Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №820/10164/15
адміністративне провадження №К/9901/11511/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" Пантіної Любові Олександрівни
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року (колегія у складі суддів Бершова Г.Є., Катунова В.В. , Ральченка І.М.)
у справі № 820/10164/15
за позовом ОСОБА_1
до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український Професійний Банк" Пантіної Любов Олександрівни
третя особа-Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.09.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни, за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» Пантіної Любові Олександрівни по не включенню інформації про ОСОБА_1 до Списку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу та отримують коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» Пантіну Любов Олександрівну вчинити дії по включенню до Списку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу та отримують кошти за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» Пантіну Любов Олександрівну передати інформацію про зміни до списку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу та отримують кошти за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з метою забезпечення виплати ОСОБА_1 коштів, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 .
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 року у задоволенні позову було відмовлено.
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
4. 14.04.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.05.2016 відкрито касаційне провадження. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України 31.01.2018 справу було передано до Верховного Суду. 10.06.2016 надійшов відзив від Позивача.
6. Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за участі сторін, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.05.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Український професійний банк» було укладено Договір банківського рахунку №52/ПР47, відповідно до якого банком було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , на який в цей же день позивач вніс 149999,00 грн.
8. На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 прийнято рішення №107 про введення з 29.05.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» та призначено Пантіну Любов Олександрівну Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «УПБ». Тимчасову адміністрацію було запроваджено строком на три місяці: з 29.05.2015 по 28.08.2015.
9. 26.06.2015 Комісією Тимчасової адміністрації ПАТ «УПБ» з перевірки вкладів фізичних осіб було здійснено перевірку за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників.
10. За результатами перевірки було встановлено, що за рахунком НОМЕР_4, відкритим на ім'я ОСОБА_1 відповідно до Договору №52/ПР47 від 27.05.2015, здійснено касову операцію без фактичного внесення готівки.
11. Відповідач зазначає, що операція по перерахуванню грошових коштів з поточного рахунку юридичної особи ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС» № НОМЕР_2 на поточний рахунок фізичної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_3 в сумі 149999,00 грн. була проведена з метою отримання відшкодування від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Документально в операції була задіяна каса банку виключно для приховання змісту здійсненої операції.
12. Протоколом № 21 засідання комісії з перевірки договорів від 17.08.2015 затверджено перелік правочинів (договорів), в тому числі і правочин позивача, що є нікчемними згідно зі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
13. 03.09.2015 на адресу позивача Уповноваженою особою ФГВФО було відправлено Повідомлення про нікчемність правочинів вих. № 01-10/4087 від 27.08.2015.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не обмежено уповноважену особу Фонду вчинити дії, право на які передбачені іншими нормами права, зокрема, визнати правочини нікчемними з підстав, що передбачені ЦК України, якщо вони містять в собі ознаки, з наявністю яких чинне законодавство України пов'язує їх недійсність. Діюче законодавство не зобов'язує уповноважену особу Фонду звертатися до суду з позовом про визнання недійсними договорів позики та вчинених на їх виконання банківських операцій з переказу коштів, оскільки нікчемний правочин не потребує визнання його таким в судовому порядку. У зв'язку із цим суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача є документально та нормативно не обґрунтованими, незаконними, неправомірними, а тому не підлягають задоволенню.
15. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції та дійшов висновку, що законодавчо не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні та карткові рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
16. У повідомленні про нікчемність посилання на відповідний пункт частини 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо підстав визнання нікчемним договору банківського вкладу від 28.05.2015 №350851, відсутні, а відтак висновки Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Український професійний банк» необґрунтованими.
17. Норми чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням чи належністю саме йому розміщених на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів. Підставою для розповсюдження на особу гарантій, передбачених Закону №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я.
18. Протиправність відмови включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу прямо вказує на наявність правових підстав для задоволення позову в частині зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу .
19. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даній справі Відповідач не надав належних доказів.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
21. Зазначає, що договір з позивачем було укладено з метою штучного збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (на рахунок позивача було перераховано кошти з рахунку ТОВ «СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС»), отже такий договір є нікчемним.
22. Також Відповідач посилається на п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що однією з підстав визнання правочину нікчемним є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення договорів), що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
23. У відзиві Позивач наголошує на правомірності рішень суду апеляційної інстанцій.
24. Внесення Позивачем коштів на банківський рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 149999,00 грн підтверджується оригіналом договору та оригіналом квитанції №23047211 від 27.05.2015, а також випискою, наданою ПАТ "УПБ". Також зазначає, що ч.2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено лише виявлення правочинів, що є нікчемними, а не визнання їх такими. Також вказує, що перелік підстав для визнання правочинів нікчемними передбачений ч.3 ст.38 зазначеного Закону, проте жодна із підстав не відноситься до правовідносин за договором банківського рахунку із позивачем.
25. Відповідач так і не надав до суду доказів на підтвердження нікчемності укладеного між Позивачем та Банком правочину, а тому Позивача безпідставно всупереч законодавству не було включено до переліку вкладників.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
27. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за її банківським вкладом (депозитом) у ПАТ «Український Професійний Банк» за рахунок Фонду.
28. Законом №4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
29. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
30. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
31. Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
32. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
33. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
34. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
35. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
36. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
37. Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
38. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач уклав з ПАТ «Український Професійний Банк» договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідному рахунку розміщено кошти, а тому в розумінні закону позивач є вкладником.
39. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ «Український Професійний Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (29.05.2015).
40. Колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Український Професійний Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
41. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Український Професійний Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.
42. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
43. Частина 3 ст. 38 Закону № 4452-VI (у редакції, що діяла на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Відповідач 1 вважав нікчемними договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої ч. 3 ст. 38 зазначеного вище Закону. Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
44. Суд вважає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Український Професійний Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
45. Метою п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
46. Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14681/17, від 30.05.2018 у справі № 910/23036/16, від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.
47. Суд не бере до уваги покликання Відповідача на п.9 ч. 3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
48. Така позиція суду зумовлена тим, що частину 3 ст. 38 Закону України було доповнено вищезазначеним пунктом 12.08.2015, тобто на момент укладення договору між Банком та Позивачем його не існувало.
49. Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Український Професійний Банк» за рахунок Фонду.
50. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
51. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» Пантіної Любові Олександрівни залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 820/10164/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб