Справа № 806/2608/18
Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Любов Анатоліївна
Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.
17 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С.
за участю:
секретаря судового засідання: Зозуля К.Т.,
позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року (місце ухвалення рішення - Житомир, повний текст складено 02.08.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та вчинити певні дії,
В червні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі №806/2608/18 за виключними обставинами.
В обґрунтування заяви вказав, що рішенням від 25.04.2019 справі №1-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у частині 3 статті 59 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), відповідно до якої визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Заявник вважав, що вказані висновки Конституційного Суду України є визначальними, викладені обставини є виключними, мають істотне значення для правильного розгляду справи, для перегляду рішення суду та задоволення позову в повному обсязі.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за виключними обставинами задоволено.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі №806/2608/18 скасовано.
Адміністративний позов задоволено.
Визнати протиправними дії Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням змін, внесених до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Зобов'язано Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплачувати пенсію відповідно ч. 3 статті 59 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.10.2017.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що вимога частини 3 статті 59 Закону №796-XII щодо участі особи у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної військової строкової служби втратила чинність з 25.04.2019. На час ухвалення рішення вказана вимога була чинна.
Позивач в судовому засіданні заперечив щодо доводів апеляційної скарги, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заяву про перегляд рішення за виключними обставинами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, особою з інвалідністю 2-ї групи, перебував на обліку в Хорошівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області як одержувач пенсії по інвалідності.
Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 12.11.2009 довічно та визначено, що захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акта огляду медико - соціальною експертною комісію серії ЖИА № 114332 від 16.11.2009.
03 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Хорошівського об'єднаного управління ПФУ в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету міністрів України від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 16.05.2018 за вих. № 2129/03.1 Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що підстав для проведення перерахунку не має, оскільки внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII та постановою Кабінету міністрів України від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" поширюються лише на осіб із числа військовослужбовців строкової служби. На працюючих осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, дана норма не поширюється.
Позивач, вважаючи, що такі дії відповідача є протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2018, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
У рішенні від 14.08.2018 Житомирський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що для отримання пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особа має відповідати наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Водночас суд наголошує, що таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Наведене відповідало правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 08 травня 2018 року (провадження № Пз/9901/33/18) та від 21 травня 2018 року (провадження № Пз/9901/37/18).
Суд першої інстанції переглядаючи судове рішення за виключними обставинами, дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС України для перегляду рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі № 806/2608/18 у зв'язку з виключними обставинами.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частина третя статті 59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-Х11 в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 №2148-VIII, яка діяла з 01.10.2017, передбачала, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796 XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Згідно зазначеного рішення словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Конституційний Суд України у рішенні зокрема зазначив, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод та не виключає можливості законодавця при регулюванні питань соціального забезпечення встановлювати певні відмінності щодо обсягу такого забезпечення.
Рівність та недопустимість дискримінації особи є конституційними принципами національної правової системи України, а також фундаментальними цінностями світового співтовариства, на чому наголошено у міжнародних правових актах з питань захисту прав і свобод людини і громадянина, зокрема у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року (стаття 26), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (стаття 14), Протоколі № 12 до неї (стаття 1) та у Загальній декларації прав людини 1948 року (статті 1, 2, 7).
На це вказував і Європейський суд з прав людини, стверджуючи, що відмінність у ставленні є дискримінаційною тоді, коли немає об'єктивного і обґрунтованого виправдання (§ 51 рішення у справі "Stec and Others v. the United Kingdom" від 6 липня 2005 року).
Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Частиною першою статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" регламентовано, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У частині 1 ст. 361 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.5 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;
3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
При перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Із тексту імперативних приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2018, що є предметом перегляду за виключними обставинами, не може вважатись невиконаним в контексті приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.
Вказана правова позиція сформована в ухвалі Верховного Суду від 03.06.2019 у справі № 818/1131/17.
Крім того, у резолютивній частині рішення № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 року зазначено, що словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону №796-XII, визнано неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 25.04.2019 року. При цьому вказане рішення не має зворотної сили.
У період з 01.11.2017 року до 25.04.2019 року словосполучення "дійсної строкової служби", що містилося в положеннях частини 3 статті 59 Закону № 796-XII, було чинним.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.11.2018 року в справі №755/4893/18 (755/18431/15-а) щодо перегляду судового рішення за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України.
Відповідно до обставин вказаної справи Верховний Суд розглядав питання щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв'язку із визнанням неконституційним положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
Таким чином, визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи колегія суддів вважає, що слід скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за виключними обставинами відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 28 жовтня 2019 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.