Справа № 240/8391/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач - Охрімчук І.Г.
28 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Охрімчук І.Г.
суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року (повний текст рішення складено 15.07.2019 року, м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку з послідуючою передачею в оренду та зобов'язання надати такий дозвіл. В позові зазначено, що Позивач 03.05.2018року звертався до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку для сінокосіння площею 21,0067га за кадастровим номером 1820885200:03:000:7074, яка розташована на території Бердичівського району Житомирської області, з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років. Листом від 24.05.2018року Відповідач відмовив в наданні такого дозволу. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2018року, що набрало законної сили, таку відмову визнано протиправною та зобов'язано Відповідача повторно розглянути вказане звернення Позивача. На виконання судового рішення Відповідач повторно відмовив Позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Позивач вважає, що в листі Відповідача від 21.12.2018року про відмову в наданні такого дозволу безпідставно зазначено про відсутність такої земельної ділянки, так як Відповідач в своєму листі від 12.06.2018року підтверджував наявність такої земельної ділянки в земельному кадастрі з 23.10.2013року, а тому така відмова є протиправна.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.06.2019року за результатами розгляду позовної заяви було відкрито адміністративну справу і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області направив до суду першої інстанції відзив у якому зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2018року було повторно розглянуто клопотання Позивача від 03.05.2018року. Позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, про що письмово повідомлено 21.12.2018року, так як зазначена в клопотанні земельна ділянка за кадастровим номером 1820885200:03:000:7074 відповідно до даних Державного земельного кадастру відсутня. Така відсутність земельної ділянки за вказаним кадастровим номером в земельному кадастрі, на думку представника Відповідача, зумовлена послідуючими роз'єднанням цієї земельної ділянки або її об'єднанням із іншою земельною ділянкою.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку з послідуючою передачею в оренду та зобов'язання надати такий дозвіл - відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, зазначає, що на адресу позивача надійшла копія рішення суду, яка засвідчена мокрою печаткою та штампом "з оригіналом вірно" за підписом помічника судді, прошита та пронумерована. Позивач зазначає, що на отриманій ним копії рішення суду відсутній підпис судді, який приймав рішення, а тому в силу приписів ч.3, 5 ст.317 КАС України така обставина є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування чи зміни судового рішення з ухваленням нового. Тому просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове за вимогами позовної заяви.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 15.10.2019 року призначено до апеляційного розгляду.
Відповідач, скористався своїм правом та надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначає, що рішення суду першої інстанції відповідає приписам ст.246 КАС України, в справі наявний оригінал судового рішення, на адресу відповідача надійшла належним чином засвідчена копія, а наведені у апеляційній скарзі доводи не є підставою для його скасування.
Керуючись приписами ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач 03.05.2018року звертався до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку для сінокосіння площею 21,0067га за кадастровим номером 1820885200:03:000:7074, яка розташована на території Бердичівського району Житомирської області, з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років. Відповідачем за результатами розгляду такого клопотання відмовлено у наданні Позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2018року, що набрало законної сили, таку відмову визнано протиправною та зобов'язано Відповідача повторно розглянути вказане звернення Позивача. На виконання судового рішення Відповідач відповідно до оскаржуваного листа від 21.12.2018року повторно відмовив Позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Відповідно до дослідженого судом вказаного листа та відповідно до доводів Відповідача, наведених у відзиві на позов, підставою для відмови слугувала відсутність земельної ділянки за кадастровим номером 1820885200:03:000:7074, вказаним Позивачем.
Позивач вважає таку відмову протиправною з огляду на те, що згідно листа ГУ Держгеокадастру у Житомирській області відділу у Бердичівському районі від 12.06.2018 року зазначено, що земельна ділянка зареєстрована в Національній кадастровій системі та присвоєно кадастровий номер 23.10.2013 року. З урахуванням зазначеного, позивач вважав свої права порушеними та звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що відсутність земельної ділянки за вказаним позивачем кадастровим номером 1820885200:03:000:7074 виключає можливість прийняття відповідачем рішення про надання дозволу на розробку технічної документації.
Судова колегія наголошує, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише з підстав направлення судом на його адресу неналежної копії судового рішення, що на думку позивача, є процесуальним порушенням, яке може бути усунуто лише шляхом скасування судового рішення у справі.Таким чином враховуючи доводи апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
В силу положень частини першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Отже, обов'язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача. Передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є (відсутнє), то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом. Відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Позивач в апеляційній скарзі посилався на помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності порушення права позивача з боку відповідача. Натомість, просить скасувати судове рішення з підстав направлення судом на його адресу неналежної, на думку позивача, копії судового рішення.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апелянта, з таких підстав.
За змістом ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Найважливішим результатом здійснення правосуддя адміністративними судами є ухвалення судового рішення. Судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов'язковим до виконання на всій території України.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо відсутності підпису судді на копії судового рішення суду першої інстанції, направленої позивачу, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з п.5 ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні.
З матеріалів справи слідує, що оригінал рішення (вступна та резолютивні частини рішення та повне судове рішення) підписані суддею Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняком М.Ф. Відповідно позивачу було надіслано копію повного судового рішення (що не заперечується позивачем).
Згідно з ч.7 ст.250 КАС України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Відповідно до ч.1-3 ст.251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
Як передбачено ч.11 ст.251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Згідно з ч.5 ст.9 ЗУ "Про доступ до судових рішень" копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною службовою особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати.
У відповідності до п.6.1.9 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 17.12.2013 №174, судові рішення, виконавчі листи видаються на підставі наявних в автоматизованій системі даних. На кожній сторінці судового рішення (виконавчого листа) у момент друку автоматично формується унікальний штрих-код, що розміщується в нижньому правому куті документа. Унікальний штрих-код містить код бази даних суду, унікальний ідентифікатор документа в базі даних суду, тип документа та вид юрисдикції (вводиться в дію окремим наказом).
Крім того, інструкція з діловодства в адміністративних судах України регламентує порядок роботи з документами, в тому числі і оформлення копій судових рішень для надсилання сторонам у справі. Перший (підписаний) примірник процесуального документа (оригінал ухвали, постанови) залишається у справі. На звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення копії документа, що містить дату відправлення, підпис працівника, який здійснив відправлення.
Помічник судді або особа, яка його заміщує, здійснює оформлення копій судових рішень для надіслання сторонам у справі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Копії ухвал засвідчуються написом "З оригіналом згідно" із зазначенням найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища. Підпис помічника судді або особи, яка його заміщує, яким засвідчується копія документа, скріплюється печаткою «Канцелярія», таким чином, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не містять належних аргументів та доказів, які б в розумінні ст.317 КАСУ, свідчили про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 28 жовтня 2019 року.
Головуючий Охрімчук І.Г.
Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.