ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
21 жовтня 2019 року № 640/7156/19
Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м.Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Головне управління ДФС у м.Києві (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 02.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено спрощене провадження. Запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач правом на подання відзиву на позов, у запропонований судом строк, не скористався, отже справа розглянута на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Згідно з даними довідки про податкову заборгованість за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 229481,37 грн.
Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку.
Відповідач письмового відзиву проти позову та відповідних доказів до суду не надав.
Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами, виходячи з наступних мотивів.
Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріали справи підтверджують, що спірна сума заборгованості в загальному розмірі 229481,37 грн., виникла на підставі податкових повідомлень рішень: №0064504202 від 04.06.2018 у розмірі 159200,00 грн, №0064474202 від 04.06.2018 у розмірі 170,00 грн., №0064464202 від 04.06.2018 на суму 510,00 грн, № 0064504202 з 04.06.2018 по 04.05.2018 на Акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №2223/26-15-42-02-30/2389812332 від 04.05.2018 у розмірі 16801,05 грн., №0064494202 від 04.06.2018 на суму 47760,00 грн., №0064494202 з 04.06.2018 по 04.05.2018 на Акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №2223/26-15-42-02-30/2389812332 від 04.05.2018 у розмірі 5040, 32 грн.
Доказів сплати суми податкового зобов'язання до суду не надано, тому, спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, контролюючим органом надіслано відповідачу податкову вимогу від 16 липня 2018 року №134296-17, яка направлена на адресу відповідача та повернулась не вручена з відміткою поштового відділення «за адресою не проживає».
Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Враховуючи, що податкова вимога від 16 липня 2018 року №134296-17 була направлена позивачем за місцем реєстрації відповідача, отже відповідач в силу норм пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається повідомлений про зазначену податкову вимогу.
Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Докази, які б підтверджували сплату суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 229481,37 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій