15 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 924/1145/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
за участю представників:
позивача - Савліва Л. О.
відповідача - не з'явилися
третьої особи - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Бовім"
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2019 (Димбовський В. В.)
і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 (головуючий - Павлюк І. Ю., судді Демидюк О. О., Савченко Г. І.)
у справі № 924/1145/18
за позовом Приватного підприємства "Бовім"
до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Бовім" (далі - позивач, ПП "Бовім") звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - відповідач, ПАТ "Укрсоцбанк"), у якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. від 11.12.2017 № 29079 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме нежиле приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_1 .
2. Аргументуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що спірний виконавчий напис вчинений поза межами строку, встановленого статтею 88 Закону України "Про нотаріат", оскільки право вимоги у відповідача виникло ще у 2011 році, що підтверджується рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1376/10, згідно з яким Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист від 05.09.2011 № 6-3165/2011.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з такого: спірними і такими, що підлягають вирішенню судом є два питання: чи вчинено спірний виконавчий напис в межах річного строку з дня виникнення права вимоги у стягувача та чи підтверджували надані нотаріусу документи безспірність вимог до боржника; згідно з пунктом 1.4.1 іпотечного договору від 12.06.2007 кінцевим терміном повернення заборгованості є 11.06.2017; пунктом 3 генерального договору від 12.06.2007 визначено, що кредитування за цим договором здійснюється протягом періоду з 12.06.2007 по 11.06.2017 включно; в матеріалах справи відсутнє рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків в справі 1376/10, на яке посилається позивач, а в копії ухвали Дніпровського районного судом міста Києва від 05.09.2011 по справі №6-3165/2011 зазначено про стягнення заборгованості з "ОСОБА_1", однак, з вказаної копії ухвали неможливо встановити, з кого й на підставі якого договору стягуються кошти, то посилання позивача на те, що право вимоги у ПАТ "Украсоцбанк" виникло в 2011 році, що підтверджується рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків в справі 1376/10, згідно якого Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист від 05.09.2011 №6-3165/2011, судом не прийнято; спірний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. 11.12.2017 в межах річного строку з дня виникнення права вимоги у стягувача; вимога про усунення порушень направлена відповідачем позивачу 08.11.2017 з дотриманням пункту 2.3 глави 16 Порядку; наведений у розділі 3 Порядку річний строк для вчинення виконавчого напису пов'язується саме з виникненням у стягувача права вимоги до боржника, а не з виникненням у стягувача права на звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису у зв'язку з невиконанням боржником чи іпотекодателем в тридцятиденний строк вимоги про усунення порушень, про яку (вимогу) зазначено в пункті 2.3. Порядку; у відповідача існували правові підстави звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса відповідно до положень статті 38 Закону України "Про іпотеку".
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками, викладеними у рішенні суду першої інстанції, і додатково зазначив таке.
7. До матеріалів апеляційної скарги позивачем додано копію рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.02.2011 у справі 1376/10. Згідно з рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.02.2011 у справі №1376/10, останнє було прийняте за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до основного боржника - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за генеральними договорами у сумі 395 834,16грн.
8. Апеляційний господарський суд вказав, що відповідно до позиції, викладеній у рішенні Конституційного Суду України від 10.01.2008 N 1-рп/2008 (за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" від 11 травня 2004 року N 1701-IV), що рішення постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків не є рішенням суду в розумінні процесуального закону і відповідно до положень частини восьмої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), частини восьмої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом.
9. Крім того, апеляційний господарський суд послався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 14-33цс18 відповідно до якої наявність у правовідношенні щодо проведення розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті, такої концентрації суспільно-значимих публічних елементів не дозволяє віднести такі спори до спорів суто приватного характеру між приватними особами, які можуть розглядатися в приватному порядку - третейськими судами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
11. Скаржник зазначає, що право вимоги у ПАТ "Укрсоцбанк" виникло ще у 2011 році, що підтверджується рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.02.2011 у справі 1376/10, яке було затверджено ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05.09.2011 у справі № 6-3165/2011, отже вчинення спірного виконавчого напису відбулося поза межами строку встановленого статтею 88 Закону України "Про нотаріат".
12. В обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 01.06.2016 у справі № 912/3775/15 і від 18.07.2016 у справі № 923/2015/15.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
13. ПАТ "Укрсоцбанк" подало відзив на касаційну скаргу, в якому не погоджується з доводами, викладеними у касаційній скарзі, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відповідач зазначає, що ним належним чином виконано вимоги законодавства щодо переліку документів, які встановлюють безспірність заборгованості і на підставі яких вчинено виконавчий напис; безспірність заборгованості додатково підтверджується рішенням третейського суду, на яке посилається позивач; виконавчий напис вчинений з дотриманням вимог статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат", положень Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5. Також, відповідач просить врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 521/14842/16.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. 12.06.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (кредитор) і ОСОБА_1 (позичальник) укладено генеральний договір №890/71-ГД26 (далі - генеральний договір № 890/71-ГД), згідно з пунктом 1 якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти у гривнях та/або доларах США, Євро, надалі за текстом - "Кредит", в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентним за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України станом на дату укладення цього договору, 25 000 доларів США, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, а позичальник зобов'язується повернути кредит у строк та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, сплатити проценти у розмірі, що визначатиметься у додаткових угодах до цього договору, а також сплачувати комісії у розмірі та у порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додаткових угодах до цього договору, та є його невід'ємною частиною.
15. У відповідності до пунктів 3, 3.5 генерального договору № 890/71-ГД26, кредитування за цим договором здійснюється протягом періоду з 12.06.2007 по 11.06.2017 включно. Погашення кредиту здійснюється в строки/терміни, визначені цим договором та додатковими угодами до нього, але, у будь-якому разі, повне погашення кредиту має бути здійснене не пізніше останнього дня строку дії ліміту кредитування.
16. Згідно з пунктом 2.1 генерального договору № 890/71-ГД26, виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується іпотечним договором №б/н від 12.06.2007 заставною вартістю 164 125,00грн, що в еквіваленті складає 32 500,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладання договору.
17. 12.06.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) і ПП "Бовім" укладено іпотечний договір, згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.3 якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за генеральним договором № 890/7І - ГД 26 наступне нерухоме майно: нежиле приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 33,3кв.м, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу малого комунального підприємства "Горизонт" (далі - предмет іпотеки). Вартість предмету іпотеки (заставна вартість) за згодою сторін становить 164 125,00грн, що в еквіваленті складає 32 500,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення цього договору. Вартість предмету іпотеки, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Кам'янець-Подільським БТІ від 07.06.2007 № 14827127, становить 41 625,00грн.
18. Відповідно до пунктів 4.6, 4.7 іпотечного договору, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме: шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Пpo іпотеку", або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
19. 08.11.2017 на адресу боржника і іпотекодавця направлені вимоги про усунення порушень від 07.11.2017 №1396-5 зі строком погашення заборгованості протягом 30 днів. У вимогах зазначено, що у разі їх невиконання, ПАТ "Укрсоцбанк" розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до норм Закону України "Про іпотеку", шляхом подачі до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки чи вчинення виконавчого напису нотаріуса.
20. 11.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. видано виконавчий напис № 29079, за яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки. Зазначене нерухоме майно на підставі іпотечного договору було передано в іпотеку в забезпечення зобов'язань по додатковій угоді № 1 до генерального договору №890/71 -ГД 26 (додаткова угода - 1) та додаткової угоди у вигляді договору кредиту № 890/270 - РК 128 від 23.06.2007 до генерального договору про здійснення кредитування № 890/71 - ГД 26 від 12.06.2007 (додаткова угода - 2), кредитором за яким є ПАТ "Укрсоцбанк". Боржником по кредитному договору є ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, пропонує задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/ненанежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 01.02.2015 по 03.08.2017, а саме: за додатковою угодою - 1: прострочена заборгованість - 19 581,33 дол. СШA; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 22 768,50 дол. США; за додатковою угодою - 2: прострочена заборгованість 37 1141 дол. США: прострочена заборгованість по нарахованих відсотках 4 277,10 дол. США. Загальна сума заборгованості становить 50 341,34 дол. США, та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису (далі - виконавчий напис № 29079). Виконавчий напис вчинено 11.12.2017, він набирає чинності з дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
21. Позивач також додав до матеріалів справи розрахунок вимог банка у зв'язку з неповерненням боржником кредитної заборгованості за кредитним договором від 12.06.2007 №- ДУ1доГД№890/71-ГД26.
22. 30.01.2018 приватним виконавцем Терлеєвим Іваном Миколайовичем відкрито виконавче провадження № 55677871 на виконання виконавчого напису № 29079.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
23. Частиною першою статті 88 Закону України "Про нотаріат" унормовано, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
24. Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 (далі - Порядок), нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
25. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку).
26. Отже, виходячи із наведених норм та враховуючи обставини справи, спірним та таким, що підлягає вирішенню судами попередніх інстанцій є питання, чи вчинено спірний виконавчий напис у межах визначеного законодавством строку з дня виникнення права вимоги у стягувача.
27. Разом з тим, наведений у пункті 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку строк для вчинення виконавчого напису пов'язується саме з виникненням у стягувача права вимоги до боржника.
28. Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що право вимоги у ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 395 834,16 грн виникло в 2011 році, що підтверджується рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.02.2011 у справі 1376/10, яке було затверджено ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05.09.2011 у справі № 6-3165/2011.
29. Відповідач не заперечує проти наявності вказаного рішення третейського суду, однак наполягає на тому, що звернувся до нотаріуса в межах строку виникнення права вимоги, оскільки у виконавчому написі зазначено, що стягнення проводиться за період з 01.02.2015 по 03.08.2017, окрім того строк генерального договору № 890/71-ГД встановлено до 11.06.2017.
30. З наведеного вище вбачається, що жодна із сторін не заперечує наявність рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника. Аргументуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на момент виникнення у банка права вимоги повернення кредиту та, відповідно, момент з якого у банка виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.
31. Враховуючи те, що право вимоги у стягувача виникає з моменту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником у визначений строк, суди повинні були встановити момент, з якого у банка виникло право вимоги повернення кредиту, дослідити складову заборгованості, визначену у виконавчому написі нотаріуса, надати оцінку правильності зазначення періоду і момент з якого у банка виникло право вимоги по кожній складовій заборгованості, за якою вчинений спірний виконавчий напис, а відтак достеменно встановити чи вчинено спірний виконавчий напис у межах визначеного законодавством строку з дня виникнення права вимоги у стягувача.
32. Вказані обставини не знайшли свого відображення у рішеннях судів попередніх інстанцій.
33. Верховний Суд звертається до власної правової позиції, викладеної у постанові від 10.04.2019 у справі № 910/9396/18.
34. Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 521/14842/16, оскільки ця постанова прийнята за наявності інших фактичних обставин, ніж у справі № 924/1145/18. Так, у справі № 521/14842/16 предмет дослідження не пов'язаний з моментом виникнення у банка права вимоги на стягнення заборгованості.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
35. Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
36. Зважаючи на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на повному і всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин, встановлення яких є необхідним відповідно до норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
37. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
38. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
39. Під час нового розгляду справи судам слід урахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Розподіл судових витрат
40. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Cуд
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Бовім" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 924/1145/18 скасувати.
3. Справу № 924/1145/18 направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил