16 жовтня 2019 р. Справа № 520/5146/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Любчич Л.В.
суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача Бабич С .С.
представника відповідача Гончаренко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ИНТЕРПОИСК" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2019, суддя Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, Харків, 61022, повний текст складено 01.08.19 по справі № 520/5146/19
за позовом Приватного підприємства "ИНТЕРПОИСК"
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання дій протиправними та скасування постанови,
У травні 2019 року Приватне підприємство "ИНТЕРПОИСК"(далі - позивач, ПП "ИНТЕРПОИСК") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області ( далі -відповідач, ГУ Держпраці у Харківській обл.), в якому просило суд:
визнати дії ГУ Держпраці у Харківській обл. стосовно проведення заходів контролю/інспекційного відвідування ПП "ИНТЕРПОИСК" протиправними;
скасувати постанову від 12.09.2019 ГУ Держпраці у Харківській області про накладення штрафу на ПП "ИНТЕРПОИСК", у сумі 375 570,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Не погодившись з даним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи.
Вважає, що судом першої інстанції порушені права позивача, оскільки 01.08.2018 судом прийнято рішення по суті справи, без участі представника позивача, за наявності його клопотання про визнання причин неявки поважними (знаходження в іншому судовому засіданні за межами України).
Адвокат Вітко Я.О. не був уповноваженою особою ПП "ИНТЕРПОИСК" під час вручення йому направлення від 19.12.2018. Відсутні докази повідомлення Вітко Я.О. керівника підприємства про проведення посадовими особами ГУ Держпраці в Харківській обл. інспекційного відвідування 20.12.2018. Позивач був позбавлений прав, передбачених п. 14 Порядку № 295.
Щодо оцінки судом письмових пояснень допитаних посадовими особами органу державного контролю, під час здійснення позапланового заходу осіб, позивач послався на недоведеність викладених в поясненнях таких осіб обставин.
Також позивач зазначив, що лист АТ "ВТБ Банк" від 24.10.2018 № 24/10/18/08, відповідно до Порядку № 295 не є підставою для проведення інспекційного відвідування. Крім того, позивач послався на перевищення контролюючим органом строків проведення інспекційного відвідування, а саме з 20.12.2018 по 22.01.2019, натомість повинно було проводитись лише 2 робочих дні, оскільки підприємство позивача є малим підприємством.
30.08.2019 ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження по справі № 520/5146/19, закінчено підготовку справи до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні.
30.08. 2019 на адресу суду надійшла заява про доповнення апеляційної скарги, до якої позивачем додано додаткові докази по справі в підтвердження відсутності трудових відносин зі ОСОБА_3 , який був практикантом від Центру зайнятості та зазначив, що вказані документи не було надано до суду першої інстанції через проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
09.09.2019 відповідачем на адресу суду направлено відзив на апеляційну скаргу та заперечення проти заяви представника позивача про доповнення апеляційної скарги.
Відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції, відповідач послався на ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та зазначив, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами, що, зокрема, передбачає представництво, яке Вітко Я.В. здійснював на підставі договору № 22/10/2018-10 від 22.10.2018, перебуваючи в складі Адвокатського об'єднання, надав один із видів адвокатської правової допомоги - представництво в державних органах та отримав направлення на проведення інспекційного відвідування № 01.01-94/02.03/3903 від 19.12.2018 як уповноважена особа суб'єкта господарювання.
Щодо підстав проведення інспекційного відвідування, відповідачем зазначено пп.3 п. 5 Порядку № 295, а не лист АТ "ВТБ Банк" від 24.10.2018 № 24/10/18/08. Відповідач послався на лист ГУ ПФУ у Харківській обл. від 24.06.2019 № 21550/03-20, письмові пояснення ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , відібрані інспектором під час інспектування підприємства позивача, чим порушено ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), у зв'язку з чим вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
В обґрунтування заперечення проти заяви про доповнення апеляційної скарги відповідач, посилаючись на ч. 4 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначив, що позивач не скористався правом долучення документів у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим просив суд апеляційної інстанції не долучати надані позивачем додатково до суду апеляційної інстанції документи.
30.08.2019 ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «ИНТЕРПОИСК» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 по справі №520/5146/19 та призначено справу до судового розгляду на 23.09.2019.
23.09.2019 клопотання представника позивача ухвалою колегії судді, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, задоволено та відкладено розгляд справи на 07.10.2019.
07.10.2019, ухвалою колегії суддів, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, було оголошено перерву в судовому засіданні до 16.10.2019.
16.10.2019 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв*язку із зайнятість в іншій справі №520/8311/19.
16.10.2019 надійшло на електронну пошту суду клопотання від представника позивача про перенесення розгляду справи на іншу дату в зв*язку з тим, що представник перебуває в іншому судовому засіданні по справ №643/7413/19.
Враховуючи те, що в судовому засіданні 16.10.2019 були вислухані пояснення представників сторін, досліджені письмові докази по справі та від представників сторін надійшли додаткові письмові пояснення по даній справі, ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.10.2019, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, клопотання представників сторін залишені без задоволення.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судовим розглядом встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
На адресу відповідача 24.10.2018 надійшов лист АТ «ВТБ Банк» від 24.10.2018 №24/10/18/08, згідно якого АТ «ВТБ Банк» просив провести інспекційне відвідування «Навруз», яке знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Шевченка, буд .216-б.
У зв'язку з чим, фахівцем управління складено інформаційну довідку на ім'я начальника ГУ Держпраці у Харківській обл. з метою розгляду питання про проведення інспекційного відвідування ПП «ИНТЕРПОИСК».
Начальником ГУ Держпраці у Харківській обл. 19.12.2018 прийнято наказ про проведення інспекційного відвідування ПП «ИНТЕРПОИСК» №01.01-07/2113.
На підставі наказу оформлено направлення №01.01-94/02.03/3903 від 19.12.2018, яке вручено під підпис представнику позивача Вітко Я.О . 20.12.2018.
Відповідно до куточка споживача «Навруз» за адресою м. Харків, вулиця Шевченка, буд.216-б господарську діяльності здійснює ПП «ИНТЕРПОИСК».
У зв'язку з неможливістю надати у повному обсязі документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК3870/299/НД від 20.12.2018 та вимогу про надання документів №ХК 3870/299/ПД. Зобов'язано у строк до 10 год. 00 хв. 10.01.2019 надати пакет документів, перелік яких зазначений у вимозі. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 10.01.2019.
Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимога про надання документів направлені засобом поштового зв'язку (номер відправлення №6100225174470) на юридичну адресу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У зв'язку з ненаданням позивачем у строк, визначений вимогою, документів, складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК3870/299/2НД від 10.01.2019 та вимогу про надання документів №ХК3870/299/2ПД від 10.01.2019.
Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів направлено засобом поштового зв'язку за номером №6102226805043, №610222805035(а.с.62-63).
Відповідно до поштового відстеження №6102226805043 (а.с.64) за поштовим індексом відділення обслуговування 61033 документи позивачем отримані 17.01.2019.
Вимога №ХК3870/299/2ПД від 10.01.2019, 22.01.2019 ПП «ИНТЕРПОИСК» не виконана.
Відповідачем складено акт інспекційного відвідування юридичної особи №ХК3870/299/2НД/АВ від 22.01.2019 та припис про усунення виявлених порушень №ХК3870/299/2НД/АВ/П від 22.01.2019, які направлені засобом поштового зв'язку №6102227312652.
Повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу №0518 від 30.01.2019 направлено засобом поштового зв'язку за номером №6102227148135, яке отримано 06.03.2019.
На підставі акту інспекційного відвідування юридичної особи №ХК3870/299/2НД/АВ від 22.01.2019, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК3870/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 12.02.2019, якою накладено на ПП «ИНТЕРПОИСК» штраф у розмірі 375570,0 грн.
Спірна постанова направлена на адресу позивача 13.02.2019 за номером №6102227486995 та як встановлено судом з сайту «УКРПОШТА» відправлення вручене 26.03.2019.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення.
Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду погоджується, з огляду на наступне.
Як вбачається із позовної заяви, предметом спору у даній справі, є визнання протиправними дій ГУ Держпраці у Харківській обл. стосовно проведення заходів контролю/інспекційного відвідування ПП "ИНТЕРПОИСК" та скасування постанови ГУ Держпраці у Харківській обл. від 12.02.2019 про накладення штрафу на ПП "ИНТЕРПОИСК", у сумі 375 570,00 грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
Так, у даному випадку управління ГУ Держпраці у Харківської обл. є територіальним органом Державної служби України з питань праці.
Системний аналіз наведених вище норм є підставою для висновку про наявність у відповідача права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі, щодо оформлення трудових відносин.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок№ 295).
Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.
Інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (пп.3 п. 5 Порядку № 295).
Враховуючи те, що інспекційне відвідування проведено на підставі наказу начальника управління від 19.12.2018 про проведення заходу державного контролю, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на відсутність підстав для проведення такого заходу.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності такої підстави для прийняття наказу від 19.12.2018, як повідомлення банку, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки даний наказ ніким не оскаржений і на час проведення інспекційного відвідування був чинним.
Щодо посилання апелянта на проведення інспекційного відвідування з 20.12.2018 по 22.01.2019, тобто терміном більше двох днів, відповідно до критеріїв визначених законодавством, колегія суддів зазначає.
Під час судового розгляду встановлено, що інспекційне відвідування ПП «ИНТЕРПОИСК» розпочалося за фактичною адресою здійснення підприємницької діяльності позивача, а саме вул.. Шевченка 216-б м. Харків.
В зв*язку з неможливістю надати у повному обсязі документів представником позивача для проведення інспекційного відвідування, був складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК3870/299/НД від 20.12.2018 та Вимогу про надання документів №ХК 3870/299/ПД та зобов*язано підприємство надати пакет документів до 10.01.2019. Строк проведення інспекційного відвідування зупинений до 10.01.2019.
10.01.2019 у зв'язку з ненаданням документів підприємством, був складений Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК3870/299/2НД від 10.01.2019 та Вимогу про надання документів №ХК3870/299/2ПД. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 22.01.2019.
22.01.2019 складено Акт інспекційного відвідування.
Враховуючи вищезазначені фактичні обставини справи колегія суддів прийшла до висновку про відсутність порушень відповідачем терміну проведення інспекційного відвідування, оскільки фактично даний захід проводився протягом двох днів.
Доводи апеляційної скарги про те, що адвокат Вітко Я.О. не був уповноваженою особою ПП "ИНТЕРПОИСК" під час вручення йому направлення від 19.12.2018 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до п. 1.1 Договору № 22/10/2018-10 від 22.10.2018 про надання правової допомоги Виконавець (Адвокатське бюро "Євгенія Терпелюка") в порядку та на умовах, визначених вказаним договором та чинним законодавством України, зобов'язується надавати Замовникові (ПП "ИНТЕРПОИСК") правову допомогу шляхом представництва інтересів Замовника <…> в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Тобто у відповідача були відсутні підстави для сумніву у наявності повноважень у адвоката Вітко Я.В. на представництво ПП «ИНТЕРПОИСК» під час проведення інспекційного відвідування ГУ Держпраці у Харківській обл.
Як наслідок, колегія суддів вважає також необґрунтованими посилання апелянта на неповідомлення про такий захід контролю керівника підприємства, відсутність керівника ПП «ИНТЕРПОИСК» та його представника в момент проведення інспекційного відвідування, оскільки під час проведення інспекційного відвідування інспекторами направлення було вручено Вітко Я.О. , як повноважному представнику підприємства.
Відповідно до ч.1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання вище зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (чинного на час проведення інспекційного відвідування).
Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.
Враховуючи положення вище зазначених правових норм колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на необхідність отримання згоди центрального органу влади на проведення такого позапланового заходу, оскільки така згода для здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю за зверненням фізичних та юридичних осіб Порядком не передбачена.
Відносно встановлених порушень трудового законодавства .
Підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу стали висновки контролюючого органу про те, що позивачем, в порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП, допущено три особи без належного оформлення трудових відносин, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .
Згідно з ст. 1 КЗпП України цей Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
Частиною 1 статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року (далі по тексту - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".
Відповідно до п. 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Відповідно до п. 2 Порядку №509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення зафіксовані в акті перевірки.
З урахуванням вимог Положення про Державну службу України з питань праці, Порядку №295 та Порядку №509, факт допуску особи до роботи без оформлення трудового договору повинен бути встановлений інспектором праці під час інспекційного відвідування та від таких осіб повинно бути відібрано пояснення.
Колегія суддів зазначає, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваної постанови є встановлення в ході інспекційного відвідування факту допуску позивачем до роботи працівників без укладання трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В підтвердження зазначених висновків, відповідач послався на письмові пояснення осіб, які знаходились у приміщенні за фактичним місцем здійснення діяльності ПП "ИНТЕРПОИСК", з яких слідує наступне.
Громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 20.12.2018 був присутній у приміщенні комплексу «Навруз», у поясненнях зазначив, що працює один день з 20.12.2018. Від підпису пояснень відмовився посилаючись на ст.63 Конституції України.
Також, інспектором праці зафіксовано громадянина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 20.12.2018 був присутній у приміщенні комплексу « Навруз ». У своєму письмовому поясненні зазначив, що стажується на посаді помічника кухаря з режимом роботи з 10 годин 00 хвилин до 17 години 00 хвили, 1 час перерва, вихідні дні субота, неділя.
У другий день інспекційного відвідування 22.01.2019 у приміщенні «Навруз», що є фактичною адресою здійснення господарської діяльності позивача знаходились три особи, зокрема, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у своєму письмовому поясненні зазначила, що миє посуд приблизно три місяці з режимом роботи з 08 години 00 хвилин до 21 години 00 хвилин з понеділка по п'ятницю, субота, неділя-вихідні дні.
Згідно із ч.2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення
За змістом ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності викладеного в поясненнях цих осіб колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, згідно письмових доказів у справі,вказані особи були присутні саме у місці де здійснює господарську діяльність ПП "ИНТЕРПОИСК" (НАВРУЗ) та вказали які роботи вони виконують, та тип договірних відносин, які в даному випадку обумовлені в усному порядку без укладання трудового договору, як то передбачено законодавством України.
Відповідачем, на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, надано лист ГУДФС У Харківській обл., згідно змісту якого відомостей щодо нарахування заробітної плати по робітникам, зокрема, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ПП "ИНТЕРПОИСК" не надавало.
В свою чергу, посилаючись на недоведеність викладеного в поясненнях вищезазначених осіб, позивач, в порушення ч. 1 ст. 77 КАС України, не обґрунтував свої доводи належними та допустимими доказами.
Надані позивачем до суду апеляційної інстанції додаткові документи, які не були надані під час інспекційного відвідування та під час розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України, не приймає до уваги.
Посилання апелянта на неможливість подання даних документів до суду першої інстанції, у зв'язку із розглядом справи по суті без участі представника позивача, колегія суддів вважає такими, що не доводять поважність зазначених позивачем причин, з огляду на можливість подання даних документів під час підготовчого провадження, проте позивач своїм правом не скористався, будь-яких клопотань про долучення додаткових документів під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявляв. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було використано своє право і до суду першої інстанції були подані додаткові письмові пояснення, в яких також відсутнє будь-яке посилання на наявність додаткових письмових доказів чи наявності клопотань про витребування доказів допит свідків та інше.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі - Порядок №509).
У відповідності до п. 2 Порядку№509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Зважаючи на те, що інспекторами праці безпосередньо під час інспекційного відвідування було виявлено на об'єкті відвідування працівників ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , та від вказаних осіб відібрані пояснення щодо виконання ними певної роботи чи посадових обов'язків на виконання вимог Порядку № 295 та Порядку № 509, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про встановлення факту порушення позивачем ч.3 ст. 24 КЗпП України, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу.
Враховуючи встановлене порушення позивачем, колегія суддів прийшла до висновку, що при проведенні перевірки та накладенні вищевказаного штрафу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність оскаржуваних дій та постанови відповідача про накладення штрафу вимогам ч. 2. ст. 2 КАС України та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання відповідачем вимог Порядку № 295 та Порядку № 509 щодо здійснення інспекційного відвідування ПП "ИНТЕРПОИСК".
Посилання апелянта на допущення судом першої інстанції порушень процесуального права, у зв'язку із розглядом справи по суті за наявності клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншій справі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки дане клопотання було розглянуто судом та, у зв'язку з тим, що позивач не обмежений у виборі кількості представників, які можуть представляти інтереси підприємства, за наявності в матеріалах справи копій довіреностей, якими директор ПП "ИНТЕРПОИСК" уповноважував інших осіб на представництво інтересів підприємства, суд, у відповідності до приписів КАС України, продовжив розгляд справи за відсутності позивача.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 183 КАС України колегія суддів вважає такими, що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції та відповідно до ч.2 ст. 317 КАС України не є підставою для скасуваня судового рішеня.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України").
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи учасників справи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ИНТЕРПОИСК" - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року по справі № 520/5146/19 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич
Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Постанова складена в повному обсязі 28.10.2019