28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 815/987/18
адміністративне провадження № К/9901/29353/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Юрченко В.П., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі №815/987/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкомікс» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень,
24.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС, скаржник), направлена кур'єрською поштою 18.09.2019.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено 25.09.2018, повний його текст виготовлено 26.09.2018 відповідно останнім днем його оскарження було 26.10.2018, проте касаційну скаргу направлено до суду кур'єрською поштою лише 18.09.2019, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДФС подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що касаційна скарга у цій справі вже подавалася, проте у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору ухвалою Верховного Суду від 17.04.2019 була повернута. Звертає увагу, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Просить суд надати можливість захистити інтереси держави, так як однією з головних функцій податкового органу є наповнення дохідної частини бюджету. Також зазначає, що сума судового збору, яку необхідно сплатити за подання касаційної скарги у цій справі є перешкодою для звернення до суду та є надмірним тягарем для контролюючого органу.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДФС було подано в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від 08.11.2018 року її було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги - сплати судового збору. Ухвалами Верховного Суду від 17.12.2018, 23.01.2019 та 25.02.2019 строк на усунення недоліків було продовжено, проте, у зв'язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху 17.04.2019 касаційну скаргу повернуто.
Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/65244/18) ухвалу Верховного Суду від 17.04.2019 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 02.05.2019, проте повторно цю касаційну скаргу направлено кур'єрською поштою до суду лише 18.09.2019, тобто більше ніж чотири місяців після повернення первісної касаційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою, враховуючи і той факт, що повторно подана касаційна скарга не містить доказів сплати судового збору за її подання, що спростовує поважність причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження у період з жовтеня по вересень 2019, у зв'язку з неможливістю сплатити судовий збір за її подання.
Поряд слід відзначити, що неможливість сплати судового збору не є перешкодою для повторного подання до суду касаційної скарги у найкоротший термін після її попереднього повернення, оскільки скаржник не позбавлений права подавати касаційну скаргу до суду без документу про сплату судового збору, заявляти клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Крім того, слід врахувати, що згідно з частиною дев'ятою статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Зазначена касаційна скарга надійшла у конверті, до якого прикріплено копію накладної ODS №5123044, на якій зазначена дата відправлення 18.09.2019, проте відсутній підпис відправника.
Разом з тим, вищезазначена копія накладної не є належним документом, що підтверджує направлення касаційної скарги саме і цей час, оскільки не містить належних атрибутів офіційного документа.
Згідно нормативів строків пересилання поштових відправлень УКРПОШТИ між іншими населеними пунктами різних областей України (інформації з сайту https://ukrposhta.ua/dovidka/stroki-peresilannya/) становить - день прийняття + 5 днів.
На копії накладної ODS №5123044 зазначено дату відправлення 18.09.2019, а дату отримання 24.10.2019, що становить 36 днів.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надання розрахункового документу поштового відділення, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), як належний доказ направлення на адресу суду касаційної скарги саме в цей день.
Крім того, в порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України, до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2018 році щодо майнових вимог у загальному розмірі 70469941,00 гривень, відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір, обмежений максимальним розміром 616700,00 грн. (70469941,00 * 1,5 % < 350 РПМПО).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (616700 грн).
З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 1 233 400,00 гривень (616700,00 грн. * 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів на розрахунковий рахунок 31219207026007, отримувач коштів: УК у Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA678999980000031219207026007, код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", символ звітності банку: 207, призначення платежу: " 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Касаційний адміністративний суд".
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі №815/987/18 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження;
- надання суду доказів направлення на адресу суду касаційної скарги саме 18.09.2019;
- надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
В.П. Юрченко
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду