Справа № 240/5126/18
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
28 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року (постановлену у м. Житомирі 12.07.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання затвердити проект землеустрою,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі №240/5126/18.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 частково задоволено вказану заяву позивача. Встановлено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №240/5126/18 протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою суду законної сили.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні вказаної заяви позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що станом на постановлення оскаржуваної ухвали, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі №240/5126/18 виконане відповідачем в повному обсязі, у зв'язку із чим державним виконавцем постановою від 05.07.2019 закінчено виконавче провадження №59181847 з примусового виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі №240/5126/18. Відтак, на думку відповідача, відсутні підстави для встановлення Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області строку для подання звіту про виконання вказаного судового рішення.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі №240/5126/18 відповідачем не виконано. Постанова державного виконавця від 05.07.2019 ВП №59181847 скасована рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 по справі №240/9508/19.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2019, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018, яке набрало законної сили 27.03.2019, визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 20.09.2018 №Д-9455/0-5223/0/22-18 у затвердженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду та зобов'язано відповідача затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 площею 56,1807 га, для ведення фермерського господарства на території Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.
23.05.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Житомирській області Корнєєвим М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59181847 згідно виконавчого листа №240/2156/18 про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 площею 56,1807 га, для ведення фермерського господарства на території Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.
12.04.2019 виконуючим обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Козаковим С. винесено наказ №6-1150/14-19-СГ "Про виконання рішення суду. Пунктом першим вказаного наказу зазначено: "Затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 площею 56,1807 га, для ведення фермерського господарства на території Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області". Пунктом другим наказу визнано пункт перший даного наказу таким, що втратив чинність.
04.07.2019 виконуючим обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Козаковим С. винесено наказ №6-1962/14-19-СГ "Про виконання рішення суду". Пунктом першим вказаного наказу зазначено: "Затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 площею 56,1807 га, для ведення фермерського господарства на території Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області". Пунктом другим: "Органам державної реєстрації речових прав взяти до відома, що дана земельна ділянка не підлягає передачі в користування, у зв'язку з належністю права власності на земельну ділянку іншим особам".
05.07.2019 головним державним виконавцем Корнєєвим М.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з повним виконанням рішення суду відповідно до виконавчого листа по справі №240/5126/18. Висновку про те, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 виконане в повному обсязі, головний державний виконавець дійшов на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.07.2019 № 11-6-0.62-4314/2-19 та доданої копії наказу від 04.07.2019 №6-1962/14-19-СГ.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 по справі №240/9508/19 (станом на час апеляційного розгляду даної справи не набрало законної сили) скасовано постанову державного виконавця від 05.07.2019 ВП №59181847.
24.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі №240/5126/18.
Частково задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази фактичного виконання відповідачем рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі №240/5126/18.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом (ч.4 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів).
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно із ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для всіх осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі №240/5126/18 є обов'язковим до виконання на всій території України.
Разом з цим, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).
У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п.п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
В абз. 3 пп. 6.3 п. 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 зроблено висновок, що положення ст.267 КАС України визначають порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, тобто спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду". З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України", №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України", №1811/06, від 19.02.2009).
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений ст. 382 КАС України.
У відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Отже, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суд може вжити до суб'єкта владних повноважень заходи реагування у формі встановлення нового строку для подачі звіту, або накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
Положення вищевказаної норми передбачає певну альтернативу дій суду за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень, або в разі неподання такого звіту, що полягає у виборі одного, або декількох заходів судового контролю, а саме: встановлення нового строку для подачі звіту, або накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. Такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду, або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Встановлено, що станом на 12.07.2019 відсутні беззаперечні докази виконання відповідачем рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі №240/5126/18. Тому, колегія суддів вважає, що з метою ефективного поновлення прав заявника та реального виконання рішення суду, суд першої інстанції обґрунтовано встановив відповідачу строк для подання звіту про виконання вказаного судового рішення.
Щодо посилань відповідача на те, що належним способом захисту порушених прав позивача може бути лише звернення до виконавчої служби щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі №240/5126/18, а не звернення до суду з даною заявою, суд зазначає наступне.
Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси то він має право звернутись до суду для вжиття судом відповідних заходів.
Відповідачем не надано належного правового обґрунтування, що позивач лише після звернення до органу виконавчої служби повинен звертатись до суду з такою заявою.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вказаної заяви позивача, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.