ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
18 жовтня 2019 року №640/13452/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16), третя особа - Служба безпеки України (код ЄРДПОУ 00034074, 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33) про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва, (далі - суд), надійшов позов ОСОБА_1 , (далі - позивач), до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, (далі - відповідач), третя особа - Служба безпеки України, (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:
- визнати бездіяльність відповідача щодо нездійснення (відмови) перерахунку пенсії позивачу з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці ФЕУ СБУ (від 15.04.2019р. №21/3/2-1529) для обчислення та перерахунку розміру пенсії - протиправною та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01 січня 2018 року пенсії виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", нарахувати та виплачувати пенсію з врахуванням наступних складових: посадовий оклад - 9455,74 грн.; оклад за військовим званням - 1480 грн; надбавка за вислугу років (45%) - 4921,08 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1418,36 грн.; надбавка за особливості проходження військової служби (36%) - 5708,46 грн.; доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (15%)- 1418,36 грн.; преміювання (10%) - 945,57 грн. Загальний розмір грошового забезпечення становить 25347,57 грн.;
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати з 01.01.2018р. лише 50% та виплати з 01.01.2019р. лише 75%суми підвищення розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу з 01.01.2018р. у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р.;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу виплату недоплаченої частини розміру пенсії однією сумою.
Підставами позову є порушення прав та інтересів позивача внаслідок протиправної відмови йому у перерахунку та виплаті перерахованої пенсії викладеної в листі відповідача від 27.05.2019р. №112666/03.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він, військовий пенсіонер, учасник бойових дій у зоні АТО, отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII).
Однак, після виходу позивача на пенсію, протягом періоду з 2015 по 2018 рік, у Службі безпеки України змінилося правове регулювання щодо розміру та порядку перерахунку і виплати пенсії, зокрема ці зміни полягали у тому, що неодноразово змінювався розмір грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-XII, були збільшенні граничні розміри деяких додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України, які враховуються при обчисленні та нарахуванні пенсії, а також визнано нечинними положення пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону.
Позивач, намагаючись вирішити питання перерахунку та виплати пенсії у досудовому порядку, неодноразово звертався до третьої особи та відповідача, однак отримавши у відповідь неодноразові та безпідставні відмови Відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у належному розмірі, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав.
Так, у зв'язку із набранням чинності судовими рішеннями у справі №826/3858/18 щодо визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 та 5 і додатку 2 Порядку №103, які зменшували складові грошового забезпечення, що підлягають врахуванню при обрахунку пенсії, на думку позивача, настали правові підстави для перерахунку раніше призначеної йому пенсії, визначені статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення - з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) звання, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, зокрема: щомісячні надбавки, доплати та підвищення, інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) на момент звільнення на пенсію.
Представник відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечила, зазначила про відсутність законодавчо визначених підстав для зобов'язання відповідача здійснити позивачу виплату недоплаченої частини розміру пенсії однією сумою, заперечувала щодо наявності протиправної бездіяльності відповідача щодо нездійснення (відмови) перерахунку пенсії позивачу, оскільки відповідачем належним чином у відповідності до вимог законодавства України здійснювались виплата та перерахунок пенсії.
Представник третьої особи у письмових поясненнях зазначила, що третьою особою на виконання рішення суду у справі № 826/11361/2018 направлено відповідачу довідку для перерахунку пенсії, зазначила, що до Служби безпеки України позовних вимог не заявлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2019 року у справі №640/13452/19 відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 27.01.2015р.), перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, та з січня 2015 року отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону №2262-XII, що не заперечувалось відповідачем
Як вбачається із змісту позовної заяви, з моменту виникнення спірних правовідносин позивач намагався вирішити спір у позасудовому порядку, для чого у травні 2018 року звернувся до третьої особи - відповідного структурного підрозділу - Фінансово-економічного управління Служби безпеки України із запитом на отримання інформації, а саме - довідки про розмір грошового забезпечення за військовим званням та посадою, яку він займав перед звільненням - заступника начальника управління ЦУ СБУ, із зазначенням розмірів усіх складових грошового забезпечення станом на дату надання відповіді.
У відповіді ФЕУ СБУ від 5 червня 2018 року №21/3/2-М-3-П/87 підтверджено, що протягом цього періоду (у 2015-2018 роках) на підставі відомчих наказів СБ України визначалися розміри деяких надбавок (доплат, премій) військовослужбовців СБ України, та на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2019р. ФЕУ Служби безпеки України складена та видана позивачу довідка від 15.04.2019р. №21/3/2-1529 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій (згідно визначених норм станом на 05.06.2018 року), згідно якої загальний розмір грошового забезпечення заступника начальника управління Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ становить 25347,57 грн.
Після отримання від третьої особи зазначеної вище довідки про розмір грошового забезпечення (із зазначенням розмірів усіх його складових), а також з огляду на наявність підстав та умов для здійснення перерахунку пенсії, позивач звернувся до відповідача із заявою, додавши до неї отриману довідку, з проханням невідкладно здійснити перерахунок призначеної пенсії, з урахуванням розміру усіх складових грошового забезпечення, зазначених у довідці від 15.04.2019р. №21/3/2-1529.
Разом з цим, після набрання чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18 про визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45, намагаючись вирішити питання у досудовому порядку, позивач направив відповідні звернення до третьої особи та відповідача, у яких просив:
Службу безпеки України - невідкладно скласти та направити до ГУ ПФУ в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення за усіма видами грошового забезпечення (копія додається);
ГУ ПФУ в м. Києві - на підставі отриманої від СБУ нової довідки про грошове забезпечення невідкладно здійснити перерахунок призначеної пенсії (підвищеної з 01.01.2018р. та з 01.01.2019р.) за усіма видами грошового забезпечення (копія додається).
Також у своєму адміністративному позові позивач зазначає, що у квітні 2018 року розмір призначеної йому пенсії було перераховано, проте з урахуванням лише окремих складових грошового забезпечення, а саме - посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугою років. При цьому додаткові види грошового забезпечення, які він отримував в період проходження служби та які були враховані при призначенні пенсії, до її перерахунку відповідачем не включено.
Позивач вважає, що перерахунок та виплата йому пенсії відповідачем без урахування всіх складових грошового забезпечення, її поетапне підвищення та виплата пенсії в повному обсязі лише у 2020 році порушують його законне право на гідне та належне відповідно до Закону №2262-XII пенсійне забезпечення, а неодноразові та безпідставні відмови відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у належному розмірі з урахуванням всіх видів грошового забезпечення є незаконними, необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам закону.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статей 22, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом №2011-XII.
Згідно частини першої статті 15 Закону №2011-XII пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону №2262-XII.
Отже, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в тому числі на службі в органах державної безпеки, є Закон №2262-ХІІ.
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з преамбулою Закону №2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Також відповідно до положень частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що при обрахунку пенсії мають враховуватись щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які виплачувались військовослужбовцю.
Аналогічні нормативні положення містяться також у частині третій статті 63 Закону №2262-ХІІ, якими передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку.
Отже, законодавчо визначено, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій, а згідно чинного законодавства до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Аналогічні за змістом положення містяться і в підзаконних нормативно-правових актах, зокрема пункту 5 Порядку №45, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року та пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року, згідно яких для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується з урахуванням таких його видів як: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії тощо)
Суд звертає увагу на те, що у зв'язку із набранням чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18 про визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45, з 05.03.2019р. пункти 1, 2 постанови КМУ №103 втратили чинність, тому з цього моменту відсутні підстави для обмеження виплати позивачу пенсії, що були передбачені цією нормою тільки трьома складовими - посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років.
Отже, чинним законодавством, яким регламентовано порядок перерахунку пенсії, не передбачено включення чи виключення зі складу грошового забезпечення його складових.
У цьому контексті, суд бере до уваги те, що до відповідача із відповідною заявою та довідкою для перерахунку пенсії позивач звернувся 25.04.2019р. (заява зареєстрована відповідачем за №51320 від 07.05.2019р.), тобто після набрання чинності судовими рішеннями у справі №826/3858/18 щодо визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 та 5 і додатку 2 Порядку №103, які зменшували складові грошового забезпечення, що підлягають врахуванню при обрахунку пенсії.
З огляду на визнання нечинними положень Постанови №103, враховуючи норми Порядку №45 та Постанови №704, перерахунок призначеної позивачу пенсії згідно із Закону №2262-ХІІ має здійснюватися за правилами, що були передбачені до внесення змін Постановою №103, а саме з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) звання, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, зокрема: щомісячні надбавки, доплати та підвищення, інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) на момент звільнення на пенсію.
Суд зазначає, що входячи із розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, військовослужбовців Служби безпеки України, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а відтак перерахунок пенсії повинен проводитись на умовах і в порядку, що існували на час призначення пенсії.
Таким чином, у відповідача відсутні підстави для відмови здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії за усіма видами та розмірами складових грошового забезпечення, зазначених у довідці від 15.04.2019р. №21/3/2-1529.
Щодо порядку проведення перерахунку пенсії позивачу, суд виходить із того, що згідно частини першої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться за документами що є у пенсійній справі, а також за додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Отже, Закон №2262-ХІІ надає можливість пенсіонеру самостійно надати довідку про розмір грошового забезпечення, у разі її отримання, до органу Пенсійного фонду для перерахунку пенсії. У разі відмови уповноваженого органу у видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, пенсіонер має право оскаржити в судовому порядку відповідні дії (бездіяльність) уповноваженого органу до суду.
Вказане узгоджується також із висновками Верховного Суду України (постанова від 22.04.2014р. у справі №21-484а13) про правильне застосування статей 49 та 63 Закону №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" згідно яких підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
З огляду на положення статті 63 Закону №2262-ХІІ пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії, тому у разі відсутності у пенсійній справі необхідних для перерахунку пенсії документів, такий перерахунок здійснюється на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.
Суд звертає увагу на те, що згідно статті 10 Закону України №2262-ХІ обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих документів, відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Таким чином, органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами.
Отже, після отримання довідки від 15.04.2019р. №21/3/2-1529 Відповідач мав здійснити перерахунок пенсії позивача, що ним зроблено не було без належних на те правових підстав, у зв'язку із чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у поетапній виплаті лише частини суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. та зобов'язання перерахувати та виплачувати пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії суд виходить із наступного.
Загальний порядок виплати пенсій військовослужбовців визначений статтею 52 Закону №2262-ХІІ. Частиною третьою цієї статті встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Частиною 4 статті 52 Закону №2262-ХІІ встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає порядок виключно «перерахунку» усіх призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Однак, вказана стаття Закону №2262-ХІІ взагалі не визначає та не передбачає право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок «виплати» перерахованих пенсій, як було зазначено у Постанові №103.
З огляду на норми Закону №2262-ХІІ, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям «порядок проведення перерахунку пенсії», право визначати який законом делеговано Кабінету Міністрів України.
Разом з цим, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 визначено, що вона прийнята відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка в свою чергу передбачає, що Кабінет Міністрів України визначає умови, порядок та розміри перерахунку всіх призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Проте законодавством не визначено та не передбачено право Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри виплати перерахованих пенсій.
Водночас суд звертає увагу на те, що питання правомірності пунктів 1,2 вказаної Постанови було предметом розгляду справи у Окружному адміністративному суді м. Києва та визначено рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким Окружний адміністративний суд м. Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З цього приводу слід зазначити, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами, нормативно-правовими актами вищої юридичної сили, і у сфері спірних правовідносин, врегульованих Законом №2262-ХІІ.
Право особи на отримання пенсії (у тому числі і за минулий час), як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України та нормами конституційного рівня, а тому обмеження такого права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Жодною нормою Закону №2262-ХІІ не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування, норми Закону не передбачають можливості розстрочення виплати сум підвищення до перерахованих пенсій у зменшеному розмірі.
Отже, суд приходить до висновку, що у відповідача відсутні підстави для застосування обмежень розміру пенсії, що були передбачені пунктом 2 Постанови №103 (щодо виплати пенсії в розмірах з 01 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року розміру), оскільки відповідними пунктом постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, який на момент вирішення справи є нечинним, пенсія позивача фактично зменшена та розстрочена на значний термін, що порушує право останнього на своєчасне отримання всієї суми підвищеної пенсії.
Таким чином, отримуючи пенсію, відповідно до Закону №2262-ХІІ, позивач мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
Суд наголошує, що у зв'язку із прийняттям рішення Окружним адміністративним судом м. Києва від 12.12.2018р. по справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані приписи вказаних пунктів 1, 2 при визначенні порядку та розміру виплати позивачу пенсії, як такі, що втратили чинність з 05.03.2019р.
За викладених обставин суд приходить до висновку про те, що відповідачем протиправно виплачується позивачу поетапно підвищення до пенсії на підставі положень Постанови №103, які визнано протиправними та нечинними з 05.03.2019р.
Зазначені обставини свідчить про відсутність правових підстав для обмеження в отриманні позивачем підвищеної пенсії в повному 100% обсязі, включаючи поетапність виплат нарахованої пенсії, а тому позивач має право на виплату пенсії у повному розмірі 100% з дня проведення її перерахунку, без відтермінування, передбаченого нечинним пунктом 2 Постанови №103 у зв'язку із чим, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З цього приводу також слід зазначити, що частиною другою Закону №2262-XII передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Суд також критично оцінює доводи відповідача у відзиві на позов щодо відсутності бюджетних асигнувань на перерахунок та виплату пенсії, оскільки право на перерахунок пенсії гарантоване ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII, вказане право жодним чином не пов'язане з виділенням додаткових коштів на перерахунок пенсії, а обов'язок по перерахунку пенсії прямо випливає з вимог Закону, постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року та постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року.
Отже, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для нездійснення чи відмови у перерахунку пенсії та виплаті її позивачу.
Зазначена правова позиція узгоджується із висновками та правовими позиціями Верховного Суду про те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови від 22 червня 2010 року у справі №21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі №21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі №21- 44а10) та Конституційного Суду України (правові позиції у рішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007).
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При вирішенні спору суд враховує, що у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України» зазначено, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Вирішуючи зазначений правовий спір, суд враховує відповідну практику Європейського Суду з прав людини щодо природи спірних правовідносин, зокрема щодо природи права на виплати зі сфери соціального забезпечення (рішення ЄСПЛ від 16.12.1974р. у справі «Міллер проти Австрії» («Muller. Austria», №№6849/72, у справі «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996р. («Gaygusuz v. Austria»), яке по суті є правом власності і може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» (рішення ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України» (№25921/02), у справі «Стреч проти Сполучного Королівства» («Stretch - United Kingdom» №44277/98), і таке право особи розглядається як «законне очікування» зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення ЄСПЛ у справі «Von Maltzan and Others v. Germany» №71916/01, №71917/01 та №10260/02 та рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» («Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine» №68385/10 та №71378/10), а тому зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення ЄСПЛ у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), №17767/08, п. 72, від 19.06.2012р.).
Суд також бере до уваги відповідні правові позиції Конституційного Суду України, які є обов'язковими для врахування та підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, зокрема щодо сутності, змісту та обсягу існуючого соціального права позивача на пенсію, викладені зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999р. №8-рп/99, від 20.03.2002р. №5-рп/2002, від 13.05.2015р. №4-рп/2015, від 20.12.2016р. №7-рп/2016, відповідно до яких Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, а необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності окремої категорії громадян, зокрема військовослужбовців, повинна компенсуватися наявністю підвищених гарантій їх соціальної захищеності. Так, Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015р. у справі №4-рп/2015 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначив, що аналіз положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63), зазначивши, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України. У зв'язку з наведеним, Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення різних правил проведення перерахунку розмірів пенсій для осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІ не відповідають положенням ст. 1 Протоколу №12 до Конвенції та ст. 24 Конституції України.
При вирішенні зазначеного спору суд також бере до уваги правові позиції, викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20 березня 2018 року у справі №636/662/17, від 3 липня 2018 року у справі №709/2728/16-а та від 10 липня 2018 року у справі №553/3053/16-а, правові позиції Верховного Суду України, викладені в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13 та №21-420а13) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13) та в Постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №175/1665/17.
Вирішуючи зазначений спір суд зазначає, що право особи на отримання пенсії (у тому числі і за минулий час), як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України та нормами конституційного рівня, а тому обмеження такого права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
Відповідач, всупереч вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів відповідність оскаржуваної бездіяльності вимогам ч.3 ст.2 КАС України.
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо нездійснення (відмови) перерахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці ФЕУ СБУ від 15.04.2019р. №21/3/2-1529) для обчислення та перерахунку розміру пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , з 1 січня 2018 року пенсії виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", нарахувати та виплачувати пенсію з врахуванням наступних складових:
посадовий оклад - 9455,74 грн.;
оклад за військовим званням - 1480 грн.;
надбавка за вислугу років (45%) - 4921,08 грн.;
надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1418,36 грн.;
надбавка за особливості проходження військової служби (36%) - 5708,46 грн.;
доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (15%) - 1418,36 грн.;
преміювання (10%) - 945,57 грн.
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати з 01.01.2018р. лише 50% та виплати з 01.01.2019р. лише 75% суми підвищення розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію з 01.01.2018р. у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суми недоплаченої частини розміру пенсії однією сумою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко