28 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/737/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
від 22.07.2019
та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
від 02.04.2018
у справі № 904/737/18
за заявою боржника Приватного акціонерного товариства Заводу "ПАВЛОГРАДХІММАШ"
про банкрутство,-
20.09.2019 ОСОБА_1 звернувся через Центральний апеляційний господарський суд до Верховного Суду з касаційною скаргою від 16.09.2019 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018 у справі № 904/737/18, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
08.10.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу ОСОБА_1 від 16.09.2019 разом зі справою № 904/737/18 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 904/737/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.10.2019.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/737/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 16.09.2019 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018, виходячи з наступного.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018 у справі № 904/737/18 повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Оскаржувана ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 мотивована тим, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підписана, що підтверджується також актом Центрального апеляційного господарського суду № 128/19 від 22.07.2019.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не була підписана, що підтверджувалось також актом Центрального апеляційного господарського суду № 128/19 від 22.07.2019, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 скаржнику на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що правильне застосування Центральним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття ухвали від 22.07.2019 про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018 у справі № 904/737/18 скаржнику на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
За змістом пункту 2 абзацу першого частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/737/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 16.09.2019 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019, оскільки правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Щодо оскарження ОСОБА_1 в касаційному порядку ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018 у справі № 904/737/18, колегія суддів зазначає, що пунктом 4 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В даному випадку, згідно прохальної частини касаційної скарги ОСОБА_1 від 16.09.2019, скаржником в касаційному порядку оскаржується також і ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018 про відкриття провадження у справі № 904/737/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Заводу "ПАВЛОГРАДХІММАШ", яка, виходячи із вимог ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, підлягає касаційному скарженню тільки після її перегляду в апеляційному порядку.
Скаржник в касаційній скарзі не зазначає чи була оскаржувана ним ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018 про відкриття провадження у справі № 904/737/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Заводу "ПАВЛОГРАДХІММАШ" предметом апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржує також ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018 у справі № 904/737/18, яка не була предметом перегляду судом апеляційної інстанції, а отже, виходячи із вимог ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, не підлягає касаційному скарженню, то необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 16.09.2019 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 від 16.09.2019 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018 у справі № 904/737/18, та про звільнення скаржника від сплати судового збору, або розстрочення або зменшення його сплати частинами, чи перенесення його сплати на більш пізніший строк.
У зв'язку із відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 16.09.2019, розгляд вищевказаних клопотань колегією суддів не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини 1, пунктом 2 абзацу 1 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/737/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 16.09.2019 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2019 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді О.В. Васьковський
Н.Г. Ткаченко