Справа № 694/1539/19
провадження № 2/694/616/19
25.10.2019 року м. Звенигородка Звенигородський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.
за участю секретаря судового засідання Блискавки А.С.
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Звенигородки цивільну справу провадження в якій відкрито за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Позов обгрунтовує тим, що 07.09.1996 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_2 та проживають разом в будинку АДРЕСА_1 , що належить йому на праві приватної власності в порядку дарування. Від даного шлюбу мають повнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В процесі спільного проживання в останні 5-ть років між ними виникали сварки в зв'язку з різними поглядами на шлюбні відносини, внаслідок чого вони вже близько 5-ти років фактично розірвали шлюбні відносини і хоча проживають в одному будинку, але в різних кімнатах, спільне господарство не ведуть, кожний має свій бюджет. На даний час сімейні відносини не підтримують на грунті діаметрально протилежних поглядів на подружнє життя, повністю втрачено почуття любові. Відповідач добровільно не бажає звернутися до органу ДРАЦС із заявою про розірвання шлюбу і заховала свідоцтво про шлюб, щоб він не звернувся до суду, але дакази досудового врегульовання спору відсутні так як вирішувались в усній формі. Наявність зареєстрованого шлюбу з відповідачкою, спричиняє йому незручності в отриманні субсидії, так як враховуються і її достатки, а він вимушений платити всі комунальні послуги самостійно в повному обсязі, що і стало причиною звернення до суду. Примирення між ними неможливе і підстави для застосування судом заходів щодо примирення подружжя відсутні. Спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної власності подружжя на даний час немає. Тому просить позов задовольнити з вказаних підстав.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 24.09.2019 року провадження у вказаній справі відкрито, призначено підготовче засідання.
15.10.2019 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позову заяву, в якому вона зазначила про визнання позовної вимоги щодо розірвання шлюбу, однак не згідна з твердженнями позивача, що виключно він утримує будинок і сплачує кошти за комунальні послуги, якими сам також користується. Крім того, їх спільне майно, нажите під час шлюбу, що знаходиться у вказаному будинку вони не розділили, а тому і по цьому питанню є спір, також буде ставити питання про встановлення дійсної вартості будинку на час дарування та на сьогоднішній день та стягнення з чоловіка компенсації за її долю, якщо разом не вирішать вказане питання добровільно. Свідоцтво про шлюб вона забрала, оскільки з будинку зникли її документи. Надала копію свідоцтва про укладення шлюбу та не заперечує розірвати шлюб в органах РАЦСу чи в суді, як вирішить суд.
16.10.2019 року через канцелярію суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якому останній вказує щодо заперечень, викладених у відзиві відповідачкою. Слід звернути увагу, що згідно з абзацом 6 відзиву відповідачка вказує: «я не заперечую розірвати шлюб в органах РАЦСу чи в суді, як вирішить суд». Вказане твердження доводить те, що суд має всі підстави негайно винести рішення про розірвання шлюбу, така квапливість щодо вирішення вказаного питання обгрунтовується тим, що наближається опалювальний сезон і позивач знову вимушений буде оплачувати комунальні послуги без отримання субсидії внаслідок реєстрації шлюбу (хоча шлюбні стосунки вже п'ять років як припинені). Відносно доводів відповідачки про наявність майнового спору, то це не є предметом вирішення даного позову і відповідно не має відношення до даної справи.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи сторони в підготовче засідання не з'явились. Позивач ОСОБА_1 разом з поданням позовної заяви до суду звернувся ззаявою про розгляд справи у його відсутність, свої позовні вимоги підтримує в повному об'ємі та просить суд їх задовольнити, на примирення не згідний. Просив стягнути з відповідача понесені ним
судові витрати.
Відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи без її участі, не заперечує проти задоволення позову.
Суд ухвалив провести розгляд справи у підготовчому засіданні без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб які беруть участь в справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що даний позов обґрунтований і підлягає до задоволення в повному обсязі, враховуючи визнання відповідачем позову, з наступних підстав.
Суд встановлює наступні обставини, які мають ключове значення для вирішення справи.
07.09.1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ватутінського міськвиконкому Черкаської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка змінила прізвище після одруження на - « ОСОБА_2 », що підтверджується даними копії свідоцтва про укладення шлюбу від 07.09.1996 року, Серія НОМЕР_1 , наданою позивачем згідно ухвали від 24.09.2019 року.
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Згідно ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
ч. 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ст.. 113 СК України).
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Примушування чоловіка та жінки до шлюбу не допускається.
Як встановлено ст.56 СК України - кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню через те, що сім'ю зберегти неможливо, оскільки сторони фактично припинили сімейно-шлюбні стосунки, більше їх не відновлювали і відновлювати не бажають.
Питання щодо спору про поділ спільного майна подружжя в даному позові не вирішується, оскільки не є предметом вирішення даного позову.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідачки слід залишити шлюбне « ОСОБА_2 ».
Частиною 1 статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з наведеним, та враховуючи прийняття судом визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 384,20 гривень (768,40/100*50=384,20).
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 384,20 грн. сплаченого ним судового збору.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача, понесені ним судові витрати у справі за надання правничої допомоги в розмірі 450,00 грн., про що надав суду попередній орієнтований розрахунок судових витрат, які позивач ОСОБА_1 поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на
правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Однак, в порушення вищезазначених приписів законодавства суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та квитанції про сплату вказаних послуг.
Таким чином позивачем не підтверджено розмір його витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 450 грн.
Тому, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат позивача в частині витрат на надання правничої допомоги.
На підставі ст. 104, 105, 110, 112, 115 СК України, керуючись ст. ст.12,13,141,200, 259,263-265,268 ЦПК України у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між гр. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , зареєстрований 07.09.1996 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Ватутінського міськвиконкому Черкаської області, актовий запис №100 - розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище - « ОСОБА_2 ».
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , з державного бюджету 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок сплаченого ним судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на відшкодування судових витрат 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Суддя Т.В.Гончаренко