Головуючий І інстанції: Панченко О.В.
28 жовтня 2019 р. Справа № 520/681/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2019, повний текст складено 26.04.19 по справі № 520/681/19
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"
до Офіс великих платників податків Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 24.10.2018 року № 0001955008.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 року позовні вимоги задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.10.2018 року № 0001955008, видане Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.
Не погодившись із рішення суду першої, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій заявник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, фахівцями відділу податкового супроводження підприємств паливно-енергетичного комплексу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку Акціонерного товариства "Харківобленерго" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість за період з 05.07.2018 року по 31.08.2018 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 513/28-10-50-08-09/00131954 від 28.09.2018 року, яким зафіксовано порушення п. 57.1, п. 57.3 ст. 58 Податкового кодексу України, що виявилось у затримці сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 05.07.2018 року по 31.08.2018 року згідно розрахунку штрафних санкцій.
На підставі вказаного акту Офісом великих платників ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2018 року № 0001955008, яким Акціонерне товариство "Харківобленерго" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 5644366,33 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 28221801,55 грн.
Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення, та Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 422 від 07.04.2016 року не містить правил та умов визначення періоду виникнення податкового боргу, а лише правила відображення в ІКТ.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, порушення позивачем п.57.1, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України відбулось внаслідок несвоєчасної сплати суми самостійно визначеного та (або) узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість протягом граничних строків по податковій декларації з податку на додану вартість: за квітень 2017 року від 22.05.2017 року № 9094072474, за травень 2017 року від 20.06.2017 року № 9117200624, за червень 2017 року від 20.07.2017 року № 9140913674, по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 року №820/1291/16, по податковому повідомленню-рішенню (форма "Ш") від 24.04.2017 року № 0000215008, по податковому повідомленню-рішенню (форма "Н") від 11.01.2016 року № 0000014100 (форма "Н"), по податковому повідомленню-рішенню (форма "Н") від 12.09.2016 року № 0000394100 (форма "Н").
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 820/1291/16 стягнуто з Акціонерної компанії "Харківобленерго" з рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів, податковий борг у розмірі 46372711,37 грн., що складається з податку на додану вартість в розмірі 34560842,16 грн., податку на прибуток у розмірі 11811869,21 грн.
Одночасно встановлено порядок виконання рішення шляхом:
стягнення податку на додану вартість з усіх з рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів, а також з р/р 375190000230028, відкритого у Казначействі України (ел.адм. подат.), МФО 899998 у розмірі 34560842,16 грн. на користь Держаного бюджету України (р/р 375190000230028 , відкритий у Казначействі України (ел.адм. подат.), МФО 899998).
стягнення податку на прибуток з усіх з рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів у розмірі 11811869,21 грн. на користь Держаного бюджету України (на р/р 37519000230028, код платежу - 110020100, одержувач - УДКС України у Харківській області, код ЄДРПОУ 37999649, банк одержувача - УДКС України у Харківській області, МФО 851011).
Ухвалою від 28.10.2016 року розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/1291/16 щодо стягнення податкового боргу у сумі 46372711,37 грн. строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016 року, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами у розмірі 1717507,83 грн., останній платіж у розмірі 1717507,79 грн., у період з 01.10.2016 року по 31.12.2018 року.
В подальшому, в рахунок погашення розстроченої ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 року по справі №820/1291/16 суми боргу позивачем було сплачено платежі з податку на додану вартість на загальну суму 2560062,38 грн. відповідно до платіжних доручень від 27.07.2018 року на суму 1279875,4 грн., від 27.07.2018 року на суму 155,79 грн., від 30.08.2018 року на суму 1279875,40 грн., від 30.08.2018 року на суму 155,79 грн.
Відповідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 36.1-36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.7 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податник притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Пунктом 109.2. ст. 109 Податкового кодексу України встановлено, що за вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів і питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Податковим кодексом України та іншими законами України.
Згідно зі ст. 110 Податкового кодексу України, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються фінансова, адміністративна або кримінальні відповідальність.
Згідно зі ст. 116 Податкового кодексу України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Згідно з п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Такий порядок застосування штрафних санкцій залишається і при укладанні договору про розстрочення податкового боргу.
Судовим розглядом встановлено, що у позивача наявний борг, який виник і за самостійно поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість, і за відповідним судовим рішенням з урахуванням ухвали про розстрочення сплати боргу.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
При цьому, слід вказати, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, положеннями Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Відповідно до п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Таким чином, є безпідставними доводи позивача стосовно неврахування контролюючим органом визначення платником податків у платіжних дорученнях від 27.07.2018 року №24758 та від 30.08.2018 року №27545 призначення платежу: "145;00131954; розстрочена сума пені з ПДВ за ухвалою суду від 28.10.2016 у спр.№820/1291/16 АК "Харківобленерго", від 27.07.2018 року №24755 та від 30.08.2018 року №27544 зазначено призначення платежу: "145;00131954; розстрочена сума податку на прибуток за ухвалою суду від 28.10.2016 року у спр.№820/1291/16 АК "Харківобленерго" та "145;00131954".
Стосовно доводів позивача щодо часу виникнення податкового боргу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Отже, розстрочення сплати податкового боргу, тобто перенесення строків сплати платником податків його узгоджених грошових зобов'язань, може відбуватися як за рішенням контролюючого органу, так і за судовим рішенням.
Фактично при розстроченні сплати податкового боргу фактично відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов'язку.
Погашення ж суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.
Таким чином, при розстроченні сплати податкових зобов'язань відбувається зміна граничних термінів сплати відповідних сум і, як наслідок, встановленим строком сплати таких сум зобов'язань є саме строк, визначений рішенням про розстрочення, а тому податковий орган правомірно направив кошти, сплачені позивачем на погашення зобов'язань згідно із черговістю настання строків сплати узгоджених грошових зобов'язань платника податків.
Крім того, згідно з п. 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) пеня та штрафи на розстрочений податковий борг не нараховуються.
Таким чином, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов'язань, передбаченого ст. 126 Податкового кодексу України, в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу.
Нарахування штрафів здійснюється у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що затримка по сплаті узгоджених сум грошового зобов'язання позивача у даному випадку складає більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, з огляду на що застосована до позивача сума штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу відповідає вимогам Податкового кодексу України.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно незаконності оскаржуваного повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 24.10.2018 року № 0001955008.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0001395008 від 30.07.2018 є обґрунтованим, тобто таким, що прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повність або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 по справі № 520/681/19 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов