ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження
25 жовтня 2019 року Справа № 923/754/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ,
до: ОСОБА_1 , смт. Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області,
про стягнення 57245,46грн.
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 16.03.2017 укладеного в електронній формі через систему "Інтернет-клієнт-банкінг" у вигляді Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, у розмірі 57245,46 грн., з якої: 22813,99 грн. - заборгованість за кредитом, 11963,20 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 18068,27 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за вказаним договором, 4400,00грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Справа 923/754/19 перебувала у проваджені судді Ярошенко В.П.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ярошенко В.П. та необхідністю вирішення питання щодо подальшого руху позовної заяви, розпорядженням керівника апарату суду № 433 від 24 вересня 2019 року у справі призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 923/754/19.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.
На виконання приписів ч.6 ст. 176 ГПК України, судом направлено запит до Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Херсонської міської ради для отримання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, що містяться в реєстрі територіальної громади / Єдиному державному демографічному реєстрі стосовно ОСОБА_1 .
23 вересня на адресу ду ду від Нововоронцовська селищна рада надійшов лист, з якого слідує, що будь - які персональні дані, можливе та фактичне місце проживання в реєстрі зазначена інформація відсутня.
На запит суду від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Херсонській області 23 вересня 2019 року надійшла інформація про реєстрацію в Державному реєстрі актових записів:
- № 293 про шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений 07.07.2017 Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області;
- № 470 про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений 22.08.2017 Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Одночасно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Херсонській області запропоновано звернутись суду для отримання необхідної інформації до Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області.
На запит суду від Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, надійшов лист з інформацією, що на момент вчинення зазначених вище записів, місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - вказано: АДРЕСА_1 .
За приписами частини 10 статті 176 ГПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 ГПК України визначено перелік справ, що віднесено до юрисдикції господарський судів. Так, за частиною першою даної статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За приписами ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 16.03.2017, який було укладено в електронній формі через систему "Інтернет-клієнт-банкінг" у вигляді Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Фізичної особи - підприємця Фролова Андрія Віталійовича .
Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо не належного виконання відповідачем умов договору, в частині проведення розрахунків в період здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Відповідно до статті 52 ЦК України Фізична особа підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
У відповідності до положень статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, суд дійшов висновку що, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
Щодо визначення порядку провадження.
Безпосередньо, позовна заява та додані до неї документи відповідають вимогам положень статей 162, 163, 164 Господарського процесуального кодексу України, та вона подана із додержанням правил юрисдикції суду, що відповідає приписам статей 27, 29 та 30 того ж Кодексу, у зв'язку з чим суд вважає за можливе відкрити провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється у порядку наказного та позовного провадження, яке (тобто позовне) може бути загальним або спрощеним. У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 247 того ж Кодексу у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, визначення яким надане в частині 5 статті 12 Кодексу. Так, за цією статтею малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний час 192100,00 грн).
Таким чином, з огляду на ціну позову, яка є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та у відповідності до частини 1 статті 247 та частини 7 статті 250 ГПК України справа підлягає розгляду виключно у порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи, що слідує з частини 5 статті 252 ГПК України.
Позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
З огляду на вище зазначене, суд частково задовольняє клопотання позивача та визначає, здійснювати розгляд справи № 923/754/19 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 81, 176, 247, 250, 251, 252 ГПК України, суд -
1. Прийняти справу №923/754/19 до провадження.
2. Прийняти позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вх. №1458/19 від 09.09.2019) до розгляду та відкрити провадження у справі.
3. Справу № 923/754/19 розглядати за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
3. Запропонувати відповідачу, відповідно до ст. ст. 251, 252 ГПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду, але не пізніше 15.11.2019р. - відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин та заперечення на відзив (в разі надходження відповіді на відзив).
Докази надіслання позивачу копії відзиву, заперечень та доданих до них документів надати суду.
4. Роз'яснити відповідачу, що, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
5. Запропонувати позивачу, відповідно до ст. ст.251, 252 ГПК України, протягом п'яти днів з дня отримання відзиву (якщо такий буде поданий), надати суду але не пізніше 22.11.2019р. відповідь на відзив та докази надіслання відповідачу відповіді на відзив та доданих до них документів.
6. Роз'яснити сторонам по справі, що копії письмових доказів, які подаються до суду необхідно оформлювати відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року.
7. Копію ухвали надіслати сторонам у справі, в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою:http://ks.arbitr.gov.ua.
Ухвалу підписано 25.10.2019р.
Суддя С.В. Нікітенко