.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позову, оскільки станом на дату розгляду справи, як судом першої, так і апеляційної інстанції, відповідачем не надано доказів повного усунення порушень зазначених в акті перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 06 травня 2019 року № 791/10-0019.
При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції, що перелічені в акті перевірки позивачем порушення створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Іскра" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 28 жовтня 2019 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.