23 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/957/19
Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
при секретарі Жигайлової О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінсервіс Пром" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні о 14:44 год в м. Одесі, повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 20 червня 2019 року, по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінсервіс Пром" до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національне антикорупційне бюро України про визнання протиправним та скасування наказу, -
В лютому 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС в Одеській області №1115 від 14.02.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ №1115 від 14.02.19 року є безпідставним, протиправним та таким, що порушує права ТОВ "Фінсервіс Пром", оскільки не містить чітких підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Також в оскаржуваному наказі, як на підставу для проведення перевірки, ГУ ДФС в Одеській області посилається на доповідну записку заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б. від 31.01.2019 року №73/11/15-32-14-10-05, однак, такої підстави, як наявність доповідної записки, ані Податковий, ані Митний кодекси не містять. Крім того, надісланий ГУ ДФС в Одеській області на адресу позивача запит також не містить конкретних підстав для його надіслання, в ньому не зазначено, які саме факти свідчать про недостовірність відомостей, щодо вартості імпортованого позивачем товару та його класифікації.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, суд не з'ясував всіх обставин у справі, не дослідив усіх доказів та в повній мірі не проаналізував законодавство, просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати наказ. Доводами апеляційної скарги зазначено, що нормативною підставою для проведення спірної перевірки було визначено п.2 ч.7 ст.346 МК України, але судом не враховано, що відповідно до ч. 10 ст. 346 МК України встановлені цією статтею строки, підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться відповідно до кримінального процесуального закону. А в ході розгляду справи № 420/957/19 позивачу стало відомо про проведення перевірки Головним управління ДФС в Одеській області за дорученням Державної Фіскальної Служби України і ініціюванням Національного антикорупційного бюро України в рамках кримінального провадження. Про це свідчить лист Національного бюро від 09.08.2018 №0434-186/30721, де третя особа вказує, що здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 52017000000000682 від 11.10.2017 та №52018000000000679 від 09.07.2018. Таким чином, апелянт вважає, що перевірка була ініційована саме Національним бюро саме в рамках кримінального провадження. Підстава, що визначена в наказі № 1115 від 14.02.2019 року, а саме - п.2 ч.7 ст.346 МК України є ще незаконною з огляду на те, що запит про надання інформації було складено з порушенням вимог законодавства. Крім того, апелянт зазначає, що підставою для прийняття наказу № 1115 від 14.02.19р. вказано доповідну записку заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б . Однак серед підстав, чітко визначених Податковим та Митним кодексом відсутня наявність доповідної записки, як підстави проведення документальної позапланової перевірки. Відповідачем не надано для ознайомлення зазначену доповідну записку позивачу начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б від 31.01.2019 №73/11/15-32-14- 10-05.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області 19.02.2019 року здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ «Фінсервіс Пром», пред'явлено службові посвідчення, а також посвідчення на право проведення перевірки від 15 лютого 2019 року № 901/14-10 та вручено копію наказу від 14.02.2019 року № 1115 уповноваженій особі підприємства Гуменюк А.В . об 11 год. 20 хв. Однак, зазначеною уповноваженою особою ТОВ «Фінсервіс Пром» Гуменюк А.В. було повідомлено посадових осіб Головного управління ДФС в Одеській області про не допуск до проведення документальної виїзної перевірки, у зв'язку з чим перевіряючими складено акт від 19.02.2019 року № 165/15-32-14-10-11/40874863 про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, один примірник якого отримано уповноваженою особою ТОВ Фінсервіс Пром» 19.02.2019 року. Відповідач вказує, що на адресу Головного управління ДФС в Одеській області надійшов лист Державної фіскальної служби України від 14.01.2019 № 1101/7/99-99-14-04-02-17 у якому зазначено, що в рамках здійснення досудових розслідувань Національним антикорупційним бюро України у кримінальних провадженнях від 11.10.2017 № 52017000000000682 та від 09.07.2018 № 520180000000679 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України отримані матеріали, які вказують на неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів, зокрема й підприємством ТОВ «Фінсервіс Пром». З урахуванням наведеного Державною фіскальною службою України доручено вжити відповідних контрольно-перевірочних заходів у порядку, визначеному статтями 345 - 354 Митного кодексу України на предмет правильності визначення митної вартості імпортованих товарів. В рамках визначеної вимоги ч. 5 ст. 334 Митного кодексу України, Головним управлінням ДФС в Одеській області складено та направлено на адресу ТОВ «Фінсервіс Пром» лист-запит щодо надання інформації та копій документів від 15.01.2019 року № 592/10/15-32-14- 10-07. За текстом даного запиту підприємству повідомлено, що ТОВ «Фінсервіс Пром» протягом 2017-2018 років здійснено митне оформлення товарів у митному режимі імпорт за 102 митними деклараціями. За результатами аналізу зазначених митних оформлень виявлено факти можливого порушення митного законодавства України при ввезені товарів на митну територію України. Даний запит було підписано заступником начальника Головного управління ДФС в Одеській області Бондаренко А. та скріплено гербовою печаткою контролюючого органу. Однак, у відповідь на даний запит ТОВ «Фінсервіс Пром» листом від 25.01.2019 року № 012/1-01/19 повідомлено про відмову в наданні документів із посиланням на нібито невідповідність надісланого запиту вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання нформації зазначеними органами за письмовим запитом». Головне управління ДФС в Одеській області наголошує, що не зважаючи на складання та направлення на адресу ТОВ «Фінсервіс Пром» запиту в рамках вимог Митного кодексу України, останній також повністю відповідає загальним приписам статті 73 Податкового кодексу України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245. Запит Головного управління ДФС в Одеській області щодо надання інформації та копій документів від 15.01.2019 року № 592/10/15-32-14-10-07 містить посилання на підставу його направлення, яка полягає у здійсненні контролюючим органом митного контролю та з урахуванням встановлених обставин можливого порушення підприємством митного законодавства України при ввезені товарів на митну територію України, попередньо виявлених за результатом проведеного аналізу; міститься відображення запитуваної інформації з переліком документів, які пропонується надати; наявна гербова печатка Головного управління ДФС в Одеській області. Інформація про порушення митного законодавства була отримана Державною фіскальною службою України від старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бровко Б. в рамках порушених кримінальних проваджень від 11.10.2017 № 52017000000000682 та від 09.07.2018 № 520180000000679 та була переадресована до Головного управління ДФС в Одеській області. У зв'язку з ненаданням ТОВ «Фінсервіс Пром» пояснень та документів, заступником начальника Головного управління ДФС в Одеській області складено доповідну записку від 31.01.2019 № 73/11/15-32-14-10-05 щодо необхідності призначення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України. Відповідач вважає, що підстава для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відображена в оскаржуваному наказі шляхом посилання на пункт 2 частини 7 статті 346 Митного кодексу України. Відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято обгрунтовано та без порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить відмовити ТОВ «Фінсервіс Пром» у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
Відзиву на апеляційну скаргу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національним антикорупційним бюро України не надано.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 09.08.2018 року листом Національного антикорупційного бюро України № 0434-186/30721 було ініційовано перед ДФС України проведення перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи юридичних осіб, які фігурують у кримінальному провадженні №52017000000000682 від 11.10.2017 року та №52018000000000679 від 09.07.2018 року, серед яких наявне ТОВ "Фінсервіс Пром" (а.с. 71-75).
Листом від 14.01.2019 року №1101/7/99-99-14-04-02-17 Державна фіскальна служба України повідомила головне управління ДФС в Одеській області про необхідність вжиття відповідних контрольно-перевірочних заходів, у порядку визначеному статтями 345-354 Митного кодексу України, на предмет правильності визначення митної вартості імпортованих товарів суб'єктами ЗЕД, серед яких наявне також і ТОВ "Фінсервіс Пром". До зазначеного листа також було додано копії окремих матеріалів досудових розслідувань в 3 томах (а.с. 50).
З огляду на вищезазначене 15.01.2019 року, на підставі п. 5 статті 334 Митного Кодексу України, головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області на адресу ТОВ "Фінсервіс Пром" було надіслано запит №592/10/15-32-14-10-07 "Про надання інформації та копій документів". У запиті було зазначено, що позивачем протягом 2017 - 2018 років було здійснене митне оформлення товарів у митному режимі імпорт за 102 митними деклараціями. З огляду на те, що з метою перевірки відомостей стосовно товарів, імпортованих ТОВ "Фінсервіс Пром", та у зв'язку із виявленням фактів, що свідчать про можливе порушення позивачем митного законодавства України при ввезені товарів на митну територію України, позивачу було запропоновано надати до головного управління ДФС в Одеській області належним чином завірені копії митних декларацій та документи, що стали підставою для митного оформлення товару, ввезеного в режимі імпорту на митну територію України, у тому числі: зовнішньоекономічні договори (контракти), специфікації, додатки до них, тощо, які стосуються поставки вказаних товарів та інші товаротранспортні та комерційні документи; документи, які підтверджують вартість товару, що заявлена у митних деклараціях (у тому числі митні декларації країн відправлення); договори на страхування вантажів, що імпортувались; договори на перевезення вантажів; платіжні, банківські та бухгалтерські документи, що підтверджують факт оплати поставки імпортованих товарів; статутні документи (а.с. 51).
У відповідь на вищезазначений запит ТОВ "Фінсервіс Пром" листом від 25.01.2019 року №012/1-01/19 повідомило головне управління ДФС в Одеській області про відмову у наданні копій документів, оскільки отриманий ним запит, на думку підприємства, оформлений з порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема в запиті не зазначено конкретні підстави для його надсилання, не вказано, які саме факти свідчать про недостовірність щодо вартості товару та його класифікації (а.с. 52-53).
У зв'язку із ненаданням пояснень на запит та відмови у наданні документів заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б. 31.01.2019 року складено доповідну записку №73/11/15-32-14-10-05 з пропозицією призначити відповідно до п.2 ч.7 ст.346 Митного кодексу України документальну позапланову виїзну перевірку дотримання ТОВ "Фінсервіс Пром" вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року (а.с. 54).
14.02.2019 року, відповідно до вимог п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI та на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б від 31.01.2019 року №73/11/15-32-14-10-05, начальником головного управлінням ДФС в Одеській області було прийнято наказ №1115 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінсервіс Пром" за митними деклараціями за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року (а.с. 46).
На підставі вищезазначеного наказу фахівцями контролюючого органу 19.02.2019 року було здійснено вихід за податковою адресою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінсервіс Пром", однак співробітникам головного управління ДФС в Одеській області було відмовлено у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що було складено відповідний акт №165/15-32-14-10-22/40874863 (а.с. 48).
Не погоджуючись з правомірністю прийняття наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 14.02.2019 року №1115, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням ДФС України в Одеській області доведено в судовому засіданні, що оскаржуваний позивачем наказ прийнято контролюючим органом на підставі положень чинного законодавства, в межах повноважень суб'єкта владних повноважень та у передбачений законодавством спосіб, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 16.1.5 п.16.5 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Відповідно до п.п. 20.1.2, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.
У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до абз.3 п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Відповідно до ч.4, ч.5 ст. 334 Митного кодексу України правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства на письмові запити органів доходів і зборів або з власної ініціативи інформують органи доходів і зборів про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
З метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.
Згідно з п.7 ч.1 ст. 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
Відповідно до ч,1 ч.2, ч.3 ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:
1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;
3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Відповідно до п.2 ч.7 ст. 346 Митного кодексу України документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.
Відповідено до ч.1 ст. 349 Митного кодексу України посадові особи органу доходів і зборів мають право приступити до проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення керівнику відповідного підприємства або уповноваженій ним особі під розписку посвідчення на право проведення перевірки, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу доходів і зборів, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави її проведення, дати початку та закінчення перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб органу доходів і зборів, які проводитимуть перевірку, пред'явлення службових посвідчень зазначених осіб, а також надання копії наказу органу доходів і зборів про проведення перевірки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р.№ 1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі- Порядок №1245).
Відповідно до п.9, п.10 Порядку № 1245 органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів
телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.
Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік
документів, що її підтверджують.
Згідно з п. 12 Порядку № 1245 письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких
підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи
державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України (2755-17).
Відповідно до п. 16 Порядку № 1245 у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
З матеріалів справи вбачається, що направлений ГУ ДФС в Одеській області на адресу ТОВ "Фінсервіс Пром" запит містив фактичну підставу для його направлення, а саме аналіз митних декларацій та правову підставу - п. 5 ст. 334 Митного кодексу України. Крім того, запит містив опис інформації, що запитується, перелік документів, що її підтверджують, був підписаний заступником керівника контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу (а.с. 31).
Щодо доводів апелянта, що в запиті зазначається підстава "можливе порушення митного законодавства", то колегія суддів зазначає, що остаточне встановлення факту порушення суб'єктами господарювання вимог митного законодавства можливе лише за наслідками проведення перевірки.
Проведення перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи юридичних осіб, які фігурують у кримінальних провадженнях від 11.10.2017 року №52017000000000682 та від 09.07.2018 року №520180000000679, серед яких було наявне ТОВ "Фінсервіс Пром", було ініційоване Національним антикорупційним бюро України.
Право на розголошення даної отриманої інформації у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України у контролюючого органу відсутнє, оскільки ч.1 ст.222 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що запит Головного управління ДФС в Одеській області від 15.01.2019 року №592/10/15-32-14-10-07 відповідав положенням п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом №1245 від 27.12.2010 року.
Також вірним є висновок суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ відповідача №1115 від 14.02.2019 року відповідає вимогам абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, а саме містить дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта, який перевіряється, адресу об'єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид, підстави для проведення перевірки, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, а також підписаний керівником контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу.
Підставою для проведення перевірки в даному випадку зазначено п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, тобто ненадання пояснень та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.
Крім того, в наказі №1115 від 14.02.2019 року в якості підстави здійснення перевірки зазначено доповідну записку заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренка А.Б. від 31.01.2019 року № 72/11/15-32-14-10-05.
Згідно з пп. 1.2.2 п. 1.2 Розділу 1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затвердженого наказом Державної фіскальної служби від 31.07.2014 року №22, при організації проведення документальної позапланової (крім перевірок, визначених у п.1.2.3 цього пункту) або фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства. Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію, у тому числі направлення повідомлення до Інформаційно-аналітичної групи, координацію дій залучених до перевірки працівників інших структурних підрозділів та органів ДФС, а також реалізацію матеріалів перевірки.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що посилання в наказі на доповідну записку є цілком обґрунтованими та законними, оскільки буде проводитись перевірка дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи юридичної особи, яка фігурує у кримінальних провадженнях, матеріали досудового розслідування по яким не можуть бути розголошені.
Крім того, окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов'язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.
В свою чергу окремі дефекти оформлення наказу про призначення перевірки не повинні розглядатись як підстава для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу можна ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки. Податковим кодексом України та Митним кодексом України не передбачено необхідності зазначати в наказі про проведення перевірки інформації, що свідчить про можливі порушення з боку позивача вимог законодавства, натомість наказ про проведення перевірки від 14.02.2019 року №1115 містить вказівку на підставу проведення перевірки - п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 березня 2019 року по справі №813/4376/17.
Таким чином, посилання в наказі на доповідну записку не свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.
На підставі викладеного та з огляду на те, що наказ про проведення перевірки було прийнято у зв'язку з ненаданням позивачем інформації та документів на запит Головного управління ДФС в Одеській області, що у відповідності до пункту 2 частини 7 статті 346 Митного кодексу України є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача є обґрунтованим та законним, тобто прийнятим відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції з якими погоджується колегія суддів.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінсервіс Пром" - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 28.10.2019 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: Г.В. Семенюк
Суддя: О.І. Шляхтицький