24 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 160/2553/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року (суддя - Жукова Є.О., повний текст складено 29.05.2019р.) по справі №160/2553/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-2761-56/434 від 15.02.2019р. в сумі 18 257,93 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач, зокрема, посилався на те, що оскаржувана вимога винесена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки він не відноситься до жодної з категорій, що визначені в ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", так як не забезпечував себе роботою самостійно, жодних звітів про нарахування єдиного внеску відповідачу не подавав. Позивач вказував на те, що свого часу мав статус фізичної особи - підприємця, але постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у справі №804/14727/14 адміністративний позов Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця задоволено повністю, а саме вирішено припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ); направлено копію постанови державному реєстратору за місцезнаходженням особи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Судом першої інстанції встановлено, що відомості про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 р. у справі №804/14727/14, яке набрало законної сили 17.11.2014 р., внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та
громадських формувань 08.04.2019р. за номером запису: 22200100002000917. Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції вказав на обов'язок позивача, як зареєстрованого суб'єкта підприємницької діяльності, сплачувати єдиний внесок у період, що визначений у спірній вимозі (2017-2018 роки).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску. Позивач наполягає на своїй позиції суть якої зводиться до того, що припинення підприємницької діяльності за рішенням суду звільняє особу від обов'язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_2 25.12.2007р. був зареєстрований як фізична особа-підприємець.
15.02.2019р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-2761-56/434.
У вказаній вимозі контролюючим органом нараховано єдиний внесок за 2017 рік у сумі 8448,0грн. (704грн. х 12 місяців) та за 2018 рік у сумі 9828,72грн. (819,06грн. х 12 місяців).
8 448 грн. (нарахування єдиного внеску за 2017 рік) - 18,79 грн. (переплата станом на 09.02.2018) + 9828,72 грн. (нарахування єдиного внеску за 2018 рік) = 18 257,93 грн.
Правомірність та обгрунтованість вказаної вимоги є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Отже фізична особа-підприємець, яка в силу положень ст..50 Цивільного кодексу України визначається як особа, яка здійснює своє право на підприємницьку діяльність, є платником єдиного внеску.
Відповідно до ч.1 ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та яка зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності є платником єдиного внеску, при цьому, враховуючи положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", незалежно від того чи отримує вона дохід від такої діяльності чи ні.
У спірному випадку неможливо стверджувати про те, що у періоді 2017-2018 роки позивач був суб'єктом справляння єдиного внеску.
Так встановлені обставини справи свідчать про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 р. у справі №804/14727/14, яке набрало законної сили 17.11.2014р., припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ). При цьому припинено підприємницьку діяльність саме за позовом податкового органу.
Копія судового рішення направлена супровідним листом від 20.10.2014р. державному реєстратору за місцезнаходженням особи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення, що підтверджується листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2019р. за №2313/03/19.
Отже рішенням суду, яке набрало законної сили та яке є обов'язковим до виконання, припинено право ОСОБА_2 на здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.1,3 ст.49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в редакції на час прийняття зазначеного судового рішення, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з постановленням судового рішення, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв'язку з постановленням судового рішення та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису.
Отже порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, не передбачав вчинення будь-яких дій з боку особи, відносно якої таке рішення ухвалено, задля державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Таким чином, за встановлених обставин не можливо стверджувати про те, що сам факт державної реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця у 2017-2018р.р. є безумовною підставою для виконання ним обов'язку по сплаті єдиного внеску у вказаному періоді.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду та прийняття нової постанови про задоволення позову.
З огляду на задоволення позову на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, а саме за подання позову - 768,40грн., за подання апеляційної скарги - 1152,60грн., а всього 1921,0грн.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року по справі №160/2553/19 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-2761-56/434 від 15.02.2019р. в сумі 18 257,93 грн. - визнати неправомірною та скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,0грн.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Вступна та резолютивна частини проголошені 24.10.2019р.
Повне судове рішення складено 25.10.2019р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк