28 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/4900/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 (суддя Первушин Ю.Ю.) про зупинення провадження у справі № 904/4900/18
за позовом Компанії "M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Український дім Атлант", 3) Компанії GDT Systems Inc.,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: 1) Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Батової Людмили Григорівни, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Бейт ЛТД", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейнзон ЛТД"
про скасування державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння,
01.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія" через Центральний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу № 3009/1 від 30.09.2019 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі № 904/4900/18.
15.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія" подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу № 0110/19-1 від 01.10.2019 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі № 904/4900/18.
Судом встановлено, що вказані касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія" є аналогічними за формою та змістом.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 зупинено провадження у справі № 904/4900/18 до надходження відповіді від компетентних органів іноземних держав на судове доручення про вручення виклику до суду чи інших документів.
Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України ) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу.
Отже, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку, проте ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, не може бути оскаржена в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційну скаргу у даному випадку подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
До того ж, з матеріалів справи вбачається, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 про зупинення провадження у справі в апеляційному порядку не переглядалася.
Таким чином описані вище у цій ухвалі обставини могли би стати підставою для повернення касаційних скарг на підставі статті 304 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), однак Суд вважає за необхідне залишити касаційні скарги без розгляду на підставі статті 43 Господарського процесуального кодексу України через те, що розцінює їх подання зловживанням процесуальними правами і в обґрунтування своєї позиції зазначає таке.
Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2019 визнано подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український дім Атлант" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі № 904/4900/18 зловживанням процесуальними правами та повернуто на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Вказана ухвала мотивована тим, що подання 16.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Український дім Атлант" касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019, яка не підлягає касаційному оскарженню та яка вичерпала свою дію ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2019, про зміст якої було відомо відповідачу-2 з наявного в матеріалах справи клопотання про відкладення розгляду справи, є зловживанням процесуальними права учасника справи, що полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
Ухвалу Верховного Суду від 27.08.2019 на підставі статті 242 Господарського процесуального кодексу України надіслано учасникам даної справи, в тому числі й Товариству з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія" за адресою: вул. Князя Ярослава Мудрого, 68, оф. 418, м. Дніпро, 49000.
07.09.2019 на адресу Верховного Суду надійшло поштове повернення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що 03.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія" отримало копію ухвали Верховного Суду від 27.08.2019.
За таких обставин, слід дійти висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія" станом на час подання своїх касаційних скарг від 01.10.2019 та 15.10.2019 на ухвалу суду від 04.02.2019 було обізнане зі змістом мотивувальної частини ухвали Верховного Суду від 27.08.2019, а також те, що оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 не підлягає касаційному оскарженню та вичерпала свою дію ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2019 у даній справі.
За приписами частин 1, 2, 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За таких обставин, слід дійти висновку, що подання 01.10.2019 та 15.10.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія" касаційних скарг на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019, яка не підлягає касаційному оскарженню та яка вичерпала свою дію ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2019, є зловживанням процесуальними права учасника справи, що полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
Частиною 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Крім цього, Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу).
Відповідно до статті 132 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Частиною 1 статті 133 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
У частині 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить1 921,00 грн.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія", за зловживання процесуальними правами, заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9 605,00 грн.
Відповідно до частини 5 статті 135 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.
Суд попереджає скаржника, що у разі повторного звернення із завідомо безпідставною касаційною скаргою чи інших зловживань процесуальними правами будуть вжиті більш жорсткі заходи.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі № 904/4900/18 на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 42, 43, 132, 133, 135, 234, 287, 304 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати подання касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі № 904/4900/18 зловживанням процесуальними правами.
2. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю " Готельний комплекс-готель Асторія" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 у справі № 904/4900/18 залишити без розгляду.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Готельний комплекс-готель Асторія" - боржник (49000, місто Дніпро, вулиця Князя Ярослава Мудрого, буд. 68, офіс 418, код ЄДРПОУ 37274684) в дохід державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) за зловживання процесуальними правами штраф у розмірі 9605,00 (дев'ять тисяч шістсот п'ять гривень нуль копійок).
4. Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її прийняття.
Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання, не може бути оскаржена та підлягає негайному виконанню.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.