Справа № 727/4597/19
Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Г.М.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
15 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 липня 2019 року (м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у вказаній справі.
Відповідно до додаткового рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 липня 2019 року заяву позивача задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати за надання правової допомоги в сумі 5000,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним додатковим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви. Вважає, що оскаржене рішення прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, в силу п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 по справі №826/1216/16 зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За змістом постанови Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №821/1594/17 необхідно встановлювати факт надання правничої допомоги саме у даній справі.
На підтвердження витрат на правничу допомогу в загальні сумі 5000 грн позивач надав: додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги від 18.04.2019 року договір про надання правової допомоги (а. с. 52), укладеного з адвокатом Вакарчуком В. І.; квитанцію від 24.06.2019 року на суму 5000 грн (а. с. 53), відповідно до якої адвокатом Вакарчуком В. І. одержано від ОСОБА_1 5000 грн. за надання правничої допомоги; акт виконаних робіт №1 від 24.06.2019 року (а. с. 54).
За змістом Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, прибутковий касовий ордер має право виписувати виключно особа, яка отримала готівку за наслідком касової операції, тобто під час отримання готівки через касу такої особи з відображенням такої операції у відповідних книгах обліку.
Позивачем не надано суду локазів, що його адвокат має касу і веде касову книгу. Відтак, адвокат позивача не може сам виписувати квитанцію чи касовий прибутковий ордер про отримання коштів.
Тому суд зазначає, що з наданих позивачем документів неможливо встановити точної вартості отриманих позивачем послуг, а також факт оплати вказаних послуг. Відтак, суд вважає заявлені позивачем витрати на правничу допомогу документально не підтвердженими, а отже відсутні підстави для відшкодуванні таких витрат.
Враховуючи те, що наданими документами витрати на правову допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 липня 2019 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.