18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"18" жовтня 2019 р. м. Черкаси
справа № 925/1227/19
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., в приміщенні господарського суду без виклику представників сторін розглянув клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТ-ВЕРТ» про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТ-ВЕРТ», м. Одеса, вул. Приморська, 18
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ», Черкаська область, Шполянський район, с. Водяне, вул. Нова Центральна, 55
про стягнення 144 336,71 грн. заборгованості та санкцій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТ-ВЕРТ» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ» про стягнення заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу згідно договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.07.2019р. №19/07/19 в розмірі 144 336,71 грн., в тому числі 134 887,20 грн. основного боргу, 9 449,51 грн. пені, відшкодування судових витрат та 5 000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Разом з позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТ-ВЕРТ» подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти у розмірі ціни позову - 144 336,71 грн., та судовим витратам - 7165,00 грн., що у сумі складає 151 501,71 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ» (код ЄДРПОУ 31286060) № НОМЕР_1 в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» МФО 320984.
Заява мотивована тим, що СТОВ «УРОЖАЙ» порушило вимоги договору про надання транспортно-експедиційних послуг №19/07/19 від 19 липня 2019 року, укладеного між СТОВ «УРОЖАЙ» та ТОВ «ФОРТ-ВЕРТ», та наразі ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо сплати заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажів.
На думку заявника, існують підстави для подання клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, які обліковуються на розрахунковому рахунку СТОВ «УРОЖАЙ», у розмірі, який дорівнює ціні позову - 144336,71 грн. та судовим витратам - 7165,00 грн.
Заявник вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать СТОВ «УРОЖАЙ» може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у разі винесення рішення на користь позивача. Заявник вважає, що існує ризик того, що керівництво підприємства-боржника може вжити всіх можливих заходів, що унеможливлять виконання рішення суду в майбутньому, в тому числі й шляхом перерахування наявних на розрахунковому рахунку коштів третім особам, зважаючи на досить велику суму заборгованості.
Згідно частини 1 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина 2 статті 136 ГПК України).
Згідно частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Згідно пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно пункту 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У рішенні ЄСПЛ «Волошин проти України» зазначено - ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (див. рішення у справі «Стіл та Морріс проти Сполученого Королівства» (Steel and Morris v. the United Kingdom), заява № 68416/01, п. 59, ECHR 2005). Принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами», і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (див. рішення від 26 травня 2009 року у справі «Бацаніна проти Росії» (Batsanina v. Russia), заява № 3932/02, § 22).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТ-ВЕРТ» не підтверджує належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову, та неможливість в подальшому виконати рішення суду, оскільки заява товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТ-ВЕРТ» ґрунтується лише на припущеннях можливого задоволення позову та ймовірного невиконання чи утрудненого виконання рішення суду.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість перерахування наявних на розрахунковому рахунку коштів СТОВ «УРОЖАЙ» третім особам та ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Оцінюючи доводи та докази заявника, суд дійшов висновку, що клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТ-ВЕРТ» до задоволення не підлягає, оскільки вона не мотивована, ґрунтується лише на припущеннях, без посилання на конкретні обставини та докази, які підтверджують можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів до забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «ФОРТ-ВЕРТ» в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено відповідно до чинного законодавства.
Суддя Г.М. Скиба