Справа № 569/10305/19
21 жовтня 2019 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Гордійчук І.О.
секретар судового засідання Михайленко О.С.
за участю позивача ОСОБА_1
та представника третьої особи Самолюк І.Р. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Рівненського міськвиконкому про позбавлення батьківських прав,
Позивач ОСОБА_1 , звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_3 , у якому просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з моменту народження її онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач, яка є її рідною донькою, самоусунулася від виховання та утримання свого сина, проживає окремо за невідомою для неї адресою. Оскільки батька у дитини немає, малолітній ОСОБА_4 проживає з нею, вона займається його вихованням та утриманням.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2019 року, справу №565/10305/19 розподілено судді Гордійчук І.О.
Ухвалою суду від 13 червня 2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відзиву на позов відповідачем не подано.
У судовому засіданні позивач позов підтримала, просили його задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, подала суду заяву, у якій вказала, що позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав стосовно її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розгляд справи просила провести без її участі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому у судовому засіданні підтримала висновок Органу опіки та піклування №08-1441 від 12.09.2019 року та вказала, що комісія з питань захисту прав дитини, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради прийняла рішення про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, та висловлені у судовому засіданні, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідач ОСОБА_3 є матір'ю малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24 вересня 2015 року, та донькою позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22 вересня 1995 року.
При народженні малолітнього ОСОБА_4 , запис про його батька у Книзі реєстрації народжень був проведений відповідно до ст.135 СК України за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по-батькові батька записані за її вказівкою.
Згідно адресної картки № НОМЕР_3 від 15.11.2018 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як вбачається з пояснень позивача ОСОБА_1 , з моменту народження її онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач, яка є її рідною донькою, самоусунулася від виховання та утримання свого сина, проживає окремо за невідомою для неї адресою. Оскільки батька у дитини немає, малолітній ОСОБА_4 проживає з нею, вона займається його вихованням та утриманням. Тому вона звернулася до суду із указаним позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_4 .
Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20.11.1959 р., як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 21.12.1995 р., батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Зазначені гарантії кореспондуються із ст. 52 Конституції України, відповідно до якої діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Згідно із ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Вони повинні піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини і водночас, санкція (відповідальність) за протиправну винну поведінку матері або батька.
Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради № 08-1441 від 12 вересня 2019 року, комісія з питань захисту прав дитини, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради прийняла рішення про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд, вважає даний висновок обґрунтованим, повним та таким, що прийнятий в інтересах дитини, а тому суд враховує даний висновок під час вирішення спору.
Враховуючи викладене, а також повне визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вона не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не цікавиться здоров'ям, життям та потребами дитини, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, що є достатньою підставою для позбавлення його батьківських прав. При цьому, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 768,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Рівненського міськвиконкому про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський Рівненської області (пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Третя особа: Служба у справах дітей Рівненського міськвиконкому Рівненської міської ради, місцезнаходження 33000, м. Рівне, вул. Поштова, 2, код ЄДРПОУ 04057758.
Повне судове рішення складено 25 жовтня 2019 року.
Суддя І.О.Гордійчук