справа №1.380.2019.001541
22 жовтня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,
позивач ОСОБА_1 ,
представника позивача Яцишин О.В. ,
представника відповідача Семен В.В.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказів, поновлення на посаді,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, із вимогами:
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Залізничного ВП ГУНП у Львівській області" №577 від 18.02.2019 року у частині накладення на поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області по особовому складу №129 о/с від 28.02.2019 року у частині звільнення зі служби в поліції поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Ухвалою суду від 04.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.
07.05.2019 за вх. № 15470 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, позовні вимоги спростував.
24.06.2019 за вх. № 21975 через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 09.07.2019 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено повністю.
Ухвалою суду від 09.07.2019 задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі для можливого примирення сторін до 04.09.2019.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що наказом відповідача №577 від 18.02.2019 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби. На реалізацію вказаного наказу 28.02.2019 ГУ НП у Львівській області винесено наказ № 129 о/с «По особовому складу», яким позивача звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з 28.02.2019.
Позивач вважає наказ №577 від 18.02.2019 необґрунтованим та безпідставним з огляду на те, що відповідачем у ньому не зазначено підстав для прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, не вказано дати та номера висновку службового розслідування, що викликає сумніви в існуванні такого. Позивач зазначає, що у наказі №577 від 18.02.2019 не встановлено, які конкретно порушення допустив, чим порушено принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності. Окрім цього, позивач зазначає, що згідно з наказом №577 від 18.02.2019 службове розслідування проводилось на підставі розпочатого 05.06.2018 кримінального провадження №4201814000000181, а тому про факт можливого вчинення позивачем дисциплінарного проступку відповідачу було відомо вже 05.06.2018. У зв'язку цим, позивач вважає, що відповідачем порушено місячний строк для накладення дисциплінарного стягнення, який встановлений ст.21 Дисциплінарного статуту, а тому таке не могло бути застосованим до нього. Позивач звертає увагу на те, що наказ про застосування дисциплінарного стягнення №577 від 18.02.2019 ґрунтується виключно на матеріалах кримінального провадження №4201814000000181 від 05.08.2018. Проте, відповідачем не встановлювалися обставини, які б свідчили про вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку, а не кримінального правопорушення, якому буде надана оцінка судом при розгляді кримінального провадження. Таким чином, застосування до позивача якого-небудь дисциплінарного стягнення за вчинення дій, що є предметом розслідування у кримінальному провадженні, до винесення вироку, є порушенням презумпції невинуватості та грубим порушенням прав позивача. У зв'язку з наведеним, накладення дисциплінарного стягнення позивач вважає необґрунтованим та таким, що порушує його права, а тому звернувся до суду за їх захистом з даним позовом. Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві. Просили суд позов задовольнити повністю.
Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву від 07.05.2019 за вх.№15470, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив обґрунтований тим, що наказом відповідача № 92 від 11.01.2019 призначено службове розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками Залізничного ВП ГУНП у Львівській області, підставою для призначення якого стало повідомлення про підозру позивачу від 08.01.2019. За результатами службового розслідування складено висновок від 11.02.2019. Службовим розслідуванням встановлено порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, у зв'язку з чим відповідачем прийнято наказ №577 від 18.02.2019, про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, яке реалізоване наказом ГУ НП у Львівській області №129 о/с від 28.02.2019. Відповідач наголошує, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення позивачем службової дисципліни, а тому судом у межах розгляду даної справи не повинно досліджуватись питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення кримінального правопорушення. Відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваних наказів діяв у межах своїх повноважень, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в поліції на посаді поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області на підставі наказу ГУНП у Львівській області №265 о/с від 24.03.2017.
08.01.2019 прокуратурою Львівської області, в межах кримінального провадження №42018140000000181 від 05.06.2018, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.5 ст.27 та ч.5 ст.185 КК України старшому уповноваженому ВКП Залізничного ВП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 , поліцейським ВППП відділення поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_1
11.01.2019 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 від посади поліцейського сектору патрульної поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області у межах строку досудового розслідування.
У зв'язку з отриманням інформації про оголошення підозри старшому уповноваженому ВКП Залізничного ВП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 , поліцейським ВППП відділення поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , наказом ГУ НП у Львівській області від 11.01.2019 №92 призначено за даним фактом службове розслідування у формі письмового провадження.
В межах кримінального провадження №42018140000000181 від 05.06.2018 відносно ОСОБА_1 складено та затверджено прокурором обвинувальний акт від 29.01.2019, який передано на розгляд Залізничного районного суду м.Львова. Згідно з вказаним обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.185 та ч.1 ст.364 КК України.
11.02.2019 начальником ГУ НП у Львівській області затверджено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області, в якому зазначено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження.
У висновку службового розслідування дисциплінарною комісією викладені обставини, які встановлені в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018140000000181 від 05.06.2018, та які стали підставою для оголошення підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України (зловживання службовим становищем), а також у пособництві щодо таємного викрадення чужого майна, вчиненому повторно, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченою ч.5 ст.27, ч.5 ст.185 КК України.
На підставі вказаних обставин службовим розслідуванням встановлено, що старший оперуповноважений ВКП Залізничного ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та поліцейські СПП ВП на станції Львів Залізничного ВП ГУНП старші сержанти поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , будучи зобов'язаними відповідно до ст. ст. 3, 7, 18, 23, 64 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватись Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно - правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати права і свободи людини та відповідно до покладених завдань, здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, виявляти причини та умови, що сприяють їх вчиненню, вживати у межах своєї компетенції заходів для усунення таких причин, вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних, правопорушень, здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення та події, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, а також у відповідності до посадової інструкції вживати заходів до розкриття злочинів на території обслуговування, в т.ч. залізничного вокзалу в м. Львові, отримуючи інформацію про осіб, причетних до скоєння крадіжок, відповідних заходів до їх затримання, документування з метою розкриття злочинів, не вживали.
Про неодноразові факти отримання такої інформації, з метою оперативного реагування на кримінальні правопорушення, до найближчого органу поліції не повідомляли, чим скоювали вчинки, що підривають авторитет поліції, та грубо порушили службову дисципліну, Присягу поліцейського, основні обов'язки поліцейського передбачені ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимоги ч.5 розділу І, п. 1 ч.1 ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1170, п.п. 1,6 ч.3 ст.1 та ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337- VIII, ч. 1 розділу ІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.018 № 111, а також ч.5 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377.
Такі висновки дисциплінарною комісією зроблено за результатами аналізу вказаного вище повідомлення від 08.01.2019 про підозру у вчиненні позивачем кримінальних правопорушень та пояснень посадових осіб ГУНП у Львівській області.
Наказом ГУ НП у Львівській області №577 від 18.02.2019 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Залізничного ВП ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни та скоєння вчинку, що дискредитує звання поліцейського, до поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного ВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Як вбачається підставами для застосування дисциплінарного стягнення стали виявлені службовим розслідуванням порушення позивачем вимог ст.ст.3, 7, 18, 23, 64 Закону України «Про Національну поліцію»; п.5 розділу І, п.1ч.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179; п.п.1, 6 ч.3 ст.1 та ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337- VIII; ч.1 розділу ІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 № 111; а також ч.5 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377.
На реалізацію вказаного наказу, 28.02.2019 ГУ НП у Львівській області прийнято наказ №129 о/с «По особовому складу», яким, у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного ВП ГУНП у Львівській області, з 28.02.2019.
Позивач, вважаючи прийняті ГУ НП у Львівській області накази № 577 від 18.02.2019 та № 129 о/с від 28.02.2019 протиправними, звернувся до суду з позовом про їх скасування та поновлення на посаді.
При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами:
Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 та п.2 ч.1 ст.19 КАС України, спори з приводу проходження публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень і є одним із різновидів публічної служби. Отже, цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII).
Згідно статті 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Стаття 18 Закону №580-VIII визначає основні обов'язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України , законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Частина перша статті 19 Закону №580-VIII визначає види відповідальності поліцейських. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону № 580-VIII ).
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут ).
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 2 статті 1 вказаного Статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до п.п.1,6 ч.3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 Закону України № 580-VIII, зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч.1 ст. 12 Дисциплінарного статуту ).
Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що для застосування до поліцейського будь якого виду дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку, що призвело до порушення ним службової дисципліни. Такий дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, або у разі невиконання поліцейським конкретних службових обов'язків.
Водночас, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Відповідно до розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Пункт 4 розділу 5 Порядку №893 встановлює, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Суд дійшов до переконання, що, мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника Національної поліції і його ставлення до вчиненого.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних наказів був висновок службового розслідування, який затверджений начальником ГУНП у Львівській області 11.02.2019.
Зі змісту вказаного висновку службового розслідування судом не встановлено вчинення позивачем конкретних дій чи бездіяльності, що містять ознаки дисциплінарного проступку чи свідчать про невиконання ним службових обов'язків. Суд вертає увагу, що у висновку службового розслідування наведено обставини, які встановлені досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42018140000000181 від 05.06.2018 та викладені в повідомленні від 08.01.2019 про підозру позивачу у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 185 Кримінального кодексу України. При цьому, пояснення, які надавались посадовими особами ГУНП у Львівській області та наведені у висновку службового розслідування, також не містять даних про вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Суд зазначає, що наведені в повідомленні про підозру від 08.01.2019 та висновку службового розслідування від 08.02.2019 обставини можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення протиправних дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, були достатніми для відсторонення позивача від посади до завершення досудового розслідування та доведення у встановленому законодавством порядку його вини. Такі обставини, на думку суду, не можуть лягати в основу для висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, оскільки такий висновок напряму пов'язаний з необхідністю їх доведення в межах кримінального провадження. Застосування дисциплінарного стягнення не може ґрунтуватись на припущеннях або недоведених фактах.
Зі змісту оскаржуваного наказу № 577 від 18.02.2019 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Залізничного ВП ГУНП у Львівській області» судом встановлено, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, що полягало в недотриманні норм законодавства, які регламентують діяльність поліції. Однак, ці норми носять загальний характер і визначають обов'язки та правила поведінки поліцейських. Для констатації факту порушення таких норм необхідно вказати на конкретні дії чи бездіяльність, що призвели до їх порушення.
Суд зазначає, що ні у висновку службового розслідування від 11.02.2019 ні в наказі № 577 від 18.02.2019 не вказано обставин (час, місце) і наслідків вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням позивача та його наслідками, не наведено ступеня вини кожної з осіб, відносно яких проводилось службове розслідування, а також мотиви протиправної поведінки позивача і його ставлення до вчиненого.
Отже, суд приходить до переконання, що висновком службового розслідування жодним чином не обґрунтовано, в чому саме проявилося порушення позивачем службової дисципліни та вимог зазначених статей Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в чому проявилося порушення Правил етичної поведінки поліцейських, Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та чим це підтверджується.
Аналізуючи зміст наказу №577 від 18.02.2019 суд встановив, що під вчиненням дисциплінарного проступку, відповідач мав на увазі виключно вчинені позивачем дії, які стали підставою для оголошення йому підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Будь-яких інших підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення оскаржений наказ не містить. Не повідомлено таких фактів представником відповідачів і в судовому засіданні.
Суд звертає увагу відповідача на те, що вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена п.10 ч.1 ст.77 Закону України №580-VIII.
Реалізація дисциплінарного стягнення у формі звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку та вчинення кримінального правопорушення є окремими та різними підставами для звільнення особи зі служби в поліції.
Факт вчинення дисциплінарного проступку та необхідність застосування до поліцейського крайнього заходу впливу (звільнення зі служби) фіксується та обґрунтовується у висновку службового розслідування, за наслідками якого уповноваженою посадовою особою Національної поліції видаються накази про накладення дисциплінарного стягнення та його реалізацію.
Факт вчинення кримінального правопорушення встановлюється у судовому рішенні, постановленому в порядку кримінального судочинства. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічні норми містить стаття 2 Кримінального кодексу України.
Оцінюючи фактичні обставини справи та зміст висновку службового розслідування суд дійшов висновку про те, що відповідач не встановив фактів, які можна було б кваліфікувати як порушення ОСОБА_1 службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку. Тому Закон № 580-VIII передбачає окрему підставу для звільнення з поліції осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, а саме - набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за кримінального правопорушення. Водночас таким ж очевидним є принцип невинуватості особи - вина особи у вчиненні кримінального правопорушення повинна бути доведена в законному порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Рішення суду, вирок відсутній.
Суд вважає, що відповідач вдався до підміни понять та протиправно кваліфікував факт обвинувачення поліцейського у вчиненні кримінального правопорушення як вчинення ним дисциплінарного проступку та підставу для дисциплінарної відповідальності. З огляду на це суд вважає висновки службового розслідування щодо ОСОБА_1 хибними, а рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення на підставі таких хибних висновків - очевидно протиправним.
За таких обставин суд дійшов висновку, що наказ ГУ НП у Львівській області №577 від 18.02.2019 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області», в частині застосування стягнення до позивача, є протиправним та таким, що належить скасувати.
Що стосується наказу по особовому складу №129 о/с, то суд зазначає, що такий наказ винесений відповідачем на реалізацію наказу №577 від 18.02.2019 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області», яким у відповідності до Закону України № 580-VIII, звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного ВП ГУНП у Львівській області, з 28.02.2019.
При прийнятті цього рішення суд враховує, що у разі набрання законної сили судовим рішенням, що встановить вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, ГУНП у Львівській області матиме правові підстави та обов'язок прийняти рішення про звільнення поліцейського на підставі пункту 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 14.03.2018 у справі № 822/1832/16.
Оскільки судовим розглядом встановлено, що наказ №577 від 18.02.2019 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області» є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування стягнення до позивача, відповідно, прийняте на підставі такого наказу рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з 28.02.2019 також є протиправним та підлягає скасуванню.
Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Згідно з частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Оскільки суд вважає протиправним звільнення позивача зі служби в поліції, то ОСОБА_1 підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений. Відповідно до частин другої, третьої статті 77 Закон № 580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби. Згідно з наказом ГУНП у Львівській області № 129о/с від 28.02.2019 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 28.02.2019. Оскільки день звільнення (28.02.2019) є останнім днем служби, позивач підлягає поновленню на службі з 01.03.2019.
Cуд приходить до переконання, що ОСОБА_1 необхідно поновити на посаді поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Пунктом 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
За таких обставин, суд вважає за необхідне допустити постанову до негайного виконання в частині поновлення на посаді.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу частини другої статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказів, поновлення на посаді,- задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області» №577 від 18.02.2019, у частині накладення на поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області по особовому складу №129 о/с від 28.02.2019, у чистині звільнення із служби в поліції поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1
Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 01.03.2019.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору патрульної поліції відділення поліції на станції Львів Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області звернути до негайного виконання.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Н.І.
Повний текст рішення складено та підписано 28 жовтня 2019 року.