ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
11 жовтня 2019 року справа №826/2262/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Системс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Клімат Системс")
доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві)
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 серпня 2017 року №№0005691402, 0005701402 та 0044171409
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, виходячи з того, що господарські операції із ТОВ "Джі Ес Сі", ТОВ "Кул Терм" та ПП "Гранд-Прінт" підтверджені належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ТОВ "Клімат Системс" дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування даних податкового обліку, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, та податкового кредиту; висновки відповідача щодо перевищення ліміту залишку готівки в касі не відповідають фактичним обставинам, оскільки відсутні докази на підтвердження доводів перевіряю чого щодо невідповідності підписів на видаткових касових ордерах.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2262/18 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав про відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства, підтримавши висновки акта перевірки.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що надані ним документи в сукупності підтверджують реальність здійснення господарських операцій; щодо застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки, а у відзиві на позов відповідач відступив від позиції осіб, які проводили перевірку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 28 серпня 2017 року №0005691402 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України ТОВ "Клімат Системс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 146 805,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 117 444,00 грн. та за штрафними санкціями на 29 361,00 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 28 серпня 2017 року №0005701402 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Клімат Системс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 93 953,75 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 75 163,00 грн. та за штрафними санкціями на 18 790,75 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 28 серпня 2017 року №0044171409 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацу другого статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95 за порушення пункту 2.8 глави 2, пункту 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, до ТОВ "Клімат Системс" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем "штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у розмірі 61 500,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 09 серпня 2017 року №305/26-15-14-02-04/38905609 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Системс" (код 38905609) з питань, що стали предметом оскарження, згідно поданого заперечення до акта перевірки від 27 червня 2017 року №248/26-15-14-02-04/38905609" (далі по тексту - акт перевірки).
Матеріалами справи підтверджено, що у період з 30 травня 2017 року по 13 червня 2017 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Системс" (код 38905609) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2017 року, результати якої оформлені актом перевірки від 27 червня 2017 року №248/26-15-14-02-04/38905609. В акті перевірки від 27 червня 2017 року №248/26-15-14-02-04/38905609 зафіксовано порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, наслідком чого стало заниження податку на прибуток на загальну суму 1 035 352,00 грн., в тому числі за 2014 - 461 167,00 грн., за 2015 - 574 185,00 грн.; пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 322 551,00 грн., у тому числі по періодах: червень 2014 року на 18 667,00 грн., липень 2014 року на 85 121,00 грн., серпень 2014 року на 32 274,00 грн., вересень 2014 року на 46 917,00 грн., жовтень 2014 року на 106 417,00 грн., листопад 2014 року на 17 954,00 грн., грудень 2014 року на 119 542,00 грн., січень 2015 року на 8 333,00 грн., лютий 2015 року на 40 000,00 грн., березень 2015 року на 18 333,00 грн., квітень 2015 року на 33 333,00 грн., травень 2015 року на 25 833,00 грн., червень 2015 року на 43 223,00 грн., липень 2015 року на 133 632,00 грн., вересень 2015 року на 569 317,00 грн., жовтень 2015 року на 2 400,00 грн., листопад 2015 року на 21 255,00 грн.; підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, розділу 3 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, щодо неподання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), за ІІІ квартал 2014 року та подання з помилками податкового розрахунку за ІV квартал 2014 року; пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску за квітень 2014 року; пункт пункту 2.8 глави 2, пункту 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.
Не погоджуючись з висновками акта перевірки від 27 червня 2017 року №248/26-15-14-02-04/38905609, позивач 14 липня 2017 року подано заперечення на акт перевірки.
За наслідками розгляду заперечень наказом від 24 липня 2017 року №6927 відповідно до вимог підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань, що стали предметом оскарження.
В акті перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, наслідком чого стало заниження податку на прибуток на загальну суму 117 444,00 грн., в тому числі за 2014 рік- 117 444,00 грн.; пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2017 року на загальну суму 75 163,00 грн., у тому числі по періодах: липень 2014 року на 41 600,00 грн., серпень 2014 року на 32 275,00 грн., листопад 2014 року на 1 288,00 грн.; пункту 2.8 глави 2, пункту 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.
Вказані в акті перевірки порушення щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість обґрунтовані безпідставним віднесенням до складу витрат та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум вартості придбаних у ТОВ "Джі Ес Сі", ТОВ "Кул Терм" та ПП "Гранд-Прінт" товарів та послуг, у зв'язку із не доведенням реальності господарських операцій, а саме: щодо взаємовідносин з ТОВ "Джі Ес Сі", в товарно-транспортних накладних, виписаних останнім водієм зазначено гр. ОСОБА_1 , проте у довідці 1-ДФ за 2014 рік такий працівник відсутній, він є працівником позивача, з урахуванням чого товарно-транспортні накладні оформлені неналежним чином; у додатках до договору перераховані не всі види послуг, в актах наданих послуг відсутня розшифровка наданих послуг; до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, кількість працюючих - 1 особа, основні засоби не задекларовані, власні та орендовані основні засоби відсутні, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 09 липня 2015 року, починаючи з квітня 2015 року будь-яка фінансово-господарська діяльність не декларується, встановлено невідповідність придбаних товарів реалізованим, щодо контрагентів по ланцюгу постачання відкрито кримінальні провадження; щодо взаємовідносин з ТОВ "Кул Терм", виявлено розбіжності в оформленні документів щодо поставки товарів, не підтверджено правомірність формування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням по ланцюгу постачання ознак фіктивності у контрагентів; щодо взаємовідносин з ПП "Гранд-Прінт", згідно наявної у відповідача інформації останнім не підтверджено податковий кредит за липень 2014 року, виявлено невідповідність придбаного товару реалізованому.
Вказані в акті перевірки порушення щодо порушення норм з регулювання обігу готівки обґрунтовані видачу готівки з каси не підтверджено підписом отримувача коштів, відсутній підпис ОСОБА_2 , отже, видача готівки з каси в сумі 10 475,00 грн. не приймається для виведення залишку готівки в касі на кінець дня 13 квітня 2016 року; відповідно до аркуша касової книги залишок на кінець дня 13 квітня 2016 року склав 0,00 грн., фактично залишок становить 10 475,00 грн.; аналогічні порушення виявлено за 08 червня 2016 року у розмірі 8 200,00 грн., за 29 серпня 2016 року у розмірі 4 025,00 грн., за 07 листопада 2016 року 8 050,00 грн.
За наслідками розгляду заперечень на податкові повідомлення-рішення від 28 серпня 2017 року №№0005691402, 0005701402 та 0044171409 рішенням ДФС України від 21 грудня 2017 року №30867/6/99-99-11-01-02-25 вказані податкові повідомлення-рішення залишено без зміна, а скаргу - без задоволення.
Щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентами - ТОВ "Джі Ес Сі", ТОВ "Кул Терм" та ПП "Гранд-Прінт"; мету придбання та обставини використання придбаних товарі та послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.
Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "Клімат Системс" (замовник) та ТОВ "Джі Ес Сі" (виконавець) укладено наступні договори поставки: від 15 травня 2014 року №15/05/2014, за умовами якого виконавець зобов'язаний на умовах цього договору поставити замовнику комплектуючі для систем вентиляції та кондиціювання згідно специфікації (додаток №1, що є невід'ємною частиною договору); від 18 липня 2014 року б/н, за умовами якого виконавець зобов'язаний на умовах цього договору поставити замовнику ИБП Mustec PowerAgent 1590USB згідно специфікації (додаток №1, що є невід'ємною частиною договору); від 22 липня 2014 року б/н, за умовами якого виконавець зобов'язаний на умовах цього договору поставити замовнику комплектуючі для систем вентиляції та кондиціювання згідно специфікації (додаток №1, що є невід'ємною частиною договору); від 19 серпня 2014 року №081901, за умовами якого виконавець зобов'язаний на умовах цього договору поставити замовнику комплектуючі для систем вентиляції та кондиціювання згідно специфікації (додаток №1, що є невід'ємною частиною договору).
Також, між ТОВ "Клімат Системс" (замовник) та ТОВ "Джі Ес Сі" (виконавець) укладено договір від 23 червня 2014 року №23/06/14-1 про надання послуг з просування електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту) та технічного обслуговування сервера та комп'ютерного обладнання, за умовами якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання виконавцеві та зобовязується оплатити його послуги, а виконавець зобовязується надати замовнику відповідно до його завдання послуги з просування сайту в інтернеті в обсязі та на умовах, визначених цим договором та виконати роботи по технічному обслуговуванню сервера та комп'ютерного обладнання. Згідно з додатком №1 до вказаного договору про надання послуг з просування сайту в інтернеті визначено план здійснення робіт виконавцем. Відповідно до додатку №2 про надання послуг з технічного обслуговування сервера та комп'ютерного обладнання визначено перелік послуг, які має надати ТОВ "Джі Ес Сі".
Відповідно до актів приймання-передачі товарів (комплектуючих), видаткових накладних позивачу від ТОВ "Джі Ес Сі" передано товар, який згідно товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи. Згідно актів здачі-прийняття робіт ТОВ "Джі Ес Сі" проведено роботи з просування сайту, технічного обслуговування комп'ютерного обладнання, на підтвердження чого позивачем також долучено до справи скріншоти сайту позивача.
ТОВ "Джі Ес Сі" виписано на адресу позивача податкові накладні за період з січня 2014 року по листопад 2014 року на загальну суму 649 805,75 грн., у тому числі податок на додану вартість 108 300,96 грн.
В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок постачальника грошові кошти, що підтверджують виписки з особового рахунку позивача.
Між позивачем (постачальник) та ТОВ "Кул Терм" (покупець) укладено договір поставки від 22 листопада 2013 року №613, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобовязується поставити покупцеві комплектуючі для систем вентиляції та кондиціювання, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, визначену відповідно до умов цього договору.
Відповідно до видаткових та податкових накладних у серпні 2014 року ТОВ "Кул Терм" поставило позивачу товар на загальну суму 73 455,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 12 242,50 грн., та надало макети, погоджені для друку.
В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок постачальника грошові кошти, що підтверджують виписки з особового рахунку позивача.
ПП "Гранд-Прінт" виставило позивачу рахунки на оплату послуг з друку банерів, папок, каталогів, буклетів, фірмових календарів та листівок, на підставі яких в подальшому складено та підписано сторонами акти здачі-прийняття робіт за період червень - липень 2014 року.
ПП "Гранд-Прінт" виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 59 700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 9 950,00 грн.
В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок постачальника грошові кошти, що підтверджують виписки з особового рахунку позивача.
За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є:
прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.
За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з положеннями частин четвертої-шостої Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
В акті перевірки не встановлено відсутності первинних документів, у свою чергу судом встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин, відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів із його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.
Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності ТОВ "Клімат Системс" є роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; має право на зайняття наступними видами діяльності; електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання; неспеціалізована оптова торгівля.
Позивач орендує складське приміщення за адресою м. Київ, вул. Качалова, 5-а згідно договору оренди від 01 грудня 2014 року №68/14 у ПрАТ "Скрін".
На підтвердження того, що фінансово-господарські відносини позивача з ТОВ "Джі Ес Сі" полягали у наданні послуг по технічному обслуговуванню сервера та комп'ютерного обладнання, а також поставку комплектуючих для систем кондиціонування та комп'ютерного обладнання та використання поставлених товарів та послуг у власній господарській діяльності, позивачем зазначено, що комплектуючі було використано у власній господарській діяльності при виконанні договорів підряду щодо монтажних робіт з влаштування та здачі в експлуатацію систем холодопостачання, кондиціонування повітря та вентиляції, а комп'ютерне обладнання було придбано з метою забезпечення господарської діяльності та взято на баланс підприємства; послуги по просуванню сайту, технічному обслуговуванню сервера та комп'ютерного обладнання надані позивачу з метою їх використання у власній господарській діяльності, оскільки позивач, зокрема, здійснює свою господарську діяльність через мережу інтернет шляхом розміщення на офіційному сайті товарів та послуг, які ним надаються, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи скріншоти з сайту ТОВ "Клімат Системс".
На підтвердження реальності господарських операцій та використання придбаного товару у власній господарській діяльності шляхом подальшої реалізації, а також шляхом віднесення до нематеріальних активів, до основних засобів позивач надав суду копії наступних документів: акти приймання-передачі товарів та виконаних робіт, оборотно-сальдові відомості по рахунку 1121, 104, договори на виконання робіт, підряду, субпідряду, поставки, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання виконаних будівельних робіт.
З наданих позивачем доказів вбачається, що ним, зокрема, було укладено як договори поставки придбаного у ТОВ "Джі Ес Сі" товару, так і договори, на підставі яких позивач виконував роботи, в яких використовував придбані у ТОВ "Джі Ес Сі" товари.
Щодо наданих ТОВ "Джі Ес Сі" послуг, в спростування доводів відповідача суд зазначає, що умовами додатків до договору від 23 червня 2014 року №23/06/14-1 про надання послуг з просування електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту) та технічного обслуговування сервера та комп'ютерного обладнання, визначено та докладно описано план здійснення робіт та перелік послуг, які має надати ТОВ "Джі Ес Сі".
Щодо фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ "Кул Терм" з поставки комплектуючих для систем кондиціонування, придбані товари використані позивачем у власній господарській діяльності шляхом подальшої реалізації контрагентам-покупцям на підставі договорів поставки та видаткових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи.
Щодо фінансово-господарських відносин позивача з ПП "Гранд Прінт" з надання послуг друку папок, каталогів, буклету, фірмових календарів та листівок, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано, зокрема, погоджені макети рекламної продукції. Виготовлена продукція в подальшому використовувалась позивачем у власній господарській діяльності, зокрема, в якості рекламної продукції.
При цьому відповідач на заперечує подальший рух товару та придбання його в цілях господарської діяльності ТОВ "Клімат Системс".
Посилання на відповідача на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, не приймаються судом до уваги, оскільки товарно-транспортна накладна не є первинним документом, а окремі недоліки в її заповненні не спростовують реальності господарської операції.
За таких підстав, суд вважає, що позивач правомірно формував дані податкового обліку за перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ "Джі Ес Сі", ТОВ "Кул Терм" та ПП "Гранд-Прінт".
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо невідповідності придбаного контрагентами позивача ТОВ "Джі Ес Сі", ТОВ "Кул Терм" та ПП "Гранд-Прінт" товару реалізованому, оскільки ТОВ "Клімат Системс" не може нести відповідальність за контрагентів ТОВ "Джі Ес Сі", ТОВ "Кул Терм" та ПП "Гранд-Прінт" по ланцюгу постачання
Щодо анулювання свідоцтво платника податку на додану вартість 09 липня 2015 року ТОВ "Джі Ес Сі" суд зазначає, що господарські операції із вказаним контрагентом здійснювались у 2014 році.
Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих документів, а також придбання товарів з метою провадження господарської діяльності, висновки акта перевірки про порушення Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на прибуток є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток - протиправним.
Оцінюючи правомірність висновків акта перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку по відносинах із ТОВ "Джі Ес Сі", ТОВ "Кул Терм" та ПП "Гранд-Прінт" суд керується наступним.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.
Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ "Джі Ес Сі", ТОВ "Кул Терм" та ПП "Гранд-Прінт" товару та послуг безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "Джі Ес Сі", ТОВ "Кул Терм" та ПП "Гранд-Прінт", були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку.
Суд звертає увагу, що порушень з приводу правильності оформлення та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.
Відповідно до приписів частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.
Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.
Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.
Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ "Джі Ес Сі", ТОВ "Кул Терм" та ПП "Гранд-Прінт", тому, висновки актів перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість протиправним.
Таким чином, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 28 серпня 2017 року №№0005691402, 0005701402 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо вказаних в акті перевірки порушень норм з регулювання обігу готівки, суд зазначає наступне.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі по тексту - Положення №637).
Пунктом 2.7 Положення №637 передбачено, що виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.
Згідно пункту 1.2 вказаного Положення, ліміт залишку готівки в касі (далі також - ліміт каси) - це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.
Пунктом 2.8 Положення №637 передбачено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.
Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.
Відповідно до пункту 3.7 Положення №637 приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.
Отже, суб'єкти господарювання зобов'язані здавати до банків готівку, що перевищує затверджений ліміт каси. При цьому документом, що підтверджує здавання готівки до банку є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки.
Відповідно до пункту 5.2 Положення №637 установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Ліміт каси підприємства відповідно до пункту 5.3 Положення №637 встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.
При цьому, як вбачається зі змісту акта перевірки, висновки щодо порушення позивачем Положення №637 зроблено на підставі того, що у зазначений в акті перевірки період видача готівки з каси не підтверджена підписами отримувача коштів ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 3.1 Положення №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Згідно із пунктом 3.4 Положення №637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
Пунктом 3.5 Положення №637 встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.
Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
Згідно з пунктом 7.24 Положення №637 у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.
Виходячи зі змісту наведених положень у їх системному зв'язку, при оцінці питання дотримання суб'єктом господарювання порядку ведення касових операцій визначальне значення має встановлення факту видачі або отримання (повернення) готівкових коштів, а не тільки правильність складання та оформлення відповідних звітних документів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договір оренди автомобіля від 13 жовтня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пилипенко О.Ю., зареєстрований у реєстрі за №1107, за умовами якого позивачу передано в оренду автомобіль марки BMW 5201; орендна плата може сплачуватись як готівкою через касу, так і по перерахунку на рахунок орендодавця.
На виконання умов договору позивачем видано готівкові кошти ОСОБА_2 згідно видаткових касових ордерів 13 квітня 2016 року на загальну суму 10 475,00 грн., 08 серпня 2016 року на загальну суму 8 200,00 грн., 29 серпня 2016 року на загальну суму 4 025,00 грн., 07 листопада 2016 року на загальну суму 8 050,00 грн.
При цьому, наявні в матеріалах справи копії видаткових касових ордерів містять підпис в графі "отримувач коштів".
Таким чином, висновки акта перевірки щодо непідтвердження видачі готівки з каси підписом отримувача коштів (відсутній підпис ОСОБА_2 ) не знайшли свого підтвердження.
В свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків щодо недійсності підпису ОСОБА_2 чи його відсутності на час проведення перевірки.
Таким чином, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 28 серпня 2017 року №0044171409 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Клімат Системс" підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить присудити сплачену ним суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Системс" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28 серпня 2017 року №№0005691402, 0005701402 та 0044171409 .
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Системс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 533,90 грн. (чотири тисячі п'ятсот тридцять три гривні дев'яносто копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімат Системс" (04208, м. Київ, просп. Правди, 94, кв.10; ідентифікаційний код 38905609);
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).
Суддя В.А. Кузьменко