Справа № 560/2639/19
Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
28 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу СФГ "Кондратюк П.К." на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року (ухвалена в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом СФГ " ОСОБА_1 " до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протипаврними та зобов'язання вчинити дії,
В серпні 2019 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, зазначених у п.1 ч.1 ст.170 КАС України.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій, з урахуванням уточненої апеляційної скарги, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, так як за своїм характером спір є публічно-правовим.
Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
28 жовтня 2019 року до суду від сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 28.10.2019 року було винесено ухвалу.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи неоспорені факти про те, що СФГ "Кондратюк П.К." звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання дозволу СФГ "Кондратюк П.К." на розробку технічної документації із інвентаризації земельної ділянки площею 11,2500 га, яка розташована за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради, Хмельницького району Хмельницької області.
Листом №К-8193/0-3936/0/95-19 від 15.08.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовлено СФГ "Кондратюк П.К." в задоволенні вищезазначеної заяви.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позивач оскаржує до адміністративного суду відмову Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області в наданні дозволу на розробку технічної документації із інвентаризації земельної ділянки, яка на підставі державного акту на право постійного користування землею від 17.04.1995 перебувала у користуванні ОСОБА_1 , як голови фермерського господарства.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в даному випадку існує спір щодо оформленого за спадкодавцем права власності на земельну ділянку площею 11,2500 га, яка розташована за межами населених пунктів Грузевицької сільської ради, Хмельницького району Хмельницької області, що належала ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовим спором визнає, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, а також з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду (ч.3 ст.19 КАС України).
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС).
Визначаючи предметну юрисдикцію справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Рішення суб'єкта владних повноважень, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення відповідної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права (наприклад, права власності на об'єкт нерухомості), що виникло у певного суб'єкта в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом спору у даній справі є рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови позивачу в наданні дозволу на розробку технічної документації із інвентаризації земельної ділянки, яка на підставі державного акту на право постійного користування землею від 17.04.1995 перебувала у користуванні ОСОБА_1 , як голови фермерського господарства.
Тобто, спір у даній справі ґрунтується на твердженні позивача про протиправність дій Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, як суб'єкта, наділеного законом владними функціями приймати рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із інвентаризації земельної ділянки.
При цьому, позивач не порушував перед судом питань, пов'язаних з його правом власності чи оспорюванням права власності третьої особи на цю ж земельну ділянку.
Отже, зважаючи на те, що предметом спору у даній справі є виключно дотримання відповідачем (як суб'єктом владних повноважень) під час виконання покладених на нього законом публічно-владних управлінських функцій, встановленого законом порядку надання дозволу на розробку технічної документації із інвентаризації земельної ділянки, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про належність даного спору до цивільно-правового.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у даному конкретному випадку спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, є публічно-правовим не містить ознак цивільно - правової природи і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання суду першої інстанції на рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 813/3395/15, оскільки вказані правовідносини носять інший предмет та характер правовідносин, а тому не стосуються предмету даної справи.
Згідно із ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином не визначив характер спору, не встановив належним чином предмет та підстави заявлених позовних вимог, внаслідок чого дійшов передчасного та помилкового висновку щодо неналежності спору до юрисдикції адміністративного суду, а тому відповідно до ст. 320 КАС України ухвала суду підлягає скасуванню, як така, що винесена із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про належність спору до компетенції адміністративного суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу СФГ "Кондратюк П.К." задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом СФГ "Кондратюк П.К. " до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протипаврними та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Курко О. П.