22 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/6035/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,
з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,
представника апелянта Хомин В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Сподарик Н.І.,
час ухвалення рішення: 17:25,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 11.06.2018 р.,
Головне управління ДФС у Львівській області звернулось до суду з позовом до ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка», в якому просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року позов задоволено.
Рішення мотивоване тим, що враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов'язання відповідачем своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, стягнення податкового боргу з рахунків відповідача та за рахунок готівки у повній сумі не відбулося у зв'язку із недостатністю коштів, суд дійшов висновку, що вимога позивача про надання дозволу на стягнення податкового боргу за рахунок майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Рішення в апеляційному порядку оскаржила особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки - Яворівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мали значення для вирішення справи і висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить скасувати рішення в частині задоволення позову і ухвалити нове, яким позов задовольнити частково: надати Головному управлінню ДФС у Львівській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі та є вільним від інших арештів (обтяжень), які були накладені раніше.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскарженим рішенням вирішено питання щодо його прав та обов'язків, оскільки на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження про стягнення коштів з боржника ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка», в ході якого було арештовано майно боржника з внесенням відповідних записів до державного реєстру обтяжень, чого суд першої інстанції не дослідив і не врахував. На думку апелянта, надання судом дозволу позивачу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок усього його майна, яке перебуває в податковій заставі, суперечить вимогам ст. ст. 19, 51, 56, 58 Закону України «Про виконавче провадження» і ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», унеможливлює звернення стягнення на це майно в процесі згаданого виконавчого провадження та, відповідно, виконання судових рішень, які набрали законної сили. При цьому апелянт зазначає, що в ході виконавчого провадження було накладено арешт на все майно ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка», в тому числі на будівлю гаража на дві автомашини площею 48,4 кв. м, про що внесено записи про відповідні обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.10.2013 року та від 12.12.2014 року. Тобто в ході виконавчого провадження арешт на майно відповідача було накладено раніше і він існував як на день складення опису майна підприємства податковим органом, так і на день ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення. Також апелянт зазначає, що надання податковому органу вказаного дозволу призвело до того, що 29.03.2019 року зазначений вище гараж був примусово реалізований фізичній особі ОСОБА_1 як майно, яке перебувало в податковій заставі, в ході цільового аукціону, організованого Західноукраїнською регіональною агропромисловою біржею. На переконання апелянта, цільовий аукціон був проведений всупереч вказаним вище нормам Законів України «Про виконавче провадження» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими, зокрема, заборонено відчужувати майно боржника поза межами процедури виконавчого провадження, а вчинення таких дій має визнання недійсним правочину про відчуження майна. З цього приводу апелянт звернувся до суду з цивільним позовом до Західноукраїнської регіональної агропромислової біржі та ОСОБА_1 про визнання недійсним цільового аукціону.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встанови суд, ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку у контролюючому органі.
Як встановив суд з довідки Головного управління ДФС у Львівській області від 21.03.2018 року № 10627/10/13-01-17-11-10 у відповідача наявна заборгованість по платежах до бюджету у загальному розмірі 728014,62 грн., а саме: з податку на додану вартість - 669388,15 грн., з податку на нерухоме майно - 16718,99 грн., із плати за землю - 41892,48 грн., із сплати частини чистого прибутку, що перераховується до бюджету - 15,00 грн.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Пунктами 89.3, 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
На виконання зазначених вище норм Податкового кодексу України податковий керуючий склав акти опису майна відповідача від 16.10.2012 року № 18/10/19, від 26.04.2018 року № 8/33 та від 26.04.2018 року № 9/33, а також зареєстрував обтяження описаного майна (податкова застава) у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується наданими позивачем витягами із вказаного реєстру від 16.10.2012 року № 38296724, від 26.04.2018 року № 55544152 та від 26.04.2018 року № 55544059.
Відповідності до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог даної норми контролюючий орган сформував і надіслав ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» податкову вимогу від 02.10.2012 року № 111 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями.
Відповідач не надав суду доказів оскарження зазначеної податкової вимоги чи оспорення в інший спосіб податкового боргу чи заперечення факту його наявності або розміру.
При цьому, зважаючи на те, що відповідач не погасив податкового боргу після надіслання йому податкової вимоги та з врахуванням норм п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, яким передбачено, зокрема, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається), контролюючий орган не надсилав відповідачу нові податкові вимоги.
Також суд встановив, що: постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 року у справі № 813/280/15 стягнуто з рахунків ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» на користь державного бюджету кошти для погашення податкового боргу в сумі 168852,84 грн.; постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 року у справі №813/2163/17 стягнуто з рахунків ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» до бюджету кошти для погашення податкового боргу в сумі 394968,55 грн.; постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 року у справі № 813/1701/13-а стягнуто з рахунків ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» до бюджету в рахунок погашення податкового боргу кошти в сумі 72345,04 грн. Всі вказані постанови набрали законної сили.
На виконання зазначених судових рішень контролюючий орган скеровував до банків, які обслуговують відповідача, інкасові доручення від 15.08.2017 року № 62/1333, від 15.08.2017 року № 63/1333, від 15.08.2017 року № 65/1333, від 15.08.2017 року № 64/1333, від 15.08.2017 року № 67/1333, від 15.08.2017 року № 66/1333, від 15.08.2017 року № 74/1333, від 15.08.2017 року № 75/1333, від 15.08.2017 року № 76/1333, від 15.08.2017 року № 77/1333, від 15.08.2017 року № 78/1333 та від 15.08.2017 року № 79/1333, однак вони були повернуті банками без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника. Тобто передбачені законом заходи стягнення податкового боргу ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» не призвели до його погашення.
Відповідно до п. п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до змісту наведених норм встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначено перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення в певній послідовності на виконання власних повноважень, а саме: звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків в банку; вчинення дій, спрямованих на погашення податкового боргу за рахунок коштів платника; опис та вилучення майна; отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна тощо.
При цьому, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливе лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків, та після звернення до суду із вимогою про стягнення коштів такого платника податків з рахунків в банку.
Однак, як встановив суд, вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до його повного погашення відповідачем, а тому колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що вимога Головного управління ДФС у Львівській області про надання дозволу на стягнення податкового боргу за рахунок майна ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка», яке перебуває у податковій заставі, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо тверджень апелянта про те, що суд не вправі був надавати позивачу дозвіл на стягнення податкового боргу за рахунок всього майна відповідача в зв'язку з тим, що на це майно було накладено арешт в процесі виконавчого провадження, колегія суддів зазначає таке.
Проаналізувавши зміст норм Податкового кодексу України, які регулюють питання податкової застави та повноважень податкового органу при здійсненні заходів з погашення податкового боргу платника податків, колегія суддів вважає, що ними не покладено на контролюючий орган обов'язку перевіряти, чи накладено на майно інші обтяження, та не ставить можливість звернення до суду у залежність від наявності чи відсутності інших обтяжень.
Також даними нормами не передбачено необхідність зазначення контролюючим органом у позовній заяві конкретного переліку майна, за рахунок якого буде погашатись податковий борг, та зазначення цього переліку у відповідному рішенні суду.
Водночас, абз. 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Тобто суд лише надає контролюючому органу дозвіл (право) на погашення усієї суми податкового боргу платника за рахунок його майна, а конкретний перелік майна та порядок його реалізації конкретизується саме в рішеннях контролюючого органу, прийнятих на підставі рішення суду.
При цьому, як зазначає апелянт, підставою подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі стала реалізація на спеціальному аукціоні 29.03.2019 року одного з об'єктів нерухомості, що належав ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка», а саме зазначеного вище гаража, як предмета податкової застави.
Як встановив суд, Яворівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області оскаржив результати цього аукціону, подавши відповідний цивільний позов до Західноукраїнської регіональної агропромислової біржі (організатор аукціону) і фізичної особи ОСОБА_1 (переможець аукціону), тобто апелянт має можливість оспорити реалізацію конкретного майна, на яке ним було накладало арешт в межах конкретного виконавчого провадження.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставним покликання апелянта у спірному випадку на пріоритетність обтяжень майна відповідача, оскільки, зважаючи на те, що об'єктами обтяження є нерухоме майно, вимоги кредиторів задовольняються у порядку черговості виникнення права застави. Але для того, щоб податковий орган мав можливість скористатись своїм правом необхідною умовою є рішення суду, як це передбачено ст. 95 Податкового кодексу України.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права висловлена в постанові Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі № 815/1638/16.
Також колегія суддів вважає необхідним зазначити, що предметом спору в даній адміністративній справі є правовідносини щодо погашення податкового боргу, учасниками яких є платник податків (ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка») і контролюючий орган (Головне управління ДФС у Львівській області). Водночас, Яворівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області не є учасником зазначених правовідносин.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі № 813/1915/18 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді М. А. Пліш
Л. Я. Гудим
Повне судове рішення складено 28.10.19 року