Іменем України
23 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3171/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Смішливої Т.В.
за участю секретаря судового засідання - Чепурової К.В.,
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Татаринової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Луганського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області про визнання протиправними та скасування актів розслідування нещасного випадку, зобов'язання вчинити певні дії,-
18 липня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Луганській області, Департаменту державного майна та ресурсів МВС України відділу державного нагляду за охоронною праці ДДМР МВС України, Головного управління національної поліції у Луганській області УМВС України в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати акт за формою НТ* №8 про нещасний випадок невиробничого характеру від 31.08.2018 та акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 31.08.2018, складені Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області, що стався в липні 2014 року з ОСОБА_2 , за висновком котрих нещасний випадок стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
- зобов'язати Ліквідаційну комісію ГУМВС України у Луганській області провести розслідування нещасного випадку, що стався в липні 2014 року з ОСОБА_2 та скласти за його результатами акти з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 № 1346, а саме: за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
В обґрунтування уточнених позовної заяви позивач зазначила, що в січні 2019 року ліквідаційна комісія ГУМВСУ у Луганській області спеціального розслідування надала позивачу акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 8 від 31.08.2018 (форма НТ*), та акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з начальником Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області підполковником міліції ОСОБА_2 за формою Н-5* від 31.08.2018.
Згідно наданих актів ліквідаційна комісія прийшла до висновку, що в липні 2014 року з начальником Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області підполковником міліції ОСОБА_2 стався нещасний випадок в період проходження служби за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків. Позивач не погодилась висновками комісії ГУМВСУ у Луганській області та вважає, що висновок є необґрунтованим, а складені Ліквідаційною комісією акти не враховують всіх обставин, та подій які трапилися у липні 2014 року. Тому вона звернулася до Ліквідаційної комісії із заявою про перегляд актів, однак відповідач листом № ВДЗ/114 від 22.04.2019 відмовив в перегляді актів, мотивувавши тім що на даний час жодній особі у кримінальній справі не повідомлено про підозру, а досудове розслідування у кримінальному проваджені триває. Отже, Ліквідаційна комісія не має можливості визначити, що нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
19 серпня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду через канцелярію надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 64-66).
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивач посилається на Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах МВС України, затверджений наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 (далі по тексту - Порядок від 27.12.2002 № 1346) і на єдину підставу для скасування акту за формою НТ* № 8 про нещасний випадок від 31.08.2018 та акту спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 31.08.2018, складені Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області за фактом нещасного випадку, що стався в липні 2014 року з ОСОБА_2 , а саме «не застосування ГУМВС України у Луганській області абзацу 1 п. 3.10 Порядку від 27.12.2002 № 1346, відповідно до якого комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, якщо він стався в період проходження служби внаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби)» та «необґрунтоване застосування ГУМВС України у Луганській області до нещасного випадку, що стався зі ОСОБА_2 положень п. 3.11 Порядку від 27.12.2002 № 1346, у якому наведено перелік випадків, за яких комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків».
ГУМВС України у Луганській області зазначає, що обов'язковими умовами для застосування абзацу 1 п. 3.10 Порядку від 27.12.2002 № 1346, відповідно до якого комісія з розслідування також визнає, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, якщо він стався в період проходження служби внаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби) є: (1) встановлення особи правопорушника (злочинця), який вчинив безпосередній вплив на працівника; (2) наявність мотиву суб'єктивної сторони складу правопорушення (злочину) в формі помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби.
На сьогодні (відповідно до матеріалів спеціального розслідування вказаного нещасного випадку) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014130330001045 від 13.07.2014 за фактом незаконного позбавлення волі та вбивства працівників Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області підполковника міліції ОСОБА_2 та старшини ОСОБА_3 , а також незаконного заволодіння транспортним засобом, яким останні пересувалися, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 289 КК України, у якому жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень. Тобто, на даний час не встановлено особу злочинця, який вчинив безпосередній вплив на ОСОБА_2 та мотиви вчинення злочинів, які є обов'язковими умовами для застосування абзацу 1 п. 3.10 Порядку від 27.12.2002 № 1346 до спірних правовідносин.
При проведенні спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з начальником Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області підполковником міліції ОСОБА_2 у липні 2014 року, не було встановлено випадків (перелік яких є вичерпним), передбачених п. 3.9 та п. 3.10 Порядку від 27.12.2002 № 1346, за яких комісія з розслідування нещасного випадку визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків».
ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганський області позовні вимоги позивача не визнає та вважає такими, що не підлягають задоволенню.
23 серпня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду через канцелярію надійшла відповідь на відзив в обґрунтування якої позивач зазначає наступне.
Так, в п. 3.10 Порядку від 27.12.2002 № 1346 вказується, що комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правок о рушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо). У даному пункті перелік для розгляду обставин незачинений та не є остаточним. В той час, як п. 3.11 являється закритим, та іншого не дозволяє. Відповідач надав до відзиву додаток, із я кого слідує, що Департамент державного майна та ресурсів за підписом начальника відділу державного нагляду за охороною праці №25/5-611 від 05.03.2019 вважає можливим проведення повторного спеціального розслідування смертельного нещасного випадку.
Незважаючи на це ліквідаційна комісія в проведенні повторного розслідування відмовила. Відзив відповідача не містить ні яких доказів, що загиблий ОСОБА_2 їхав до батьків. Позивач підтримує свої позовні вимоги та просить задовольнити їх повністю (арк. спр. 106-108).
05 вересня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду через канцелярію відповідачем подано заперечення (арк. спр. 159-163), в яких останній просить суд відмовити у задоволені позову у зв'язку з необґрунтованістю.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 19 серпня 2019 року. (арк. спр. 1-2).
19 серпня 2019 року оголошену перерву по справі до 11 вересня 2019 року (арк. спр. 102).
11 вересня 2019 року оголошену перерву по справі до 24 вересня 2019 року (арк. спр. 166).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 жовтня 2019 року (арк. спр. 173-174).
26 вересня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про закриття провадження у справі (арк. спр. 177)
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року призначено судове засідання для розгляду заяви про закриття провадження у справі на 27 вересня 2019 року (арк. спр. 178).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного 27 вересня 2019 року відмовлено у задоволені клопотання про закриття провадження у справі (арк. спр. 185)
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснекння, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача проти позову заперечував, надавши пояснення, аналогічні зазначеним у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого.
Судом встановлено, що підполковник міліції ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в ОВС України з 25.09.1996, на посаді начальника Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області перебував з 10.04.2014.
Листом № 51/4/7800 від 29.08.2014 слідчим відділом Рубіжанського МВ ГУМВС України в Луганській області повідомлено позивача про те, що слідчим відділом проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом зникнення 10.07.2014 ОСОБА_2 (арк. спр. 111).
Згідно довідки по кримінальному провадженню за фактом умисного вбивства начальника Рубіжанського МВ ГУМВС ОСОБА_2 , під час проведення досудового розслідування виявлено людські рештки, які за висновками експертного дослідження належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. спр. 73-75, 145).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області 26.07.2017, ОСОБА_2 помер у липні 2014 року (арк. спр. 10, 58, 77, 130).
Наказом ГУМВС України у Луганській області від 17.08.2017 № 9 о/с «По особовому складу» ОСОБА_2 , начальника Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області, виключено з кадрів Міністерства внутрішніх справ у зв'язку зі смертю з 15.07.2014 (арк. спр. 78, 110, 131).
Наказом № 13 від 13.08.2018 «Про розслідування нещасного випадку, який стався із співробітником ГУМВС України у Луганській області», створено комісію з метою встановлення обставин і причин, що призвели до смертельного нещасного випадку, який стався з начальником Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_2 , а також доручено комісії скласти акти про результати розслідування в порядку, встановленому законодавством (арк. спр. 134).
Згідно акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з начальником Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області підполковником міліції ОСОБА_2 (пропав безвісті 10.07.2014 року ) форми Н-5* та акту № 8 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* від 31.08.2018, затвердженого головою ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Луганській області ОСОБА_4 , розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 зник 10.07.2014 в наслідок протиправних дій інших осіб, причини смерті не встановлені у зв'язку з вираженим скелетуванням трупа. Остаточну кваліфікацію смертельного нещасного випадку, що стався з начальником Рубіжанського МВ ГУМВСУ у Луганській області підполковником міліції ОСОБА_2 можливо провести за результатами досудового розслідування військової прокуратури сил АТО за кримінальним провадженням № 12014130330001045 від 13.07.2014 після встановлення всіх обставин подій. (арк. спр. 11-21, 36-46, 81-86, 135-140).
Копії зазначених актів направлено позивачу листом № 8/ЛК від 04.12.2018 (арк. спр. 143).
Листом № ВДЗ/195 від 12.12.2018 відповідач звернувся до Військової прокуратури об'єднаних сил з проханням надати інформацію з матеріалів досудового розслідування щодо встановлених обставин зникнення та загибелі колишнього начальника Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_2 (арк. спр. 144).
Військова прокуратура об'єднаних сил листом № 04-26вих19 від 23.01.2019 повідомила відповідача, що смерть ОСОБА_2 могла настати внаслідок травми грудної клітки, яка супроводжувалась переломами ребер та розвитком травматичного пневмотораску, 14 липня 2014 року (арк. спр. 145).
Листом № ВДЗ/20 від 01.02.2019 відповідач звернувся до Департаменту державного майна та ресурсів МВС України за роз'ясненнями щодо можливості проведення перекваліфікації смертельного нещасного випадку, що стався зі ОСОБА_2 (арк. спр. 146).
Відповідно до висновку (додаток до листа ДДМР від 05.03.2019 № 25/5-611) від 01.03.2019 повідомлено відповідача про можливість проведення повторного спеціального розслідування смертельного нещасного випадку стосовно ОСОБА_2 (арк. спр. 148).
Листом № ВДЗ/114 від 22.04.2019 відповідачем повідомлено позивача про те, що повторне розслідування та остаточна кваліфікація смертельного нещасного випадку, що стався з начальником Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_2 може бути проведено після встановлення всіх обставин подій (арк. спр. 155).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ (надалі - Закон № 2694) охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до статті 14 вказаного Закону працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Приписами статті 22 Закону № 2694 встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 27 грудня 2002 року за №1346 (далі - Порядок № 1346).
Згідно пункту 2.1. Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Пунктом 2.2. Порядку № 1346 встановлено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Пунктом 2.3 Порядку № 1346 встановлено, що випадки зникнення працівника під час виконання службових (посадових) обов'язків розслідуються відповідно до цього Порядку. Якщо комісія з розслідування, виходячи з конкретних обставин, дійде висновку, що зникнення працівника пов'язане з можливістю нещасного випадку під час виконання службових (посадових) обов'язків, акт спеціального розслідування з такими висновками комісії видається сім'ї цього працівника або особі, яка представляє його інтереси, для звернення до суду із заявою про оголошення працівника померлим. Після оголошення судом працівника померлим керівник зобов'язаний відповідно до акта спеціального розслідування визнати цей нещасний випадок пов'язаним з виконанням службових (посадових) обов'язків, скласти акт за формою Н-1* і взяти цей випадок на облік.
Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 1346, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ*.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку № 1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Приписами пункту 3.2 Порядку № 1346 встановлено, що керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний: - терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально - профілактичного закладу; - повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України; - зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків. У разі нещасного випадку (у тому числі поранення) з працівником головного управління, самостійного управління, департаменту чи відділу центрального апарату МВС, підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в м. Києві, керівник зобов'язаний повідомити про це відділ державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС.
Відповідно пункту 3.5 Порядку № 1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).
Згідно із пунктом 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: - обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; - визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; - з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; - визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); - скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
З аналізу наведених положень Порядку № 1346 вбачається, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є, зокрема, випадки смерті в підрозділі.
Пунктом 3.9 Порядку № 1346 встановлено, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час:- припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; - вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку; - несення постової чи патрульної служби; - виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; - виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; - проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; - проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; - прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Згідно з пунктом 3.10 Порядку № 1346 комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: - безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); - спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; - травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); - раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; - в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
За приписами пункту 3.11 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: - за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків; - унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; - під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; - у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
За приписами пункту 3.15 Порядку № 1346, затверджені акти Н-1* (НТ*) разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5* не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування видаються потерпілому або його довіреній особі, а також надсилаються: - керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підрозділу разом з першими примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) та всіма іншими матеріалами розслідування; - керівнику відповідної служби державного нагляду за охороною праці МВС, ГУМВС, УМВС разом з примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) і копіями всіх матеріалів розслідування; - органу, до сфери управління якого належить підрозділ, - акти розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*); - до особової справи потерпілого - акт Н-1* (НТ*).
На вимогу потерпілого керівник зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.
За приписами пункту 4.1 Порядку № 1346, спеціальному розслідуванню підлягають: - випадки загибелі працівників; - групові нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я; - випадки смерті в підрозділі; - випадки зникнення працівників; - нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України).
Згідно пунктів 4.5, 4.6 Порядку № 1346 спеціальне розслідування нещасних випадків (у тому числі поранень) проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений керівником органу, який призначив розслідування. За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5*, а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).
В оскаржуваному акті розслідування нещасного випадку, з посиланням на матеріали кримінального провадження, зазначено, що комісії не вдалося чітко встановити обставини і причини загибелі підполковника міліції ОСОБА_2 , при цьому, жодних обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 Порядку № 1346 і не пов'язані з виконанням службових обов'язків не зазначено та не наведено обґрунтування.
В той же час, причинно-наслідкового зв'язку між відомостями, зазначеними в акті та загибеллю підполковника міліції ОСОБА_2 комісія не навела.
Крім того, відповідачем в порушення п. 3.15, Порядку № 1346 та пункту 4.14 не видано своєчасно позивачу зазначені акти, підтвердження своєчасного надіслання позивачу вказаних актів суду також не надано.
Суд вважає, що при проведенні розслідування відповідач не довів існування передбачених пунктом 3.11 Порядку № 1346 умов, за яких нещасний випадок визнається таким, що трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Оглядом акту за формою Н-5* від 31.08.2018, встановлено, що відповідачем не зазначено період проведення спеціального розслідування.
Суд зазначає, що про факт зникнення ОСОБА_2 відповідач дізнався 13.07.2014, що підтверджується листом № 51/4/7800 від 29.08.2014 (арк. спр. 111), тобто майже за 4 роки до складання та підписання наказу про створення комісії (13.08.2018).
Крім того, слід зазначити, що відповідач прийшов до висновку, викладеного в акті за формою Н-5* та формою НТ*, на підставі довідки по кримінальному провадженню №12014130330001045 від 13.07.2014, листів Військової прокуратури, які мають інформаційний характер.
За встановлених обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання протиправними та скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з начальником Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області підполковником міліції ОСОБА_2 (пропав безвісті 10.07.2014 року) за формою Н-5* від 31.08.2018 та акту № 8 про нещасний випадок невиробничого характеру від 31.08.2018 за формою НТ* як такого, що складений за результатами проведене неповно і не всебічно.
Що стосується вимог позивача щодо зобов'язання відповідача провести розслідування нещасного випадку, що стався в липні 2014 року з ОСОБА_2 та скласти за його результатами акти з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 № 1346, а саме: за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків, суд зазначає таке.
З урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття актів щодо нещасних випадків в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача повторно провести розслідування нещасного випадку що стався з начальником Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області підполковником міліції Шпаком Дмитром Григоровичем відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновку суду.
Крім того, вимога позивача про зобов'язання відповідача скласти нові акти не є захистом порушеного права, а суд не може захистити права та обов'язки позивача на майбутнє.
З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 803,00 грн, що підтверджено квитанцією № 31 від 18.07.2019. (арк.спр. 3).
З огляду на встановлені обставини, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача та роз'яснює позивачу право на звернення до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 34,60 грн..
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з начальником Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області підполковником міліції ОСОБА_2 (пропав безвісті 10.07.2014 ), складений Комісією ГУМВС України у Луганській області за формою Н-5* від 31.08.2018.
Визнати протиправним та скасувати акт Комісії ГУМВС України у Луганській області за формою НТ* від 31.08.2018 № 8 про те, що смерть начальника Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області підполковника міліції ОСОБА_2 настала в результаті нещасного випадку, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Зобов'язати Ліквідаційну комісію ГУМВС України у Луганській області повторно провести розслідування нещасного випадку що стався з начальником Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області підполковником міліції ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області (місцезнаходження: 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 16, ЄДРПОУ 40108845) судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України рішення складено у повному обсязі 28 жовтня 2019 року.
Суддя Т.В. Смішлива