Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25.10.2019м. ХарківСправа № 922/3409/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, Харківська область, Зміївський район, селище міського типу Слобожанське
боржник Фізична особа - підприємець Морильова Любов Ювєналіївна, Харківська область, Зміївський район, селище міського типу Слобожанське
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу на стягнення з Фізичної особи - підприємця Морильової Любові Ювєналіївни заборгованості в розмірі за Договором оренди № 15/483 від 02.09.2013 в розмірі 7 026,78 грн., з яких: 6 026,80 грн. - сума основаного боргу та 999,98 грн. - пеня.
Відповідно до приписів статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
25 жовтня 2019 року господарським судом Харківської області було видано судовий наказ в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця Морильової Любові Ювєналіївни суми основного боргу в розмірі 6 026,80 грн.
Дослідивши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції про видачу судового наказу в частині стягнення неустойки (пені) в розмірі 999,98 грн., суд зазначає таке.
Згідно з приписами статей 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, за яким праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Статтею 549 Цивільного кодекс України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, пеня за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а вимоги про сплату неустойки та процентів за користування коштами у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не можуть вважатися основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань. На підставі викладеного, а також враховуючи можливість стягнення в порядку наказного провадження лише неоспорюваної заборгованості, вимоги про стягнення пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
За приписами частин другої, третьої статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги необхідність розгляду вимог про стягнення неустойки окремо у позовному провадженні, з дослідженням та перевіркою судом нарахованих сум, підстав таких нарахувань, періодів, тощо, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної щодо видачі судового наказу в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця Морильової Любові Ювєналіївни пені в розмірі 999,98 грн., на підставі пункту 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (частина друга статті 153 ГПК України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 147, 148, 152, 153, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної щодо видачі судового наказу в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця Морильової Любові Ювєналіївни пені в розмірі 999,98 грн. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Ухвалу підписано 25.10.2019.
Суддя В. В. Рильова