ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
24 жовтня 2019 року № 640/1732/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий канал»
до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення
про визнання протиправним та скасування рішення в частині,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий канал» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 29 серпня 2018 року №1321 «Про вимкнення каналового телевізійного мовлення ТОВ «Новий канал», м. Київ, (логотип: «Н»)» в частині (пункти 1, 2, 3 Рішення).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне рішення є протиправним, оскільки відсутні підстави для втрати чинності ліцензіями позивача; при переході від каналового до цифрового мовлення ліцензія на мовлення не втрачає чинності, а може бути переоформлена у певній частині на підставі виключно заяви позивача про її переоформлення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04 березня 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки спірне рішення прийнято з урахуванням Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року №815 щодо завершення термінів використання радіо технології аналогового телевізійного мовлення на підставі в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. При цьому, перехід від каналового до цифрового мовлення здійснюється відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженого рішенням Національної ради від 01 грудня 2010 року №1684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2010 року за №1294/18589.
22 травня 2019 року позивачем надано відповідь на відзив, згідно якої відповідачем не спростовано аргументи та твердження по суті позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2019 року зупинено провадження в адміністративній справі №640/1732/19 до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №826/12322/18.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року поновлено провадження в адміністративній справі №640/1732/19 у порядку спрощеного позовного провадження.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Новий канал» видано наступні ліцензії на мовлення: серії НР №00013-м строком дії з 02 жовтня 2011 року по 02 жовтня 2018 року на підставі рішення №98 від 05 лютого 2014 року; серії НР №00030-м строком дії з 09 листопада 2015 року по 09 листопада 2022 року на підставі рішення №1285 від 13 серпня 2015 року; серії НР №00031-м строком дії з 09 липня 2013 року по 09 липня 2020 року на підставі рішення №99 від 05 лютого 2014 року; серії НР №00064-м строком дії з 06 серпня 2014 року по 06 серпня 2021 року на підставі рішення №434 від 24 липня 2014 року.
Рішенням від 29 серпня 2018 року №1321 «Про вимкнення каналового телевізійного мовлення ТОВ «Новий канал», м. Київ (логотип «Н»)» відповідач вирішив, зокрема:
1) ліцензії на мовлення НР №00013-м від 02 жовтня 2011 року, НР № 00030-м від 09 листопада 2015 року, НР № 00031-м від 09 липня 2013 року, НР № 00064-м від 06 серпня 2014 року ТОВ «Новий канал», м. Київ, втрачають чинність з 1 вересня 2018 року в частині докладних характеристик каналу (мережі) мовлення;
2) враховуючи пункт 1 цього рішення, ТОВ «Новий канал», м. Київ, привести ліцензії на мовлення НР № 00013-м від 02 жовтня 2011 року, НР № 00030-м від 09 листопада 2015 року, НР № 00031-м від 09 липня 2013 року, НР № 00064-м від 06 серпня 2014 року у відповідність до Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року №815 (зі змінами) шляхом переоформлення, вилучивши канали мовлення, які підлягають вимкненню (згідно з додатком до рішення);
3) заяву на переоформлення відповідних ліцензій на мовлення подати впродовж 1 місяця з дати прийняття цього рішення.
Позивач, не погоджуючись із спірним рішенням, звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань, регулюються Законом України «Про телебачення і радіомовлення» та Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Правові засади формування та діяльності, статус, компетенція, повноваження, функції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та порядок їх здійснення визначаються Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
Відповідно до статті 14 вказаного Закону Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення здійснює регуляторні функції, передбачені законодавством України у сфері телерадіомовлення, серед яких ліцензування телерадіомовлення; надання дозволів на тимчасове мовлення; ліцензування провайдерів програмної послуги; участь у розробці та погодження проекту Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України і Плану використання радіочастотного ресурсу України у частині смуг радіочастот, виділених для потреб телерадіомовлення; розробку умов використання та визначення користувачів радіочастотного ресурсу, виділеного для потреб телерадіомовлення; забезпечення і сприяння конкуренції у діяльності телерадіоорганізацій усіх форм власності відповідно до вимог законодавства, створення умов щодо недопущення усунення, обмеження чи спотворення конкуренції у телерадіоінформаційному просторі; ведення Державного реєстру суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення; розробку та затвердження порядку проведення конференцій щодо формування, обрання та припинення повноважень членів Наглядової ради акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України".
Положеннями статті 15 Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» визначено, що повноваженнями Національної ради щодо організації та перспектив розвитку телерадіомовлення є, зокрема, розробка і затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору.
Згідно частини першої статті 17 вказаного Закону відповідачу надано право в межах своїх повноважень приймати регуляторні акти, у тому числі нормативно-правові, а також інші акти індивідуальної дії.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» План розвитку національного телерадіоінформаційного простору (далі - План розвитку) є нормативно-правовим документом, який розробляється Національною радою і затверджується її рішенням відповідно до вимог цього Закону. На підставі Плану розвитку Національна рада приймає рішення щодо створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, визначає конкурсні умови та оголошує конкурси на отримання ліцензій на мовлення, визначає умови ліцензій на мовлення, яке ліцензується за реєстраційним принципом.
План розвитку складається з двох частин: а) Плану використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення і радіомовлення; б) основних вимог щодо змістовного наповнення та співвідношення форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору.
План розвитку та будь-які зміни до нього затверджуються рішенням Національної ради в порядку, визначеному Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
План розвитку переглядається не рідше одного разу на рік за результатами звіту Національної ради.
Порядок розробки Плану розвитку та змін до нього визначається Національною радою.
План розвитку та зміни до нього офіційно оприлюднюються Національною радою протягом місяця з дня прийняття відповідного рішення.
Згідно частини першої, шостої - десятої статті 22 вказаного Закону канали мовлення, мережі мовлення та телемережі, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, створюються та/або територіально змінюються за рішенням Національної ради відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України та Плану розвитку. Визначення можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення здійснюється лише за замовленням Національної ради.
Зміна територіальної категорії каналу, мережі мовлення, телемережі потребує повторного ліцензування мовлення на цьому каналі, на цій мережі або на відповідних каналах багатоканальної телемережі відповідно до вимог цього Закону.
Перехід від аналогового до цифрового мовлення здійснюється відповідно до Плану розвитку, крім територій з особливим режимом мовлення.
Національна рада сприяє запровадженню цифрового мовлення та відповідному технологічному переоснащенню діючих каналів та мереж мовлення. Зміни умов ліцензії на мовлення при переході від аналогового до цифрового мовлення в частині змін технологічних параметрів, виду мовлення (переходу до багатоканального мовлення) та змін програмної концепції мовлення здійснюються за визначеною цим Законом процедурою переоформлення ліцензії на мовлення. Для забезпечення можливості тимчасового мовлення із використанням радіочастотного ресурсу України аналогове мовлення може бути продовжене на територіях з особливим режимом мовлення.
У разі якщо ліцензіат протягом двох місяців з моменту готовності каналу або мережі до впровадження цифрового мовлення не подав до Національної ради відповідну заяву про переоформлення ліцензії, Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії на багатоканальне мовлення. При цьому за чинним ліцензіатом залишається право мовлення на одному з каналів нової цифрової багатоканальної телемережі.
Порядок користування радіочастотним ресурсом для потреб телерадіомовлення, забезпечення електромагнітної сумісності, розміщення і експлуатації радіоелектронних засобів мовлення визначається Законом України "Про радіочастотний ресурс України".
Мета, принципи, пріоритетні завдання та основні напрями діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада), порядок розширення каналів, мереж мовлення, телемереж, багатоканальних телемереж і способи забезпечення безпеки інформаційного простору на території України визначені Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженим Рішенням Національної ради 01 грудня 2010 року №1684, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2010 року за №1294/18589 (зі змінами).
Згідно пункту 1.2 Плану розвитку цей План розвитку є основою для прийняття Національною радою рішень щодо створення та розвитку каналів мовлення й телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, визначення конкурсних умов та оголошення конкурсів на отримання ліцензій на мовлення, визначення умов ліцензій на мовлення, яке ліцензується за реєстраційним принципом.
Відповідно до пунктів 3.6, 3.7 Плану розвитку вимкнення аналогового телебачення відбуватиметься поетапно. Включення областей та населених пунктів України та/або окремих РЕЗ мовлення до відповідного етапу вимкнення аналогового телебачення здійснюється, враховуючи необхідність: захисту інформаційного простору України; забезпечення безперервності мовлення телекомпаній та їх прийому населенням на всій території країни; ефективного використання радіочастотного ресурсу, враховуючи технічні можливості стандарту DVB-T2.
Завершення переходу від аналогового до цифрового мовлення здійснюється у строки, визначені Планом використання радіочастотного ресурсу. Суб'єкти господарювання, які використовують аналогові засоби мовлення, можуть припинити їхнє використання за власним бажанням раніше визначеного строку припинення використання радіотехнології «Аналогове телевізійне мовлення» та звернутися до Національної ради з відповідною заявою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року №667 «Про внесення зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу України» внесено зміну до Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2006 року №815, доповнивши позицію 38 розділу I у графі «Строк припинення використання радіо технології» після цифр і слів « 31 липня 2018 р.» словами і цифрами».
Тобто, Планом використання радіочастотного ресурсу України визначено строк припинення використання радіо технології використання аналового телевізійного мовлення - до 31 серпня 2018 року.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ліцензія на мовлення видається на строк, визначений Національною радою відповідно до заяви про видачу ліцензії, але не менш як: для ефірного мовлення та багатопрограмного мовлення в багатоканальних телемережах - на 7 років; для супутникового, проводового, кабельного мовлення - на 10 років.
Після закінчення строку дії ліцензія на мовлення втрачає чинність, за винятком випадків, коли вчасно подана ліцензіатом заява про продовження дії ліцензії на мовлення не була розглянута Національною радою у визначені цим законом строки. У цих випадках ліцензія залишається чинною до прийняття Національною радою рішення про продовження дії ліцензії або про відмову у продовженні дії ліцензії відповідно до вимог цього Закону.
Так, на виконання Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року №815 (зі змінами), щодо завершення термінів використання радіо технології каналового телевізійного мовлення, а саме, 31 серпня 2018 року, крім територій з особливим режимом мовлення (відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України»), керуючись ст. 22 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженим рішенням Національної ради від 01 грудня 2010 року №1684 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2010 року за №1294/18589, спірним рішенням від 29 серпня 2018 року №1321 «Про вимкнення каналового телевізійного мовлення ТОВ «Новий канал», м. Київ (логотип «Н»)» відповідач вирішив, зокрема:
1) ліцензії на мовлення НР №00013-м від 02 жовтня 2011 року, НР № 00030-м від 09 листопада 2015 року, НР № 00031-м від 09 липня 2013 року, НР № 00064-м від 06 серпня 2014 року ТОВ «Новий канал», м. Київ, втрачають чинність з 1 вересня 2018 року в частині докладних характеристик каналу (мережі) мовлення;
2) враховуючи пункт 1 цього рішення, ТОВ «Новий канал», м. Київ, привести ліцензії на мовлення НР № 00013-м від 02 жовтня 2011 року, НР № 00030-м від 09 листопада 2015 року, НР № 00031-м від 09 липня 2013 року, НР №00064-м від 06 серпня 2014 року у відповідність до Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року №815 (зі змінами) шляхом переоформлення, вилучивши канали мовлення, які підлягають вимкненню (згідно з додатком до рішення);
3) заяву на переоформлення відповідних ліцензій на мовлення подати впродовж 1 місяця з дати прийняття цього рішення.
При цьому, як вбачається з рішення від 14 липня 2011 року №1390 «Про заяву ТОВ «Новий канал» м. Київ, щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР №0970-м від 02 жовтня 2001)», продовжуючи строк дії ліцензії на мовлення, зобов'язано ТОВ «Новий канал», м. Київ, забезпечити перехід на цифрове мовлення згідно з окремим рішенням Національної ради.
Рішенням від 13 серпня 2015 року №1285 «Про заяву ТОВ «Новий канал» м. Київ, щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР №00030-м від 09 листопада 2005)», продовжуючи строк дії ліцензії на мовлення, зобов'язано ТОВ «Новий канал», м. Київ, забезпечити перехід на цифрове мовлення згідно з окремим рішенням Національної ради.
Рішенням від 19 червня 2013 року №1218 «Про заяву ТОВ «Новий канал» м. Київ, щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР №0971-м від 09 липня 2003)», продовжуючи строк дії ліцензії на мовлення, зобов'язано ТОВ «Новий канал», м. Київ, забезпечити перехід на цифрове мовлення згідно з окремим рішенням Національної ради.
Рішенням від 24 липня 2014 року №434 «Про заяву ТОВ «Новий канал» м. Київ, щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР №0975-м від 27 липня 2007)», продовжуючи строк дії ліцензії на мовлення, зобов'язано ТОВ «Новий канал», м. Київ, забезпечити перехід на цифрове мовлення згідно з окремим рішенням Національної ради.
Зазначені рішення відповідача позивачем не оскаржувалися в частині зобов'язання ТОВ «Новий канал», м. Київ, забезпечити перехід на цифрове мовлення згідно з окремим рішенням Національної ради та, як наслідок, є чинними станом на дату винесення рішення у даній справі.
Крім того, як вбачається з тексту оскаржуваного рішення, ліцензії на мовлення НР №00013-м від 02 жовтня 2011 року, НР № 00030-м від 09 листопада 2015 року, НР № 00031-м від 09 липня 2013 року, НР № 00064-м від 06 серпня 2014 року втратили чинність не в цілому, а лише в частині докладних характеристик каналу (мережі) мовлення; в додатку до рішення визначено перелік каналів (69 каналів) мовлення, які підлягають вимкненню відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України.
Тобто, видані позивачу ліцензії на мовлення НР №00013-м від 02 жовтня 2011 року, НР № 00030-м від 09 листопада 2015 року, НР № 00031-м від 09 липня 2013 року, НР № 00064-м від 06 серпня 2014 року є чинними, крім положень щодо докладних характеристик каналу (мережі) мовлення, щодо яких спірним рішенням внесено зміни на виконання Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року №815 (зі змінами), щодо завершення термінів використання радіо технології каналового телевізійного мовлення.
З урахуванням викладеного суд вважає, що у відповідача були наявні правові підстави для прийняття спірного рішення від 29 серпня 2018 року №1321 «Про вимкнення каналового телевізійного мовлення ТОВ «Новий канал», м. Київ, (логотип: «Н»)», зокрема частині пунктів 1, 2, 3 Рішення та, як наслідок, відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
При цьому, позивач, як на підставу для задоволення позовних вимог, посилається, зокрема, на положення статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
Частинами першою та другою статті 37 вказаного Закону визначено, що анулювання ліцензії на мовлення здійснюється Національною радою у випадках, передбачених цим Законом.
Національна рада анулює ліцензію на мовлення на підставі: а) клопотання ліцензіата про анулювання ліцензії; б) рішення про скасування державної реєстрації ліцензіата; в) несплати ліцензіатом ліцензійного збору у строки, встановлені відповідно до вимог цього Закону; г) відсутності передбаченого ліцензією мовлення протягом року від дня видачі ліцензії; ґ) рішення суду про втрату чинності ліцензії на мовлення.
Проте, як вбачається зі спірного рішення, відповідачем не приймалося рішення про анулювання ліцензій на мовлення, з урахуванням чого доводи позивача у цій частині не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність прийняття спірного рішення в оскаржуваній частині з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ТОВ «Новий канал» відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова