вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.10.2019м. ДніпроСправа № 904/3918/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна", м. Дніпро
про стягнення пені, штрафу в сумі 344 048,81 грн
Представники:
від позивача: Бєлєвцова О.С., адвокат, посвідчення №2185 від 17.01.2018, довіреність №2-864д від 31.07.2019
від відповідача: Козарь Ю.І. адвокат, посвідчення №1716 від 23.11.2018, довіреність №55 від 19.11.2018
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (далі - відповідач) про стягнення пені в сумі 169 963,65 грн, штрафу в сумі 174 085,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № УГВ9265/30-18 від 11.05.2018, в частині своєчасної поставки товару.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.10.2019.
02.10.2019 відповідач подав до господарського суду клопотання вих. № 1218 від 02.10.2019 про зменшення пені на 50%. Суд долучив клопотання відповідача до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 03.10.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 15.10.2019.
15.10.2019 в судове засідання з'явився представник позивача, який надав суду заперечення вих. б/н від 09.10.2019 на клопотання про зменшення пені від 02.10.2019 №1218 і підтримав позовні вимоги.
З системного аналізу положень ч. 3 ст. 169, ч.ч. 1, 4 ст. 166 ГПК України вбачається, що заперечення позивача проти заяв і клопотань відповідача повинні бути подані в порядку, визначеному для подання відповіді на відзив, тобто до початку розгляду справи по суті.
З огляду на приписи ч. 3 ст. 201 ГПК України, оскільки позивач подав клопотання про зменшення пені після оголошення відкритим судового засідання, призначеного для розгляду справи по суті, суд не приймає зазначені заперечення до розгляду, проте долучає їх до матеріалів справи.
Представник відповідача з'явився в судове засідання, просив відмовити у позові.
В судовому засіданні 15.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, господарський суд
11.05.2018 між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - позивач, покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (далі - відповідач, постачальник) укладений договір поставки № УГВ9265/30-18 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації (далі - товар), що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
За умовами п. 1.2. Договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікаціях.
Згідно з п. 5.1. Договору, строк постави, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору.
Відповідно до п. 5.2. Договору, обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в розділі ХІV даного договору.
В пункті 5.3. Договору сторони узгодили, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.
У відповідності до п. 6.3. Договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та специфікацією.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2. цього договору і діє до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 10.1. Договору).
11.05.2018 сторони підписали специфікацію №1 (далі - Специфікація, арк.с. 42-46) до Договору, в якій узгодили найменування, кількість, ціну за одиницю і загальну вартість товару.
За умовами п. 3 Специфікації, строк поставки товару: протягом 180 календарних днів з дати укладення договору поставки. Відвантаження товару - згідно з рознарядкою покупця (поштову адресу отримувача покупець вказує в рознарядці).
На виконання п. 5.2. Договору, п. 3 Специфікації листом "Рознарядка щодо поставки труб" №30/90 від 14.05.2018 (арк.с. 48-49) АТ "Укргазвидобування" направило на електронну адресу ТОВ "Інтерпайп Україна" (anfisa.belikova@interpipe.biz) рознарядку на відвантаження 6 336 тонн труб обсадних. В листі "Уточнена рознарядка на відвантаження обсадних труб" №30/196 від 16.05.2018 (арк.с. 50) позивач уточнив рознарядку №30/90 від 14.05.2018.
Відповідач поставив позивачу визначений Специфікацією товар, а саме:
- за накладною №3611180 від 12.01.2019, підписаною покупцем 14.01.2019 - 11,4590 тонн труб обсадних на суму 731 291,28 грн;
- за накладною №3610180 від 12.01.2019, підписаною покупцем 15.01.2019 - 7,1410 тонн труб обсадних на суму 453 063,28 грн;
- за накладною №3612180 від 12.01.2019, підписаною покупцем 15.01.2019 - 12,1420 тонн труб обсадних на суму 774 696,28 грн;
- за накладною №3613180 від 17.01.2019, підписаною покупцем 18.01.2019 - 8,4800 тонн труб обсадних на суму 527 880,01 грн.
Позивач зазначає, що відповідач поставив товар з порушенням умов 5.1 Договору, п. 3 Специфікації, що є підставою для нарахування пені і штрафу на підставі п. 7.11. Договору.
В порядку досудового врегулювання спору АТ "Укргазвидобування" направило на адресу ТОВ "Інтерпайп Україна" претензію вих. №30.3-022-4119 від 07.06.2019 (арк.с. 58) про сплату пені в сумі 169 963,65 грн і штрафу в сумі 174 085,16 грн.
В силу статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до вимог статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
У відповідності до частин 1, 4 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Враховуючи умови п. 3 Специфікації, граничним строком поставки товару є 07.11.2018. Однак, як вбачається з накладних №3611180 від 12.01.2019, №3610180 від 12.01.2019, №3612180 від 12.01.2019, №3613180 від 17.01.2019, відповідач здійснив поставку товару з порушенням встановленого строку.
Пунктом 7.11. Договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
На підставі п. 7.11. Договору позивач нарахував і просить стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 08.11.2018 по 17.01.2019 в сумі 169 963,65 грн і штраф в сумі 174 085,16 грн.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).
У відповідності до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Беручи до уваги положення ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України, які відсилають до спеціальних норм, що регулюють господарські відносини, сторони господарського договору мають право забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов'язання. Виходячи з принципу свободи договору (ч. 3 ст. 549 ЦК України), за допомогою пені сторони в договорі можуть забезпечити, зокрема, виконання негрошового зобов'язання.
Здійснений позивачем розрахунок пені і штрафу відповідає умовам Договору, обставинам справи та приписам діючого законодавства. Відповідач не надав доказів оплати пені і штрафу в заявлених до стягнення сумах, не спростував зазначені в позовній заяві обставини, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 169 963,65 грн і штрафу в сумі 174 085,16 грн є правомірними.
Відповідач заявив клопотання про зменшення пені на 50 %, в обґрунтування якого зазначив, що позивач не зазнав жодних збитків, прийняв товар без зауважень і оплатив його; в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження погіршення фінансового стану чи ускладнення в господарській діяльності кредитора, що було б спричинене порушенням відповідачем строку поставки товару за Договором.
На думку ТОВ "Інтерпайп Україна", вимога АТ "Укргазвидобування" про стягнення неустойки в розмірі 344 048,81 грн є завищеною і неспіврозмірною понесеним позивачем збиткам, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам конституційного принципу верховенства права.
За твердженням відповідача, наявність у покупця можливості стягувати грошові суми як неустойку, а також здійснення постійних нарахувань спотворює дійсне її правове призначення. Крім того, ТОВ "Інтерпайп України" зазначило, що нараховані і пред'явлені до стягнення штраф і пеня за одне і те саме правопорушення не відповідають приписам законодавства, а тому підлягають зменшенню судом.
Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).
При вирішенні клопотання відповідача про зменшення пені суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.12.2018 у справі №916/65/18.
З огляду на приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, приймаючи рішення, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності будь-яких збитків і ускладнень в господарській діяльності у позивача, як на підстави для зменшення пені, оскільки позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) пені, яка нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої вона застосовується, довести згідно зі ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що особа не бажала вчинення таких порушень, а останні були зумовлені винятковими обставинами.
Зважаючи на те, що відповідач в обґрунтування свого клопотання про зменшення пені не надав суду доказів поважності причин неналежного виконання свого зобов'язання щодо своєчасної поставки товару та винятковості даного випадку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача.
Посилання відповідача щодо неправомірності одночасного стягнення пені та штрафу є безпідставними з огляду на таке.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (49005, м. Дніпро, вулиця Писаржевського, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 33668606) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) пеню в розмірі 169 963,65 грн (сто шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні 65 копійок), штраф в розмірі 174 085,16 грн (сто сімдесят чотири гривні вісімдесят п'ять гривень 16 копійок), судовий збір в розмірі 5 160,73 грн (п'ять тисяч сто шістдесят гривень 73 копійки).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.10.2019.
Суддя А.Є. Соловйова