про залишення позовної заяви без руху
28 жовтня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/4639/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу від 07 червня 2019 року ВП № 57668268,
24 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу від 07 червня 2019 року ВП № 57668268.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Згідно з частиною п'ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Оглядом позовної заяви встановлено, що позивачем заявлені такі клопотання: про поновлення процесуальних строків, про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).
Приймаючи рішення про звільнення від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.
Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту “b” пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов'язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України “Про судовий збір”, які набули чинності від 1 вересня 2015 року.
Зміни до Закону України “Про судовий збір”, які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України “Про судовий збір” кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо: звернення до відповідних органів з запитом на фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору; отримання відмови у виділенні грошових коштів на відповідні цілі; можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.
Обмежене фінансування бюджетної установи, що діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України “Про судовий збір” визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною першої статті 3 Закону України “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1921,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, враховуючи ціну позову, заявлену позивачем до стягнення в загальному розмірі 5100,00 грн, ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому за подання даної позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: Отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA838999980000034312206084029, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Щодо заяви про поновлення процесуальних строків, суд зазначає.
В обґрунтування заяви про поновлення процесуальних строків позивачем зазначено, що до суду 20 червня 2019 року подавалась позовна заява про скасування постанови про накладення штрафу в строк передбачений законом. Проте за відсутності коштів на сплату судового збору, позовну заяву повернуто.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин першої та другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З позову вбачається, що позивач просить суд скасувати постанову про накладення штрафу, ВП № 57668268 від 07 червня 2019 року.
Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що постанову про накладення штрафу ВП № 57668268 від 07 червня 2019 року позивачем отримано відповідно до штемпелю - 13 червня 2019 року за вх. № 1360/01-29.
21 червня 2019 року позивач звернувся до суду, що підтверджено штемпелем - 21 червня 2019 року за вх. № 33147/2019.
Ухвалою суду від 06 серпня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу та отримано останнім 13 серпня 2019 року за вх. № 1892/01-29.
Заява про поновлення процесуальних строків обґрунтована тим, що раніше позивач звертався до суду та відсутності коштів на сплату судового збору, однак жодного обґрунтування щодо неможливості звернення до суду з 13 серпня 2019 року по 23 жовтня 2019 року позивачем не надано. З урахуванням викладеного, заяву про поновлення процесуальних строків суд вважає необґрунтованою.
Зазначений недолік може бути усунений шляхом подання нової заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням статей 160, 161 КАС України, з власним письмовим підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяТ.В. Смішлива