Справа № 132/2662/19
Провадження № 2/132/591/19
Іменем України
03.10.2019 м. Калинівка
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді СЄЛІНА Є.В.,
при секретарі - ПІДГЕРСЬКІЙ О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
24.07.2019р. до суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , де просить визнати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 . В обґрунтування цієї вимоги зазначив, що одночасно із третіми особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , в якому були зареєстровані та проживали відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які з 2001 року у даному житловому приміщенні не проживають, а тому втратили право на його користування.
Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, у поданій письмовій заяві просить справу розглянути за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.
Відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, у поданих заявах просять справу розглянути за їх відсутності, позов визнають, не заперечують проти його задоволення.
Треті особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, у поданих заявах просять справу розглянути за їх відсутності, позов підтримують, та просять його задовольнити.
За наявності існуючих умов, передбачених в ч.2 ст.247 ЦПК України, які підтверджені наявними в справі доказами, суд ухвалив: провести розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав:
Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 та треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого 15.12.1998р. Виконкомом Калинівської міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження (наказу) від 14.12.1998р. НОМЕР_1, та зареєстрованого 18.12.1998р. в КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» за реєстровим номером 124/212, є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Житловик» Калинівської міської ради Вінницької області № 134967 від 23.07.2019р., у цьому житловому приміщенні в передбаченому законом порядку зареєстровані в якості членів сім'ї власника (співвласника, наймача) житла, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (онук) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (онук).
Факт не проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період з 2001 року по теперішній час за вказаною адресою, підтверджується письмовим актом обстеження житлово-побутових умов від 23.07.2019р. КП «Житловик» Калинівської міськради.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Також права власника житлового приміщення визначені ст. 150 Житлового Кодексу Української РСР.
Зокрема, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно із ст. 156 Житлового Кодексу Української РСР, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Виходячи з норм діючого законодавства, враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_3 , не є співвласником спірного житла, добровільно покинув квартиру АДРЕСА_1 , виїхавши на територію Російської Федерації, де 19.09.2008р. зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (довідка від 23.05.2018р.), суд вважає, що останній втратив право на користування спірним житлом, оскільки не проживає в ньому без поважних причин понад один рік.
Відповідачем ОСОБА_3 не надано доказів відносно створення позивачем перешкод для його законного користування спірним житлом. З позовами про усунення перешкод в користуванні житлом, про вселення чи з будь-яким іншим позовом, спрямованим на захист свого права, відповідач не звертався.
За таких підстав, заявлення вимоги про визнання відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житлом, є належним способом захисту прав позивача, а тому вона підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою та такою, що ґрунтується на законі.
Відносно позовної вимоги в частині визнання втратившим право користування житлом відповідача ОСОБА_2 , який є співвласником спірного житла, то в цій частині позивачу необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав:
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Положеннями статті 321 ЦК України встановлено принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина перша статті 319 ЦК України).
Норми статті 346 ЦК України передбачають підстави для припинення права власності, зокрема право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.
Частина 2 статті 405 ЦК України не передбачає можливості позбавлення права користування квартирою особи, яка є її співвласником. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про припинення права власності ОСОБА_2 на вказану квартиру.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки визнання відповідачем ОСОБА_2 цивільного позову в частині визнання його таким, що втратив право користування на належне йому майно, суперечить вимогам закону, підстав для задоволення позову в цій частині, виходячи лише з позиції останнього, не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 319, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 150, 156 ЖК України, ст.ст.12, 80, 81, 82, 200, 206, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого 15.12.1998р. Виконкомом Калинівської міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження (наказу) від 14.12.1998р. НОМЕР_1, та зареєстрованого 18.12.1998р. в КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» за реєстровим номером 124/212.
В іншій частині позовних вимог щодо визнання ОСОБА_2 втратившим право користування спірним житловим приміщенням - відмовити.
Рішення може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами з підстав, визначених ст.423 ЦПК України, за заявою, поданою у строк, передбачений ст.424 ЦПК України, в порядку ст.425 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.
Суддя