Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1473/19
номер провадження 2/695/899/19
25 жовтня 2019 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Середи Л. В.
за участю секретаря - Оніщенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулась до Золотоніського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, на праві приватної власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 . У будинку на даний час зареєстрований відповідач ОСОБА_2 .
За вказаною адресою відповідач не проживає з 2016 року, вказаним житлом не користується, жодних відносин із позивачем не підтримує та не є його членом сім'ї.
Той факт, що відповідач зареєстрований у будинку позивача, хоча ним не користується створює позивачу незручності та заважає повноцінно користуватися вказаним будинком, чим порушується право позивача володіти, користуватися, розпоряджатися своїм нерухомим майном, та відповідно обмежує можливості стосовно належного оформлення соціальної допомоги з боку держави, а тому вона звернулася до суду з відповідною позовною заявою про визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.
Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 27.06.2019 року.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотанням про розгляд справи за участю сторін до суду не направив.
За таких обставин, враховуючи наявність достатніх доказів, які стверджують позовні вимоги позивача та на підставі яких суд може прийняти законне та обґрунтоване рішення, останній вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи за відсутності сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є власником будинку по АДРЕСА_1 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14.11.2014 року, а також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №29483723 від 14.11.2014 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в будинку позивача, що стверджується довідкою Новодмитрівської сільської ради від 03.06.2019 року за №445, але фактично там не проживає з 2016 року.
Згідно з актом обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_1 від 11.04.2019 року за №337 складеного комісією у складі сільського голови Назаренка М.І., секретаря сільської ради Гонзи Г.І., сусідів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , при проведенні обстеження домоволодіння позивача встановлено, що ОСОБА_2 не проживає в будинку позивача з січня 2016 року.
Не проживання відповідача в домоволодінні позивача, а також відсутність його речей в будинку стверджується також письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 11.04.2019 року, ОСОБА_5 від 11.04.2019 року, а також довідкою Новодмитрівської сільської ради від 11.04.2019 року за №445.
Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи містять достатньо доказів відповідно до яких судом встановлено, що відповідачі за місцем своєї реєстрації не проживають, підстави для сумнівів у достовірності вказаних доказів відсутні.
Таким чином суд, враховуючи наведені вище обставини вважає, що позивачем надано достатньо доказів відсутності відповідачів за місцем своєї реєстрації, жодних доказів зворотного матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Нормами статей ст.,ст. 9, 156 ЖК України визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій. Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Згідно із ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як вбачається із матеріалів справи позивач та відповідач по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який 12.05.2015 року було розірвано, що стверджується відповідною випискою із рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що відповідач не є членом сім'ї позивача та фактично з ним не проживає.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином судом встановлено, що відповідач фактично не проживає за місцем своєї реєстрації, чим обмежує право позивача на власність та вільного розпорядження нею, а тому суд вважає що позов про визнання особи такою, яка втратила право на користування жилим приміщенням необхідно задовольнити.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підстави заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою).
Суд також вважає, що з відповідача необхідно стягти судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, сплата якого стверджуються платіжним дорученням від 19.04.2019 року.
На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 10, 264, 265, 274, ЦПК України,
ст., ст. 391, 405 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. - в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.
Суддя Середа Л.В.