21 жовтня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/579/19
Господарський суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Ткач І.В, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:
Позивача: Борзнянської міської ради Чернігівської області;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Декс-2005»
Про стягнення 58272,99 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Койда А.М., міський голова.
Від відповідача: не з'явився.
В розгляді справи приймав участь прокурор прокуратури Чернігівської області Костирко П.М.
У червні 2019 року Керівник Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Декс-2005» про стягнення 58272,99 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач з часу оформлення права власності на об'єкт нерухомості не сплачує грошові кошти за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 4 у м. Борзна площею 0,8721 га у встановленому розмірі (за період з 01.04.2016 по 31.03.2019), а Борзнянська міська рада фактично була позбавлена права одержувати дохід у вигляді орендної плати який би отримала у разі укладення договору оренди, що завдало їй шкоди у розмірі 58272,99 грн. Ухилення відповідача від обов'язкової плати за користування земельною ділянкою є підставою для застосування положень ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.
Обґрунтовуючи підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах прокурор посилається на те, що Борзнянській міській раді як власнику земельної ділянки достовірно відомо про несплату відповідачем коштів за користування земельною ділянкою протягом тривалого часу; дієвих заходів на реальне поновлення інтересів держави щодо стягнення несплачених до бюджету коштів вжито не було; вжиті заходи є формальними які не отримали реальних наслідків; листом від 15.04.2019 №190 Борзнянська міська рада повідомила що позов до суду не подавався та його подання не планується.
Прокурор зазначає, що підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого органу місцевого самоврядування, його бездіяльність. Орган місцевого самоврядування усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, не вживає активних дій (підготовка проекту позову, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення з відповідним позовом до суду.
Ухвалою суду від 16.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву у якому він просить відмовити прокурору у передчасно заявленому до відшкодування розрахунку суми за період з 01.01.2019 по 31.03.2019; взяти до уваги наведений відповідачем розрахунок оплати за фактичне використання земельної ділянки під нерухомим майном; врахувати, що за спірну земельну ділянку орендна плата за 2016 рік та частково за 2017 рік сплачена ФГ ВТФ «Борзна-Агросервіс»; витрати у справі повністю покласти на прокуратуру Чернігівської області.
Також відповідачем подано заяву про залишення позову без розгляду у якій він просить суд: залишити позов без розгляду та повернути заяву прокурору; прийняти окрему ухвалу « про здійснення прокурором зобов'язування, передбачених законом дій, щодо порушення відповідного провадження про службову недбалість службових осіб Борзнянської міської ради». У заяві відповідач, зокрема, зазначає, що Борзнянська міська рада не позбавлена можливості самостійно підготувати матеріали позовної заяви та звернутися до суду; звернення прокурора до суду з даним позовом порушує принцип дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження.
У відповіді на відзив від 09.10.2019 прокурор додатково вказує на те, що неналежне виконання посадовими особами Борзнянської міськради своїх повноважень, у наслідок чого з невідомих підстав приймалося рішення про передачу спірної земельної ділянки ФГ ВТФ «Борзна-Агросервіс», яке не мало жодних правових підстав на отримання її у користування на підставі рішення органу місцевого самоврядування, також стало підставою для вжиття заходів реагування саме прокурором.
Ухвалою суду від 03.09.2019 провадження у справі було зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду по справі 587/430/16-ц , а ухвалою від 09.10.2019 провадження у справі було поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у справі.
Вислухавши у судовому засідання пояснення учасників справи, які з'явились на розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви прокурора без розгляду з урахуванням такого.
Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):
"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
При цьому, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України “Про прокуратуру”.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Прокурором подано позов в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області.
В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у суді, а саме Борзнянської міської ради, прокурором вказано, що міськрада є отримувачем коштів орендної плати, тобто органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Борзнянській міській раді, як власнику земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Борзна площею 0,8721 га достовірно відомо про несплату відповідачем коштів до бюджету міської ради за користування нею протягом тривалого часу. Борзнянською міською радою дієвих заходів (підготовка позову, сплата судового збору тощо) спрямованих на реальне поновлення інтересів держави, захист державних інтересів, зокрема щодо стягнення з відповідача коштів, які не сплачені до бюджету за користування земельною ділянкою у сумі 58272,99 грн вжито не було. У листі №190 від 15.04.2019 Борзнянська міська рада зазначила, що позов до суду не подавався та подання позовної заяви про стягнення з відповідача коштів, які не сплачені до бюджету за користування земельною ділянкою у м. Борзна, вул. Південна, 4 не планується.
Прокурор також додатково вказує на неналежне виконання посадовими особами Борзнянської міськради своїх повноважень, у наслідок чого з невідомих підстав приймалося рішення про передачу спірної земельної ділянки ФГ ВТФ «Борзна-Агросервіс».
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", який визначає підстави для звернення прокурора до суду свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17, від 17.04.2019 у справі №923/560/18.
У позові прокурор, як на підставу звернення до суду вказав на бездіяльність Борзнянської міської ради яка усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається та посилається на лист Борзнянської міської ради від 15.04.2019. №190.
В матеріалах справи наявний лист прокурора від 04.04.2019 №2372 на адресу Борзнянського міського голови з проханням відповідно до вимог 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, надати інформацію щодо земельною ділянки по вул. Південна, 4 у м. Борзна, площею 0,8721 га, в тому числі: чи планується міською радою вжиття заходів представницького характеру щодо стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна; у разі не вжиття заходів представницького характеру щодо повернення вказаної земельної ділянки вказати причини.
Листом від 15.04.2019 №190 виконавчий комітет Борзнянської міської ради на запит прокурора повідомив, що Борзнянською міською радою не вживались та не планується вжиття заходів представницького характеру щодо стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна відносно ТОВ «Декс-2005», за адресою м. Борзна, вул. Південна, 4. У листі також зазначено: «приймаючи до уваги вище викладене, прошу Вас вжити заходів представницького характеру в інтересах Борзнянської міської ради про стягнення доходу, отриманого від безпідставно-набутого майна відносно ТОВ «Декс-2005», за адресою м. Борзна, вул. Південна, 4 з метою не втрати коштів, які б могли надійти до бюджету міської ради».
У вказаному листі не зазначено причин, що перешкоджають зверненню до суду з відповідним позовом саме Борзнянської міської ради. У листі також викладено прохання про вжиття заходів представницького характеру прокурором на підставі чого суд приходить до висновку, що прокурор звертається до суду не через нездійснення або неналежне здійснення Борзнянською міською радою захисту порушених інтересів держави у спірних відносинах, а безпосередньо за зверненням Борзнянської міської ради.
Подання позову прокурором за зверненням органу місцевого самоврядування не є підставою для здійснення представництва в суді у розумінні норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України “Про прокуратуру”.
Направлення запиту до Борзнянської міської ради і отримання відповіді про відсутність намірів звернення до суду без з'ясування та оцінки реальних причин та суб'єктивної поведінки органу, розцінюється судом лише, як створення формального приводу для звернення прокурора до суду.
Доказів того, що позивач, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, не має можливості самостійно захистити права у наведеному випадку, як і неналежності здійснення ним такого захисту, прокурором не надано та, відповідно, матеріали справи не містять.
Так, матеріали справи містять докази про вжиття позивачем заходів щодо сплати відповідачем коштів за користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно відповідача, а саме: на запит Борзнянської міської ради відділом Держгеокадастру у Борзнянському районі листами від 10.04.2017 №2/0/194-17 та від 08.04.2019 №1190/0/194-19 надано витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за адресою м. Борзна, вул. Південна, 4; листами від 07.10.2016 №425, від 10.08.2017 №423, від 10.04.2018 №161 позивач звертався до відповідача з пропозиціями укласти договір оренди та сплатити кошти до місцевого бюджету за користування земельною ділянкою у м АДРЕСА_2 Борзна, вул. Південна, 4. Саме Борзнянською міською радою здійснено розрахунок плати за користування спірною земельною ділянкою.
Сама по собі обставина не звернення Борзнянської міської ради з позовом протягом певного періоду не свідчить про неналежне виконання останнім своїх функцій із захисту інтересів держави.
У матеріалах справи наявні:
- укладений між ТОВ «Декс-2005» (Орендодавець) та ФГ ВТФ «Борзна-Агросервіс» договір оренди приміщення №4 від 01.01.2015 предметом якого є приміщення у м. Борзна, вул. Островського, 4. Строк дії вказаного договору з 01.01.2015 по 01.01.2018. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання;
- лист голови ФГ ВТФ «Борзна- Агросервіс» сесії Борзнянської міської ради з проханням передачі в оренду земельної ділянки по вул. Островського,4 в м. Борзна в зв'язку з тим, що майно, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці, передано у оренду ФГ ВТФ «Борзна-Агросервіс»;
- рішення тридцять восьмої месії шостого скликання Борзнянської міської ради від 15.10.2015 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі в оренду ФГ ВТФ «Борзна-Агросервіс» земельної ділянки площею 0,8721 га по вул. Островського, 4 у м. Борзна для розміщення та експлуатації основних та підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;
- рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2017 у справі №927/563/17 за позовом Борзнянської міської ради Чернігівської області до відповідача - Фермерського господарства Виробничо-торгова фірма «Борзна-Агросервіс» про розірвання договору оренди землі. Предметом спору у вказаній справі було розірвання договору оренди землі від 01.01.2015 яким у оренду відповідачу було надано земельну ділянку у м. Борзна, вул. Островського, 4 (після перейменування - вул. Південна). При розгляді вказаної справи судом було встановлено, що договір є неукладеним в зв'язку з чим у позові відмовлено повністю.
Вказані докази свідчать про наявність підстав для передачі у оренду ФГ ВТФ «Борзна-Агросервіс» земельної ділянки в м. Борзна, вул. Островського, 4 (після перейменування - вул. Південна), а тому не підтверджують не належне виконання посадовими особами Борзнянської міської ради своїх повноважень. Не встановлено цього і рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2017 у справі №927/563/17.
На підставі викладеного вище суд приходить до висновку, що наведені прокурором обставини не заслуговують на увагу суду, оскільки не звільняють Борзнянську міську раду від виконання покладених на неї повноважень, в тому числі вжиття належних заходів з метою ефективного захисту інтересів держави.
Борзнянська міська рада відповідно до положень чинного законодавства наділена правом і має можливість самостійно вирішувати питання по захисту інтересів держави шляхом звернення до суду.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ч.1-3 ст.13 ГПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 ГПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Відповідно до частин 1-2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована та підтверджена належними, допустимими і достатніми доказами, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, безпосередньо за зверненням такого органу, оскільки в результаті такого звернення порушується принцип рівності сторін при розгляді господарського спору. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави самостійно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
За таких обставин, враховуючи відсутність передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно приписів п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Питання щодо повернення судового збору судом не розглядається, оскільки відсутнє відповідне клопотання.
У заяві відповідача про залишення позову без розгляду відсутнє обгрунтування для прийняття окремої ухвали господарським судом відповідно до ст. 246 ГПК України щодо службових осіб позивача. Не встановлено підстав для винесення окремої ухвали і під час судового розгляду, в зв'язку з чим клопотання відповідача про винесення окремої ухвали залишається судом без задоволення.
Керуючись ст. 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України,
Залишити без розгляду позов керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальність «Декс-2005», про стягнення 58 272,99 грн.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 25.10.2019.
Суддя Ю.В.Федоренко