справа №1.380.2019.003860
15 жовтня 2019 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого cудді - Сакалоша В.М.,
секретаря судового засідання - Гулкевича В.О.;
за участю: представника позивача Тищук Л.К.,
представника відповідача Чубак Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказу, дій, податкових повідомлень - рішень, вимоги та рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО - П ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому, з врахуванням заяви від 19.08.2019 (вх. №29874) просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДФС у Львівській області №1526 від 12.03.2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ";
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, та дотримання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої було складено Акт від 09.04.2019 року № 550/ 13.7/ НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005361307 від 10.05.2019;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005381307 від 10.05.2019;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005391307 від 10.05.2019;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005411307 від 10.05.2019;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005401307 від 10.05.2019;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005371307 від 10.05.2019;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф - 0012091307 від 12.08.2019 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0012101307 від 12.08.2019 про застосування штрафних санкцій.
Ухвалою судді від 31.07.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
В підготовчому засіданні від 26.09.2019, суд, за клопотанням представника відповідача, керуючись статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про заміну відповідача - Головне управління ДФС у Львівській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області.
В підготовчому засіданні від 26.09.2019, суд, керуючись статтею 49 КАС України, постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність дій податкового органу при призначенні перевірки, зокрема, безпідставне покликання в наказі про призначення перевірки на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Вказує, що оскільки жодного запиту про надання інформації Позивач не отримував, підстав для призначення перевірки не було. Крім того, Позивач не погоджується з висновками акта перевірки на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Позивач зазначає, що в період, який охоплений перевіркою здійснював операції з продажу власного нерухомого майна як фізична особа, а не як фізична - особа підприємець. У зв'язку з цим, вважає висновки податкового органу щодо протиправного не включення до числа видів своєї діяльності КВЕД "68.10" (купівля та продаж власного нерухомого майна) безпідставними. Таким чином, оскільки операції з продажу майна здійснювалися продавцем - фізичною особою, майно якій належало на праві приватної власності, вважає висновки податкового органу щодо заниження обсягу доходу платника єдиного податку за І - й квартал 2016, заниження суми чистого оподаткованого доходу за період з 01.04.2016-31.12.2018 та заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість необґрунтованими. Щодо вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій від 12.08.2019, Позивач наголошує, що вони прийняті на підставі вказаного акта та стосуються тих самих підстав позову.
Відповідач позову не визнав. Подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що перевірка Позивача проведена відповідно до наказу від 12.03.2019 № 1526. В ході перевірки встановлено, що Позивачем впродовж періоду з 01.01.2016 по 31.12.2018 проводилося систематичне будівництво та продаж об'єктів нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень). Згідно інформації ІС "Податковий блок" Позивач протягом першого кварталу 2016 отримав дохід в розмірі 3989700,00 грн., за II - IV квартали 2016 1090491,24 грн., за 2017 рік 14871551,23 грн., за 2018 8778470,28 грн. від продажу власного збудованого нерухомого майна. На думку Відповідача, продаж впродовж періоду, що підлягав перевірці великої кількості об'єктів нерухомого майна є свідченням систематичної діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Таким чином, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення вимог 177.2 статті 177 ПК України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2016 - 2018 роки. Крім того, відповідач наголосив, що оскільки дохід Позивача за 12 місяців перевищив 1000000,00 грн., він був зобов'язаний зареєструватися платником податку на додану вартість. У зв'язку з цим, перевіркою встановлено заниження Позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ та неподання декларації з ПДВ за період з травня по грудень 2016 та 2017 - 2018 роки. Крім того, у зв'язку з встановленим порушенням при нарахуванні та утриманні до бюджету військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Позивачу донараховано військовий збір на суму 15396,23 грн., та єдиний внесок за період з 01.04.2016 по 31.12.2018. Враховуючи виявлені в ході перевірки порушення, Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Позивач подав відповідь на відзив. Наголосив, що не погоджується з висновками податкового органу щодо продажу Позивачем житла на користь інших осіб як операцій із першого постачання житла, по яких має здійснюватися нарахування та сплата податку на додану вартість. Позивач наголошує, що статтею 197 ПК України передбачені операції, які звільнені від сплати ПДВ. До таких операцій, зокрема, належать операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання. Таким чином, оскільки Позивачем здійснюється продаж власного житла на користь інших осіб, то такі операції, на переконання Позивача, не належать до першого постачання житла в розумінні статті 197 ПК України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та заяві про зміну предмета позову, просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ФО-П Радіонов Я.Р. , зареєстрований Стрийським міжрайонним управлінням юстиції, свідоцтво про державну реєстрацію від 04.02.2002 №24170170000001191, перебуває на податковому обліку в Стрийському управлінні ГУ ДФС у Львівській області, податкова адреса (місце проживання): Львівська область , м. Стрий , вул. Зубенка, 7/1 .
В період з 27.03.2019 по 02.04.2019 Головне управління ДФС у Львівській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати всіх передбачених ПК України податків та зборів, за дотриманням іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності, нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
За результатами перевірки складено акт від 09.04.2019 №550/13.7/2857004192.
Перевіркою встановлено такі порушення:
- пунктів 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177, підпункту 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 3267587,40 грн.;
- пункту 181.1 статті 181, 183.4, 183.10 статті 183, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 ПК України, у зв'язку з чим донараховано податок на додану вартість на загальну суму 4949819,00 грн.;
- пункту 201.10 статті 201 в частині відсутності реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість на загальну суму 4725340,07 грн.;
- підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 202.1 статті 202, пункту 203.1 статті 203 ПК України, які полягають у неподанні контролюючому органу податкової декларації по податку на додану вартість за травень - грудень 2016, січень - грудень 2017, січень - грудень 2018, що тягне за собою накладення штрафу;
- пункту 1 частини 4 статті 1, пункту 2, 3, 8, 9 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у зв'язку з чим донараховано внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 308194,92 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 696315,84 грн., за 2017 рік 110539,00 грн., за 2018 рік 137602, 08 грн.;
- підпункту 1.2, 1.3, 1.5, 1.6, 1.61 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у зв'язку з чим донараховано військового збору в сумі 15396,23 грн., з них за 2016 рік 1906,37 грн., за 2017 рік 5825,29 грн., за 2018 рік 7664,57 грн.;
- пункту 292.1, пункту 292.4 статті, абзацу 2 пункту 293.4 статті 293, абзацу 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, у зв'язку з цим донараховано суму податкового зобов'язання по єдиному податку за І квартал 2016 в сумі 554125,24 грн.;
- підпункту 16.1.2 підпункту 16.1 статті 16, пункту "а" пункту 176.1 статті 176, пункту 177.10 статті 177, підпункту 296.1.2 пункту 296.1 статті 296 ПК України за неналежне ведення обліку доходів та в частині неведення обліку доходів та витрат за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року.
22.04.2019 позивач подав заперечення до акта перевірки № 550/13.7/2857004192 від 09.04.2019.
ГУ ДФС у Львівській області надало відповідь від 06.05.2019 №23787/10/13.7, відповідно до якої, залишила заперечення позивача без задоволення.
За наслідками проведеної перевірки та на підставі акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області винесено такі рішення:
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005361307 від 10.05.2019 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 4 084 484,25 грн., з яких 3 267 587,40 грн. - за податковим зобов'язанням та 816 896,85 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005381307 від 10.05.2019 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 19 245,29 грн., з яких 15 396,23 грн. - за податковим зобов'язанням та 3 849,06 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005391307 від 10.05.2019 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 6 187 273,75 грн., з яких 4 949 819,00 грн. - за податковим зобов'язанням та 1 237 454,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005411307 від 10.05.2019 року про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку на 680 156,55 грн., з яких 544 125,24 грн. - за податковим зобов'язанням та 136 031,31 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005401307 від 10.05.2019 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 5 440,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005371307 від 10.05.2019 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 680,00 грн.;
- вимога Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф - 000005341307 від 10.05.2019 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 308194,92 грн.;
- рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0005351307 від 10.05.2019 про застосування штрафних санкцій з донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано до ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 54810,36 грн.
Не погоджуючись із винесеними рішеннями та вимогою, позивач 20.05.2019 подав скаргу до ДФС України.
20.06.2019 ДФС винесла рішення про результати розгляду скарги №28300/6/99-99-11-05-0225. За результатами розгляду скарги, ДФС України дійшла висновку задовольнити вимоги скарги частково, а саме вирішила вимогу №Ф - 000005341307 від 10.05.2019 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску та рішення №0005351307 від 10.05.2019 про застосування штрафних санкцій з донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску скасувати та вважати відкликаними з дня прийняття. Крім того, зобов'язала ГУ ДФС у Львівській області винести та направити нові вимогу та рішення.
15.07.2019 ДФС України винесла рішення про результати розгляду скарги позивача від 20.05.2019, зокрема, щодо оскарження податкових повідомлень - рішень від 10.05.2019 №0005361307, 30005381307, №0005391307, №0005411307, № 0005401307 та № 0005371307. Відповідно до вказаного рішення, ДФС України залишила скаргу в цій частині без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.
12.08.2019 головне управління ДФС у Львівській області винесло вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф - 0012091307 від 12.08.2019 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 308194,92 грн. та рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0012101307 від 12.08.2019 про застосування штрафних санкцій з донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано до ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 54810,36 грн.
Вказані рішення та вимога надійшли на адресу позивача 16.08.2019.
Не погоджуючись із наказом та діями відповідача при проведенні перевірки та рішеннями, прийнятими за результатами перевірки, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд при вирішенні адміністративної справи виходив з наступного.
Відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з підпункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПК України.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
У підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 ст. 78 ПК України).
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені статтею 79 ПК України.
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (пункту 42.2 статті 42 ПК України).
Отже, законодавством регламентовано чіткі підстави для призначення позапланової невиїзної документальної перевірки, які мають бути зазначені у відповідному наказі податкового органу про призначення такої перевірки і наявність яких обумовлює законність її проведення.
Судом встановлено, що в оскаржуваному наказі ГУ ДФС у Львівській області №1526 від 12.03.2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 " податковий орган посилається на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а саме отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Представник відповідача наголошував, що ГУ ДФС у Львівській області скеровувало позивачу письмовий запит "Про надання інформації та її документального підтвердження" від 24.01.2019 №3395/10/13.7-10, на який відповіді від Позивача не надходило.
Водночас, як зазначив позивач у позовній заяві, запиту, у якому б зазначаються про порушення Позивачем валютного, податкового та іншого законодавства та іншого неврегульованого ПК України на адресу ОСОБА_1 не надходило.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу позивача надходив лист №3395/10/13.7-10 від 24.01.2019 "Про надання інформації та її документальне ідтвердження", в якому зазначено, що на підставі підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 73.3.1 пункту 73.1 статті 73 ПК України, позивач зобов'язаний надати інформацію про оподаткування доходів, отриманих від відчуження об'єктів нерухомості, в яких фізична особа - підприємець та/або фізична особа ОСОБА_1 виступав забудовником за період з 01.01.2013 по 31.12.2017.
Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин у випадку, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вказаним пунктом також передбачено підставу для звільнення від обов'язку надавати відповідь на запит, який складено з порушенням вищенаведених вимог.
Як вбачається зі змісту вищезазначеного запиту від 24.01.2019 №3395/10/13.7-10 "Про надання інформації та її документального підтвердження", підставою для його направлення стало надходження листа департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС України щодо можливості ухилення від сплати належних платежів платниками податків - фізичними особами, які систематично здійснюють реєстрацію/перереєстрацію об'єктів житлової нерухомості. У зв'язку з цим, на підставі підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 73.3.1 пункту 73.1 статті 73 ПК України, запропоновано позивачу надати інформацію про оподаткування доходів, отриманих від відчуження об'єктів нерухомості, в яких фізична особа - підприємець та/або фізична особа ОСОБА_1 виступав забудовником за період з 01.01.2013 по 31.12.2017.
У вказаному запиті також зазначалося про необхідність надання інформації про підстави набуття у власність об'єктів первинної нерухомості (майнових прав), земельних ділянок, документальне підтвердження повноти декларування та сплати податків щодо фактів відчуження вищезазначених об'єктів.
Проаналізувавши вказаний запит на відповідність вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України, суд зазначає, що такий не містить конкретних підстав для отримання податковим органом інформації у контексті походження та змісту податкової інформації, на підставі якої податковий орган дійшов висновку про можливі порушення позивачем вимог податкового законодавства, не вказано, за результатами аналізу якої саме інформації та в який спосіб отримані відомості про можливі порушення позивачем вимог податкового законодавства, і взагалі не наведено, які конкретні факти свідчать про порушення податкового законодавства.
За таких обставин, суд погоджується з доводами представника позивача, що запит контролюючого органу складений без достатніх правових підстав та без посилань на конкретні порушення чинного законодавства, які б потребували призначення перевірки для їх дослідження.
Отже, оскільки запит складено з порушенням вимог, визначених в пункті 73.3 статті 73 ПК України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Таким чином, позивач був звільнений від обов'язку надавати пояснення та документи на запит від 24.01.2019 №3395/10/13.7-10 "Про надання інформації та її документального підтвердження", тому у відповідача були відсутні законодавчо визначені підстави для призначення документальної позапланової перевірки ОСОБА_1 відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Враховуючи наведене, наказ №1526 від 12.03.2019 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, суд звертає увагу, що норми, які регулюють порядок та підстави проведення документальних невиїзних перевірок, не передбачають процедури допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Такі перевірки здійснюються без обов'язкової участі платника податків, через що платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення. Тому питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки має вирішуватись судом незалежно від того, чи відбулася така перевірка на час розгляду справи.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 820/19845/14.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій ГУ ДФС у Львівській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, та дотримання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, за результатами якої було складено Акт від 09.04.2019 року № 550/ 13.7/ НОМЕР_1 , суд вважає, що дана вимога також підлягає задоволенню, оскільки є похідною від попередньої.
Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень від 10.05.2019 №0005361307, №0005381307, №0005391307, №0005411307, №0005401307, №0005371307, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф - 0012091307 від 12.08.2019 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску та рішення №0012101307 від 12.08.2019 про застосування штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення - рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, для надсилання (вручення) податкових повідомлень -рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 ПК України, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень - рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв'язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16.02.2016 року (справа №826/12651/14), від 27.01.2015 року (справа №21-425а14) та у постанові Верховного Суду від 17.03.2018 року (справа №1570/7146/12).
Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийняті за її результатами акти індивідуальної дії підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Суд наголошує, що підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 10.05.2019 №№0005361307, №0005381307, №0005391307, №0005411307, №0005401307, №0005371307, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф - 0012091307 від 12.08.2019 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску та рішення №0012101307 від 12.08.2019 про застосування штрафних санкцій, був наказ відповідача №1526 від 12.03.2019 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ", який визнано незаконним та скасовано, а дії відповідача щодо проведення самої перевірки визнано протиправними.
Оскаржувані податкові повідомлення - рішення, вимога та рішення про застосування фінансових санкцій прийняті на підставі висновків перевірки, що викладені в акті від 09.04.2019 №550/13.7/2857004192.
Враховуючи те, що вищевказаний наказ про призначення перевірки та дії службових осіб відповідача щодо проведення перевірки визнані судом протиправними, як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не може має юридичної значимості.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про те, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконним і прийнятих за результатами такої перевірки рішень.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.02.2019 у справі №807/242/14.
Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача щодо незаконності проведеної перевірки і як наслідок, протиправності рішень, які прийняті на підставі висновків такої перевірки.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що відповідач в ході розгляду вказаної справи не довів обґрунтованості призначення перевірки, законності дій службових осіб відповідача під час проведення перевірки та як наслідок, правомірності рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані наказ, дії відповідача та рішення, які були прийняті за результатами проведеної перевірки є протиправними, а тому підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДФС у Львівській області №1526 від 12.03.2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ".
Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, та дотримання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої було складено Акт від 09.04.2019 року № 550/ 13.7/2857004192.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 10.05.2019 №0005361307.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 10.05.2019 №0005381307.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 10.05.2019 №0005391307.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 10.05.2019 №0005411307.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 10.05.2019 №0005401307.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 10.05.2019 №0005371307.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.08.2019 №Ф - 0012091307.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 12.08.2019 №0012101307.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 13447 (тринадцять тисяч чотириста сорок сім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено 25.10.2019.
Суддя В.М. Сакалош