Справа № 143/1130/19
Іменем України
25 жовтня 2019 року Погребищенський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Марченко Л. В.,
з участю секретаря Мельніченко Т. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Погребище справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліщуна Богдана Валерійовича , поліцейського відділу СРПП №2 Липовецького ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Встановив:
01 жовтня 2019 року до суду подано позовну заяву, згідно з якою ОСОБА_1 оскаржив постанову поліцейського відділу СРПП №2 Липовецького ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Ліщуна Б.В. серії ДПО18 №183844 від 09.09.2019 про накладення на нього штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст.121 КУпАП, в якій зазначено, що 09.09.2019 о 20 год. 30 хв. в смт. Турбів Липовецького району Вінницької області по вул. Маяковського, він керував автомобілем «ВАЗ 21104», д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП.
Вказану постанову позивач вважає такою, що винесена всупереч вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому підлягає скасуванню.
Свої вимоги мотивував тим, 09.09.2019 о 20 год. 30 хв. він рухався на автомобілі «ВАЗ 21104», д.н.з. НОМЕР_1 , в смт. Турбів Липовецького району Вінницької області по вул. Маяковського. Перед початком руху, позивач перевірив технічну справність основних елементів авто: коліс, шин, гальмівної системи, рульового керування, двигуна та світлових приладів. Всі вузли та агрегати на момент перевірки були в справному стані. Під час руху він не зупинявся, оскільки не було потреби, а тому не помітив факт того, що на автомобілі не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла. Після зупинки автомобіля поліцейським відділу СРПП 32 Липовецького ВП Немирівського ВП Ліщуном Б.В. позивач пояснив, що не бачив технічну несправність автомобіля, однак, не зважаючи на пояснення, поліцейський відразу виніс постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення, не дотримавшись вимог закону та розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, чим суттєво порушив права позивача, зокрема не з'ясувавши, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини які пом'якшують і обтяжують відповідальність а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Рішення було прийняте без будь-якого розгляду.
Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський відділу СРПП №2 Липовецького ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Ліщуном Б.В. не надав можливості скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі та проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливив виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, чим поліцейським відділу СРПП №2 Липовецького ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Ліщуном Б.В. було грубо порушено норми КУпАП.
Також позивач зауважив, що оскаржувану постанову він отримав поштою 13.09.2019, однак у зв'язку з погіршенням стану свого здоров'я був змушений звернутись до лікаря та з 18.09.2019 по 25.09.2019 перебував на стаціонарному лікуванні в Вінницькій центральній районній клінічній лікарні, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. Відтак, вважає, що процесуальний строк ним пропущений з поважних причин та просить суд його поновити.
Позивач в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити (а.с. 15).
Відповідач до суду не з'явився, не повідомляючи про причини неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений завчасно, у встановленому законом порядку (а.с. 14).
Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що 09.09.2019 о 20 год. 30 хв. в смт. Турбів Липовецького району Вінницької області по вул. Маяковського, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21104», д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби. Однак, незважаючи на пояснення ОСОБА_1 про те, що він перед початком руху перевірив технічну справність основних елементів авто та всі вузли та агрегати на момент перевірки були в справному стані та лампа перегоріла вже під час руху, без допиту свідків, дослідження матеріалів зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, дослідження інших доказів, виніс на місці зупинки транспортного засобу постанову серії ДПО18 №183844 від 09.09.2019 про накладення на нього штрафу в розмірі 340 гривень грн. за ч.1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ч.1 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
У п. 31.5 Правил дорожнього руху зазначено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 (п.п. в п. 31.4.3. - не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла) цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що належними доказами можуть бути також пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи в сукупності усі досліджені докази та враховуючи пояснення позивача про відсутність в його діянні події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд дійшов висновку, що доводи позивача про неправомірність та необґрунтованість складення у відношенні позивача відповідачем оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення знайшли своє підтвердження.
Крім того, скасовуючи постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд виходить з того, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі № 1-11/2015 за конституційним поданням уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складення протоколу про адміністративні правопорушення та розгляд уповноваженим органом справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Як зазначає Конституційний суд, аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстави для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення відсутні, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", яке вживається у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься у положеннях частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке вживається в положеннях частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, КУпАП визначені правопорушення, які не потребують довготривалої процедури, але цей перелік є вичерпний, коли особу можна притягти до адміністративної відповідальності безпосередньо на місці вчинення адміністративного правопорушення. В усіх інших випадках, як і в даному випадку, співробітник поліції зобов'язаний скласти протокол, опитати свідків, отримати пояснення від особи, яку притягують до відповідальності, та направити такий протокол уповноваженому органу, де у відділенні поліції уповноважений співробітник з дотриманням вимог КУпАП зобов'язаний розглянути протокол та винести постанову у справі про адміністративне правопорушення, забезпечивши при цьому особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, можливість реалізувати права гарантовані їй статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, вимоги Конституції України поліцейським Ліщуном Б.В. при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, дотримані не були.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 заперечував винність у вчиненні правопорушення, а в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б спростовували його пояснення, то постанову поліцейського відділу СРПП 32 Липовецького ВП Немирівського ВП Ліщуна Б.В. серії ДПО18 №183844 від 09.09.2019 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за ч.1 ст.121 КУпАП необхідно визнати протиправною і її скасувати, а провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Суд також звертає увагу, що вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення поліцейський, в порушення вимог ст. ст. 33, 280 КУпАП, не з'ясував характер вчиненого діяння, дані про особу ОСОБА_1 його майновий стан, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що є самостійною підставою для скасування постанови.
Крім того, враховуючи той факт, що постанову позивач отримав поштою 13.09.2019, однак у зв'язку з погіршенням стану здоров'я був змушений звернутись до лікаря та з 18.09.2019 по 25.09.2019 перебував на стаціонарному лікуванні в Вінницькій центральній районній клінічній лікарні, суд вважає, що процесуальний строк пропущений з поважних причин, а відтак його слід поновити.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 244, 246, 268, 286 КАС України, суд, -
Ухвалив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк для оскарження постанови поліцейського відділу СРПП 32 Липовецького ВП Немирівського ВП Ліщуна Б.В. серії ДПО18 №183844 від 09.09.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст.121 КУпАП.
Визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського відділу СРПП 32 Липовецького ВП Немирівського ВП Ліщуна Б.В. серії ДПО18 №183844 від 09.09.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за ч.1 ст.121 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП провадженням закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя